Перейти до вмісту

Александер Грем Белл

Редагувати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Белл Александер Ґрем)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Белл.
Александер Грем Белл
англ. Alexander Graham Bell[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився3 березня 1847(1847-03-03)
Единбург, Шотландія, Велика Британія
Помер2 серпня 1922(1922-08-02) (75 років)
Beinn Bhreaghd, Вікторія, Нова Шотландія, Канада[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
·цукровий діабет[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняBeinn Bhreaghd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[1]
 Сполучене Королівство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняBrodhead-Bell-Morton Mansiond[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, інженер-електрик, інженер, бізнесмен, винахідник, професор Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьлогопедія і телефонний зв’язок[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЕдинбурзький університет[1], Університетський коледж Лондона, Royal High School, Bathd[1] і Royal High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор наук
Знання мовАмериканська жестова[6] і англійська[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСмітсонівський інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США[8], Американська академія мистецтв і наук, Леопольдина, Фі Бета Каппа, Американське філософське товариство і Literary Society of Washingtond Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusinvention of telephoned Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрофесор і член радиd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоАлександер Мелвілл Белл[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЕліза Беллd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зМейбл Габбард Белл[1][9] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиElsie May Grosvenord[10] і Marian Fairchildd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вага111 кг[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст183 см[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
IMDbID 1745080 Редагувати інформацію у Вікіданих

Алекса́ндер Грем Белл (англ. Alexander Graham Bell; 3 березня 1847, Единбург, Шотландія — 2 серпня 1922, Нова Шотландія, Канада) — американець шотландського походження, науковець і винахідник телефону, запатентував його в 1876 році, пізніше експериментував з фонографом[12].

Біографія

[ред. | ред. код]

Почав працювати помічником вчителя музики і ораторського мистецтва. Згодом працював із глухонімими людьми, навчаючи їх вимови. Прагнення допомогти цим людям і любов до дівчини, що оглухла після важкої хвороби, спонукали сконструювати прилади, за допомогою яких можна було демонструвати глухим артикуляцію звуків мови.

Після переїзду з Британії на американський континент викладав у Бостоні, тренуючи викладачів для глухих. У 1872 році відкрив у Бостоні приватну школу «Фізіології звуку та механіки мови», а в 1873-му став професором фізіології органів мови Бостонського університету[12].

Вивчив акустику, фізику людської мови. Почав ставити досліди з апаратом, у якому мембрана передавала коливання звуків на голку. Так наближався до ідеї телефону, за допомогою якого...

...стане можливою передача різних звуків, якщо тільки вдасться викликати коливання сили електричного струму, відповідні тим коливанням густини повітря, які породжує даний звук.

За освітою не був ні інженером-електриком, ні фізиком, але за якийсь час змінив напрям діяльності і почав працювати над створенням телеграфу для одночасної передачі кількох текстів — «музичного телеграфу» (число текстів було рівне числу нот, тобто 7).

Белл намагався зробити мультиплексний телеграф для проєкту свого тестя, Ґардінера Габбарда. Він оформив американський патент № 161739 за 6 квітня 1875 року, але жодної користі від нього не отримав. Але в ході цих дослідів Белл впритул підійшов до винаходу телефону.

2 червня 1875 року його досліди все ж таки дали результати. Коли Александр і Томас Ватсон налаштовували телеграфні апарати, вони замкнули контакти, і Александер почув у свого приймача дивний звук. Як тільки він почув цей звук, одразу кинувся до Ватсона, який у цей час налаштовував телеграфний ключ, і вся його настройка відкликалася луною на приймачі. Подібні події траплялися й раніше, але ніхто не надавав їм значення, а ось Александер Белл побачив у цьому підтвердження своїм здогадам, що звук можна передавати дротом. Після цього вони весь день ставили досліди із передачею звуку[13].

У 1876 році спостережливість при роботі над телеграфом допомогла відкрити явище, яке дало змогу винайти телефон: коли помічник Белла витягав пластинку з передавача, у приймачі Белл почув деренчання. З'ясувалося, що пластинка замикала і розмикала електричне коло. Белл звернув на це явище пильну увагу.

Через кілька днів перший апарат, родоначальник всіх телефонних апаратів — невелика мембрана із сигнальним ріжком для посилення звуку — був зроблений. Через кілька років телефон перетворився на масовий засіб зв'язку, що принесло створеній фірмі значні прибутки.

7 березня 1876 року був оформлений патент № 174465 на Александра Белла, який буде визнаний найдорожчим патентом в історії[14][15].

Александер Белл на поштовій марці США (1940)

У 1880 році вперше спостерігав фотоакустичний ефект — виникнення акустичних коливань у досліджуваному зразку при опромінюванні його модульованим або імпульсним світлом. Він запропонував використовувати фотоакустичний ефект для оптичного бездротового телефону, фотофону. У цьому пристрої звуки людського голосу викликали коливання рухомого люстерка, які модулювали пучок сонячного світла. Як приймач використовувався замкнутий об'єм із поглинаючим світло середовищем, у якому виникав звук (завдяки фотоакустичному ефекту), що сприймається людиною через слухову трубку.

Долучився до розробки металодетектора, гідроплана та інших літаків, спроєктував чотиригранного повітряного змія.

Підтримував селекцію, а також сприяв розвитку євгеніки.

Став одним із засновників Національного географічного товариства, яке до сьогодні видає журнал «National Geographic».

Помер у своєму маєтку в Новій Шотландії від цукрового діабету, що ускладнився злоякісною анемією.

Винаходи та запатентовані технології

[ред. | ред. код]
Патенти, отримані Александром Беллом на телефонні апарати та засоби для покращення зв'язку
Номер патенту Дата патенту Винахід
No. 161,739 06.04.1875 Improvement in transmitters and receivers for electric telegraphs
No. 174,465 07.03.1876 Improvement In Telegraphy
No. 178,399 06.06.1876 Improvement in telephonic telegraph-receivers
No. 181,553 29.08.1876 Improvement in generating electric currents
No. 186,787 30.01.1877 Improvement in electric telegraphy
No. 201,488 19.03.1878 Improvement in speaking-telephones
No. 213,090 11.03.1879 Improvement in electric speaking-telephones
No. 220,791 21.10.1879 Improvement in telephone-circuits
No. 228,507 08.06.1880 Electric Telephone Transmitter
No. 230,168 20.07.1880 Automatic short-circuiter for telephones
No. 238,833 15.03.1881 Electric Call-Bell
No. 241,184 10.05.1881 Telephonic Receiver
No. 244,426 19.07.1881 Telephone Circuit
Патенти, отримані Александром Беллом та Самнером Тейнтером на фотофон та пристрої для нього
Номер патенту Дата патенту Винахід
No. 235,199 07.12.1880 Apparatus for Signaling and Communicating, Called «Photophone»
No. 235,496 14.12.1880 Photophone Transmitter
No. 235,497 14.12.1880 Selenium Cells
No. 235,590 14.12.1880 Selenium Cell
No. 235,616 21.12.1880 Process of Treating Selenium to Increase Its Electric Conductivity
No. 241,909 24.05.1881 Photophonic Receiver
Патенти, отримані Александром Беллом, Самнером Тейнтером та Чичестером Беллом на фонограф та пристрої для нього
Номер патенту Дата патенту Винахід
№ 341,212 04.05.1886 Reproducing Sounds from Phonograph Records
№ 341,213 04.05.1886 Transmitting And Recording Sounds By Radiant Energy
№ 341,214 04.05.1886 Recording and reproducing speech and other sounds
Патенти, отримані Александром Беллом та його помічниками на літальні апарати
Номер патенту Дата патенту Винахід
No. 757,012 12.04.1904 Aerial Vehicle
No. 770,626 20.09.1904 Aerial Vehicle or Other Structure
No. 856,838 11.06.1907 Connection Device for the Frames of Aerial Vehicles and Other Structures
No. 1,010,842 05.12.1911 Flying Machine
No. 1,011,106 05.12.1911 Flying Machine
No. 1,050,601 04.01.1913 Flying Machine
Патенти отримані Александром Беллом на гідродроми
Номер патенту Дата патенту Винахід
No. 1,410,874 28.03.1922 Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,875 28.03.1922 Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,876 28.03.1922 Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,877 28.03.1922 Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж https://www.biography.com/people/alexander-graham-bell-9205497
  2. ↑ а б https://archive.nytimes.com/www.nytimes.com/learning/general/onthisday/bday/0303.html
  3. ↑ http://www.science.ca/scientists/scientistprofile.php?pID=120
  4. ↑ https://washington.mfa.gov.hu/eng/page/history-of-new-embassy-building
  5. ↑ National Register of Historic Places nomination form
  6. ↑ Sacks O. Seeing Voices — 1990. — P. 27. — ISBN 978-0-520-06083-8
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ NNDB — 2002.
  9. ↑ University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
  10. ↑ Geni.com — 2006.
  11. ↑ а б https://japantoday.com/category/features/lifestyle/alexander-graham-bell-falls-asleep-meeting-emperor-meiji
  12. ↑ а б Alexander Graham Bell Laboratory Notebook, 1875-1876. World Digital Library. 1875-1876. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
  13. ↑ Watson, Thomas A. The Birth and Babyhood of the Telephone. США. с. 15.
  14. ↑ Durrant, Damian (25 липня 2016). Individual Patents that Built Empires. ipstrategy.com.
  15. ↑ Иванов, Александр. Александр Грейам Белл (Alexander Graham Bell). telhistory.ru.

Посилання

[ред. | ред. код]


Альберт Абрагам Майкельсон Це незавершена стаття про науковця США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александер_Грем_Белл&oldid=46411533