Бельди Микола Іванович

Кола Бельди
рос. Николай Иванович Бельды
Основна інформація
Повне ім'я	Микола Іванович Бельди
Дата народження	2 травня 1929(1929-05-02)
Місце народження	с. Муха, Нанайський район
Дата смерті	21 грудня 1993(1993-12-21) (64 роки)
Місце смерті	Хабаровськ
Причина смерті	інфаркт міокарда
Поховання	Хабаровськ
Громадянство	СРСР  Росія
Національність	нанаєць
Професія	співак
Освіта	Саратовська консерваторія
Інструменти	вокал
Жанри	естрада
Нагороди	Медаль Нахімова Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Звання

Мико́ла Іва́нович Бельди́, більш відомий, як Кола́ Бельди́ (рос. Николай Иванович Бельды, Кола Бельды; 2 травня 1929 — 21 грудня 1993) — російський радянський співак, популярний виконавець 1950—1980-х років. Заслужений артист РРФСР.

Життєпис

Народився у маленькому селі Муха, нині Нанайського району Хабаровського краю Росії, в родині мисливця. За національністю — нанаєць. Рано осиротів, голодував, внаслідок чого почав затинатися. Виховувався у школі-інтернаті в селищі Найхін, звідки 1943 року втік на війну. Дописавши собі два роки, потрапив на Тихоокеанський флот.

Служив мотористом на тральщику ТЩ-271 2-ї бригади тралення. 23 вересня 1945 року під час бойового тралення у протоці Лаперуза, внаслідок вибуху, вийшов з ладу редукційний клапан масляної системи редуктора. Червонофлотець М. І. Бельди швидко усунув несправність, забезпечивши безперебійну роботу головного дизеля.

Ще під час військової служби на флоті брав участь у самодіяльності, виступав у ансамблі пісні і танцю Тихоокеанського флоту. Після демобілізації вступив до Саратовської консерваторії, одночасно працюючи на станкобудівному заводі й у Саратовському драматичному театрі. Деякий час працював в ансамблі пісні і танцю Воронезького військового округу, згодом — у Калінінській і Хабаровській філармоніях. З 1959 по 1990 роки — соліст-вокаліст Всеросійського концертно-гастрольного об'єднання, реорганізованого у Москонцерт.

У 1990 році актор залишає Москву і переїздить до Хабаровська. Помер від інфаркту міокарда. Похований на Центральному кладовищі Хабаровська.

Творчий шлях

У 1957 році Кола Бельди блискуче виступає на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві і стає його лауреатом. На обдарованого співака звернули увагу багато діячів культури (С. Михалков, М. Пляцковський та інші), а також тодішній міністр культури СРСР К. Фурцева. Талановитого артиста запросили працювати в Москву. Вже у 1960 році Кола Бельди стає лауреатом Всеросійського конкурсу артистів естради.

За більш ніж 30-річну кар'єру Кола Бельди гастролював по СРСР і за кордоном, виступивши у 46 країнах світу. Його ім'я в Європі стало так само впізнаваним і популярним, як і в СРСР. Про це свідчать численні інтерв'ю журналістів газет, журналів, передачі на радіо і телебаченні, відгуки слухачів і глядачів про його неповторний голос, своєрідну манеру виконання і особисту чарівність.

У 1973 році Кола Бельди, першим із радянських співаків, став лауреатом міжнародного конкурсу вокалістів у Сопоті (Польща).

Підсумком творчої діяльності співака стали 7 вінілових дисків, численні аудіокасети, відеокліпи, кілька фільмів про життя і творчість.

Нагороди і почесні звання

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985), медаллю Нахімова (23.11.1945) та іншими медалями.

Заслужений артист РРФСР. Заслужений артист Бурятської АРСР. Заслужений артист Якутської АРСР.

Фільмографія

• 1958 — Человек человеку (укр. Людина людині; англ. Man's Gift to Men).
• 1959 — «У цей святковий вечір».
• 1960 — Русский сувенир (укр. Російський сувенір).
• 1976 — Ансамбль неудачников (укр. Ансамбль невдах, короткометражний).

Вшанування пам'яті

У місті Хабаровську та у селі Троїцькому Хабаровського краю його ім'ям названо вулиці.

У 2009 році в селищі Сінда Хабаровського краю, куди переїхала більшість мешканців нині неіснуючого села Муха, був відкритий пам'ятник Кола Бельди.

Посилання

• Біографія на сайті «Люди» (peoples.ru) [Архівовано 11 травня 2017 у Wayback Machine.]. (рос.)
• Аргументы и факты: Золотой голос Севера. Кола Бельды оставил эстраду ради личного счастья [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.]. (рос.)