Беласиця (Петрич)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Беласиця»
Повна назва Общинський футбольний
клуб «Беласиця» (Петрич)
Прізвисько Комітіте
Засновано 1923
Населений пункт Петрич, Болгарія Болгарія
Стадіон «Цар Самуїл», Петрич
Вміщує 9500
Президент Болгарія Христо Мажейков
Головний тренер Болгарія Данаїл Бачков
Ліга Третя ліга
(група «Південний захід»)
2016/17 5-е
Домашня
Виїзна

Общинський футбольний клуб «Беласиця» (Петрич) або просто «Беласиця» (болг. Общински футболен клуб Беласица (Петрич)) — болгарський футбольний клуб з міста Петрич, створений у 1923 році.

Хронологія назв[ред. | ред. код]

  • 1923 ФК «Мануш Войвода»
  • 1928 ФК «Лубен Вешов»
  • 1931 ФК «Македонія»
  • 1946 ФК «Ілінден»
  • 1948 ФК «Спартак»

Історія[ред. | ред. код]

Футбольний клуб «Белаиця» заснований у 1922 році, виступав під назвами «Мануш Войвода» (1923), Любомир Весов (1928) та «Македонія» (1931). Після 1944 року було проведена ціла низка реорганізацій клубу. 14 березня 1946 року три фізкультурні товариства міста — «Любомир Весов», «Спартак» та «Антон Попов» — були об'єднані під назвою «Ілінден». У 1948 році він був перейменований у «Спартак». Наприкінці 1949 року відбулися чергові зміни. У цей час було створено декілька добровільних спортивних організацій за відомчим принципом — «Динамо» (1949—1957), «Червено знамя», «Строітел», «Торпедо» й ін. У 1957 році вони були об'єднані під назвою Фізкультурно-спортивне товариство «Беласиця».

У 1980 році «Беласиця» вперше в своїй історії отримала право взяти участь у Професіональній футбольній групі А. У дебютному сезоні (1980/81) в еліті болгарського футболу фінішував на 13-у місці. У ці роки «комітіте» зарекомендували себе як надзвичайно сильна «домашня» команда. За чотири сезони домашніх матчів на стадіоні «Цар Самуїл» «Беласиця» зазнали лише двох поразок[1]. Команда майже повністю комплектувалася місцевими футболістами та вихованцями клубу. Серед гравців цього покоління виділялися воротарі Валерій Дагалов, Дімітр Дімітров-Катерічката, Георгі Бібішков (батько Крума Бібішкова), Костадін Кабранов, Дімітр Карадалієв, Йордан Попов, Валері Стоянов, Лозан Тренчев. «Беласиця» висупала в групі «А» до завершення сезону 1983/84 років, коли посіла в чемпіонаті 12-е місце та вилетіла до нижчого дивізіону.

Влітку 2001 року команда повернулася до групи «А» завдяки об'єднанню з клубом «Хебир» (Пазарджик)[2], який в сезоні 2000/01 років у вищому дивізіоні фінішував 9-у місці. «Комітіте» запросили Война Войнова, який до цього тренував «Хебир». До складу «Беласиці» також приєдналися молоді гравці пазарджицького клубу Александр Тунчев, брати Веселин Мінев та Йордан Мінев, Анатолі Тонов. Проте в сезоні 2001/02 років команда фінішувала на 13-у місці й опустилася до групи «Б».

Проте вже через рік «Беласиця» повернувся в групу «А», й виступала в команді протягом наступних 6 сезонів (2009 рік). Однією з причин цього успіху стала поява бразильських футболістів, які в цей період в клубі, а згодом залишили в болгарському футболі помітний слід. Серед них варто виділити Марселу Гонсалвіша Віейру (Вава), Клаудіану Алвеша дос Сантуша (Діану), Маркош Антоніу Малашиас Жуніор (Маркіньюш), Едуарду дос Сантуш та Елідіану Маркеш Ліма (Елі Маркеш). Восени 2005 року македонський фахівець Стевиця Кузьмановський був призначений тренером команди, під керівництвом якого команда досягла найкращого результату в історії — 6-е місце в сезоні 2005/06 років. Наступний сезон команда з Петрича провела дуже стабільно й фінішувала на 8-у місці. Але після цього у виступах команди розпочався спад. Сезон 2007/08 років «Беласиця» завершила на 13-у місці. У 2008 році президент «Беласиці» Костандін Хаджиіванов був заарештований у Греції[3]. У сезоні 2008/09 років посіла останнє місце й вилетіла до групи «Б».

Через фінансові та адміністративні проблеми влітку 2009 року «Беласиця» не мала права реєструвати нових футболістів й була виключена з чемпіонату. «Беласиця» опинилася в Південно-Західній зоні аматорської групи «В»[4]. У 2012 році клуб знову зіткнувся з фінансовими проблемами й був на межі розформування. Проте команду вдалося врятувати, оскільки справами клубу почала опікуватися громада Петрич[5].

Досягнення[ред. | ред. код]

Статистика виступів у чемпіонаті Болгарії[ред. | ред. код]

Професіональна футбольна група АПрофесіональна футбольна група АПрофесіональна футбольна група А

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Найбільша кількість зіграних матчів за «Беласицю» в Групі А[ред. | ред. код]

  • 1. Болгарія Димитар Карадалієв – 108
  • 2. Болгарія Лозан Тренчев – 105
  • 3. Болгарія Йордан Попов – 101
  • 4. Болгарія Валері Стоянов – 93
  • 5. Болгарія Александар Вуков – 86

Найбільша кількість забитих м'ячів за «Беласицю» в Групі А[ред. | ред. код]

  • 1. Болгарія Костадін Кабранов – 22
  • 2. Болгарія Димитар Карадалієв – 19
  • 3. Бразилія Марселу Гонсалвіш Віейра (Вава) – 18
  • 4. Болгарія Георгі Бібішков – 16
  • 4. Болгарія Димитар Димитров – 16
  • 5. Сербія Габріель Радоїчич – 13
  • 5. Болгарія Іван Янев – 13

Відомі тренери[ред. | ред. код]

  • Косово Наці Сенсой
  • Болгарія Мирослав Мітев (2007)
  • Північна Македонія Стевиця Кузмановський (2005–2007)
  • Болгарія Петар Міхтарський (2003–2004)
  • Сербія Славомир Катич (2002–2003)
  • Болгарія Красимир Чакаров
 
  • Болгарія Йордан Арсов
  • Болгарія Людмил Горанов (2000–2001)
  • Болгарія Григор Петков (1999–2000)
  • Болгарія Васил Методіев
  • Болгарія Кирил Івков
  • Болгарія Павел Панов

Примітки[ред. | ред. код]

  1. През 1983 г. Беласица подари титлата на ЦСКА [Архівовано 28 травня 2018 у Wayback Machine.] topsport.bg 15 август 2009 г.
  2. Как Пазарджик първо преля в Искър, а след това в Петрич [Архівовано 28 травня 2018 у Wayback Machine.] topsport.bg 28 септември 2009 г.
  3. President of Belasitsa Hadzhiivanov was arrested in Greece. Football24.bg. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 5 вересня 2008. 
  4. Извадиха официално Беласица от "Б" група [Архівовано 29 травня 2018 у Wayback Machine.] blitz.bg 14 август 2009 г.
  5. Общинари спасяват футболен тим [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] dariknews.bg 1 септември 2012 г.

Посилання[ред. | ред. код]