Бела III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бела III
угор. III. Béla
Bela3.jpg
Народився 1148[1][2][…]
Угорське королівство
Помер 23 квітня 1196
Угорське королівство
Поховання Собор Секешфехервараd
Країна Flag of Hungary (13th century).svg Угорщина
Діяльність політик
Посада Хорвато-угорська унія (1102 — 1527)
Рід Арпади
Батько Геза II[4]
Мати Єфросинія Мстиславівна[4]
Брати, сестри Єлизавета Угорська, Єлена Угорська, Géza, royal prince of Hungaryd і Стефан III
У шлюбі з Агнес Антіохійськаd[4], Маргарита Французька[d] і Марія Комнінаd
Діти Імріх I[4], Марія Маргарита Угорська[2][4], Андрій II[4] і Констанція Арпад[4]

Бе́ла III (угор. III. Béla, 1145 — 23 квітня 1196) — угорський король між 1172 та 1196 роками, з 1161 герцог Хорватії і Далмації. Син Гейзи II та Єфросинії, дочки великого князя київського Мстислава Володимировича Великого.

Біографія[ред. | ред. код]

Угорське Королівство за правління Бели ІІІ

У травні 1162 королем проголосили Стефана III, який відправив 1163 свого молодшого брата Белу заложником до візантійського імператора Мануїла I Комнена у Константинополь, де той перехрестився на Олексія, отримав гарну освіту в Константинопольському університеті. Імператор через відсутність спадкоємця заручив його з своєю донькою Марією Комнен і надав титул деспота. Під приводом захисту прав Бели імператор розпочав війну з Угорщиною і згідно з укладеним миром від липня 1167 зайняв Хорватію і Далмацію. Марія з Антіохії 1169 народила довгоочікуваного спадкоємця Олексія, що спонукало Мануїла І розірвати заручини і одружити Белу з сестрою своєї дружини Агнесою з Антіохії. У травні 1172, ймовірно, був отруєний 25-річний король Угорщини Іштван III, після чого помер його новонароджений син. Мануїл І допоміг йому захопити столицю Угорщини в обмін на обітницю не нападати на Візантію до смерті імператора та його сина Олексія ІІ. Королева-матір і барони противились його коронації, як і архієпископ Естергому Лукас. Папа Олександр III доручив архієпископу Калоча коронувати 13 січня 1173 Белу III. Він відіслав королеву-матір у Палестину і ув'язнив молодшого брата Гейзу, якому вдалось втекти до Леопольда V Австрійського. Разом чеським князем він атакував Австрію, змусивши герцога видати брата.

Герб Бели III

Після смерті імператора Мануїла І повернув до Угорщини Срем, Хорватію і Далмацію (1180). Після вбивства 1183 імператора Олексія ІІ Комніна він захопив у Візантії Белград, землі у Болгарії. Для замирення Бела III видав 1185 доньку Марію-Маргариту за імператора Ісаака ІІ Ангела. Через Угорщину 1189 у Третій хрестовий похід пройшли німецькі війська імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси, які Бела III забезпечив провіантом, домовлявся про їхнє проходження через терени Візантії і відправив з ними двотисячний загін з братом Гейзою.

У 1188 Бела, скориставшись конфліктом між галицьким князем Володимиром Ярославичем і боярами, захопив Галич і проголосив себе «королем Галичини». Залишив у Галичині намісником свого сина Андрія. 1189 року галицьке боярство об'єдналось з Володимиром і вигнало загарбників.

За підтримки візантійського імператора Бела III запровадив в управлінні країною візантійські порядки і звичаї, 1181 року ввів при дворі канцелярію для запису наданих привілеїв і розпоряджень, 1182 року коронував сина Імре для гарантування йому трону. За його правління в Угорщині розпочали зводити готичні споруди.

Діти[ред. | ред. код]

Саркофаг Бели III

1. Заручений з Марією Комнен

2. Агнеса Антіохійська (1154—1184), донька князя Антіохії Рене де Шатійона і Констанції, народила 8 дітей:

  • Імре (1174—1204) — король Угорщини з 1182
  • Марія-Маргарита (1175—1223) — дружина імператора Візантії Ісаака ІІ Ангела
  • Саламон (помер у дитинстві)
  • Андрій ІІ (1177—1235) — титулярний король Галичини, король Угорщини з 1205
  • Констанція (1180—1240) — дружина короля Чехії Пшемисла I Оттокара
  • Стефан (помер у дитинстві)
  • Незнана донька

3. Після смерті Агнеси з Антіохії одружився 1186 з Маргаритою, донькою короля Франції Людовика VII Капетинга і Констанції Кастильської, вдовою Генріха Плантагенета. Шлюб був бездітним.

Родовід[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Európa uralkodói, В-во Maecenas, 1999, ISBN 963-645-053-6
  • Kristó Gyula. Die Arpaden-Dynastie: die Geschichte Ungarns von 895 bis 1301. В-во Corvina, Budapest, 1993, ISBN 963-13-3857-6 (німецька мова)

Посилання[ред. | ред. код]


Попередник
Стефан III
Coat of arms of Hungary.svg Король Угорщини
1172-1196
Coat of arms of Hungary.svg Наступник
Імріх I
Попередник
титул оскаржувався іншими претендентами
Alex K Halych-Volhynia.svg Король Галичини і Володимерії
1188-1189 — фактичний
1189-1196 — титулярний
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Андраш II