Белла Абзуґ

Белла Абзуґ
Bella Abzug
Ім'я при народженні	Bella Savitzky Abzug
Прізвисько	Battling Bella
Народилася	24 липня 1920(1920-07-24) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Померла	31 березня 1998(1998-03-31) (77 років) Нью-Йорк, США ·зупинка серця під час операції
Поховання	Маунт-Кармел
Громадянство	США
Діяльність	політична діячка, громадська активістка, адвокат
Alma mater	Гантерський коледж, Колумбійський університет
Знання мов	англійська
Посада	член Палати представників США, член Палати представників США і член Палати представників США
Партія	Демократична партія США
Конфесія	юдаїзм
Нагороди	Національна зала слави жінок (1994) Women's Caucus for Art Lifetime Achievement Awardd (1980) премія Маргарет Брентd (1995)
IMDb	ID 0009538
Медіафайли у Вікісховищі

Белла Абзуґ (англ. Bella Savitzky Abzug; 24 липня 1920, Нью-Йорк, США — 31 березня 1998, Квінс, США) — американська політична діячка, член Палати представників США, громадська активістка, феміністка, співорганізатор громадської організації руху за права жінок Women's Environment and Development Organization (WEDO).

Життєпис

Белла Абзуґ народилася 1920 року в Нью-Йорку в родині єврейських іммігрантів із Росії. Її батько керував м'ясним ринком, коли він помер, Беллі було 13 років. І хоча ортодоксальна синагога не дозволяє жінкам виконувати кадиш, оскільки цей обряд існує для синів померлого, проте в її сім'ї не було синів, тож Бела сама ходила в синагогу щоранку протягом року, щоб прочитати молитву.

Абзуґ закінчила середню школу Walton High School в Нью-Йорку, де була старостою класу, вступила до коледжу Хантера університету міста Нью-Йорка й одночасно відвідувала єврейську теологічну семінарію. Пізніше, в 1944 році, вона отримала диплом юристки в Колумбійському університеті.

Белла була прийнята в 1945 році в Нью-Йоркську колегію адвокатів, її спеціалізацією були трудове право і громадянське право. Вона оскаржила справу Віллі Макгі, чорношкірого чоловіка, заарештованого в 1945 році за зґвалтування білої жінки в місті Лорелі, штат Міссісіпі, і засудженого до смерті білими присяжними, які обговорювали вердикт всього дві з половиною хвилини. Абзуґ програла апеляцію, чоловіка стратили.

Коли Абзуґ балотувалася до Палати представників у 1970-му, то зі своїми яскравими капелюшками та викличними сукнями вона була найупізнаванішою жінкою в політиці США. Тоді це було не так уже й складно: з 435 членів Палати представників було лише 14 жінок. Белла зуміла обратися у 1970-му, багато у чому завдяки своїй пацифістській позиції і руху проти В'єтнамської війни. Вона була однією з перших учасниць Страйку жінок за мир. Її конкурентом на окрузі був ветеран війни у В'єтнамі Леонард Фарбштейн, а її гаслом — «This Woman's Place Is in the House — the House of Representatives» (гра слів: англійською house — це дім, а House of Representatives — Палата представників).

Про Абзуґ розповідають як про досить жорстку керівницю. У книжці згадується епізод, як їй дзвонив хворий працівник, намагаючись відпроситися, на що Белла відповіла: «Прокляття, поки я плачу вам зарплату, ви маєте ходити на роботу». Її зброєю був організаторський талант та знання законодавчих процедур. Вона зуміла прив'язати свої правки до абсолютно незв'язаних законодавчих актів — як говорив один з її помічників, «так, як це робили південні сенатори», а також змінила законопроєкти, щоб фінансування майже будь-якої програми включало положення про заборону сексуальної дискримінації.

Вона стала одним з перших членів Конгресу США, хто підтримав права гомосексуалів, представивши разом з іншим політиком-демократом Едом Кочем, майбутнім мером Нью-Йорка, перший федеральний законопроєкт про права гомосексуалів, відомий як Equality Act of 1974.

За своє коротке перебування у Вашингтоні, Абзуг зробила досить багато, особливо у сфері прав жінок. Вона просувала феміністичний порядок денний не тільки у залі Конгресу, а й у «коридорах влади»: вона добилася права для жінок відвідувати басейн Палати представників та запровадила звертання «міс» (Ms.) у політичний лексикон.

На її рахунку також внесення поправки до Федерального закону про автомобільні дороги, яким передбачено виділення коштів на створення пандусів.

Абзуг заснувала і керувала кількома жіночими правозахисними організаціями, брала участь у феміністських пропагандистських заходах, наприклад, у Women's Equality Day New York March в Нью-Йорку 26 серпня 1980 року.

На момент її смерті в 1998 році вона стала настільки відомою, що деяких лідерів і лідерок з інших країн називали «Белла Абзуг Нігерії» або «Белла Абзуг Монголії».

Посилання

• Публікації на C-SPAN