Бенгальська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенгальська мова
бангла бгаса, বাংলা ভাষা [Bānlā bhāṣā]
Регіон поширення бенгалі
Регіон поширення бенгалі
Поширена в Бангладеш, Індії
Носії 300 000 000 осіб (2019)[1]
Писемність бенгальське письмо і Bengali Brailled
Класифікація

Індо-Європейська
 Індоіранська

  Індоарійська
Офіційний статус
Державна Бангладеш
Регулює Bangla Academyd і Paschimbanga Bangla Akademid
Коди мови
ISO 639-1 bn
ISO 639-2 ben
ISO 639-3 ben

Бенга́льська мо́ва або бенга́лі (বাংলা, МФА: /ˈbaŋla/) — мова індоарійської мовної родини, офіційна мова країни Бангладеш, а також штату Індії Західна Бенгалія. Належить до східнодійської групи індоєвропейських мов. Кількість мовців — понад 215 млн. Основоположником сучасної літературної бенгальської мови на народній основі був Рабіндранат Тагор. За словниковим складом близька до санскритської мови, але відрізняється від неї граматичною будовою.

Поширеність[ред. | ред. код]

Мовний ареал використання бенгалі
Напис «Я кохаю тебе» бенгальською мовою
Автограф бенгальського письменника Рабіндраната Тагора

Бенгальська мова історично поширена в регіоні, відомому як Бенгалія. Це офіційна мова Бангладеш і одна з 23 офіційних мов Індії. Серед індійських штатів, має офіційний статус у Західній Бенгалії (носії бенгальської мови складають більше 85 % від населення штату) і Трипура (понад 67 %). Багато носіїв мови проживає в індійських штатах Ассам (близько 28 % від населення штату), Андаманські та Нікобарські острови (близько 26 %), Джаркханд (близько 10 %), Аруначал-Прадеш і Мізорам (більше 9 %).

Історія[ред. | ред. код]

Сторінки з Чар'япади

Історію бенгальської мови можна простежити за писемними пам'ятками починаючи з X—XII століття. Мовознавці вирізняють три основних періоди розвитку бенгальської мови:

  • старобенгальська мова (з X—XII століття) — тексти: Чар'япада, девотивні пісні; поява займенників Ami, tumi тощо; Словозміна дієслів -ila, -iba тощо. У цей період від бенгалі відділилися асамська мова та мова Орія. Писемність перебувала під впливом камрупі.
  • середньобенгальська мова (з XIV століття) — головний текст цього часу — Чандідасова Шарекрішна Чіртана; відбувається елізія фінальної ô; з'являються складні дієслова; вплив перської мови. Деякі лінгвісти поділяють цей період на ранню та пізню середньобенгальську (Мукундарама Чакраборті).
  • новобенгальська мова (з кінця XVIII століття) — скорочення дієслів та займенників (пор. tahartar «його»/«її»; koriyachhilôkorechhilo він/вона).

Найдавніший текст бенгальською мовою, що зберігся до сьогодні, «Чар'ячар'ятіка» датується X—XI століттями. Це не лише перша пам'ятка новою індоарійською мовою, але й видатний твір літератури та остання створена на території Індії пам'ятка буддійської культури. Серед бенгальських письменників особливе місце займають Рабіндранат Тагор та Вівекананда. Загалом існує багата поетична традиція бенгальською мовою. Бенгальською було створено також видатні твори філософсько-релігійної думки. Не меншу, ніж література і філософія, славу здобув у світі й бенгальський кінематограф. Режисери Гхатака, Сатьяджіта Рая, Мрінала Сена та сучасні молоді Гаутама Гхоша, Буддадева Дасгупта здобули численні відзнаки на престижних кінофестивалях. Цікавим явищем культури є бенгальський національний театр.

Писемність[ред. | ред. код]

Як графічну основу бенгальська мова використовує алфавіт бонгаккхор, який походить (як деванагарі, ґурмукхі та інші письменності Індії) від графіки брахмі. Бенгальське письмо спільне для бенгальської та асамської мов, використовувалося також для санскриту. Протобенгальські форми письма зафіксовані у пам'ятках XI століття. Власне бенгальське письмо сформувалося в XV столітті.

Орфографія[ред. | ред. код]

Прадіп розмовляє бенгальською
Санджой розмовляє бенгальською
Говорили про бенгалі
Промова бенгальською мовою до Південної Африки

Бенгальська є фонетичною мовою, й орфографія в більшості випадків повністю відповідає вимові. Проте існує ряд винятків. Незважаючи на зміни в орфографії, що відбулися в XIX столітті, писемність мови ґрунтується на нормі санскриту і не завжди враховує зміни і злиття звуків, що відбулися в мові. Іноді для одного і того ж звуку використовується кілька графем. Крім того, бенгальська орфографія не враховує всі фонетичні нюанси, багато сполучень приголосних також не відповідають їхнім складовим частинам. Так поєднання звуків ক্ [k] і ষ [ʂɔ], що позначається графічно як ক্ষ може вимовлятися як [k ʰ ː o], [k ʰ o] або [k ʰ ɔ].

Фонетика[ред. | ред. код]

Для фонетики бенгалі характерні: гармонія голосних, протиставлення носових і неносових голосних, а також придихальних і непридихальних приголосних, гемінація приголосних, «окання». Звукова система включає 29 приголосних і 14 голосних звуків, з яких 7 носових. Бенгалі має широкий спектр дифтонгів.

Голосні
  Переднього ряду Середньогоо ряду Заднього ряду
закритий i   u
високо-середнього піднесення e   o
ненапружені низького піднесення æ   ɒ
відкритий   a  
Приголосні
  Губні Зубні/
Ясенні
Ретрофлексні Алвеоло
-палатальні
Велярні Глоткові
Носові m
m
n
n
    ŋ
ng
 
Проривні глухі p
p

t
ʈ

ch
k
k
 
придихальні
ph
t̪ʰ
th
ʈʰ
ṭh
tɕʰ
chh

kh
 
дзвінкі b
b

d
ɖ

j
ɡ
g
 
придихальні
bh
d̪ʱ
dh
ɖʱ
ḍh
dʑʱ
jh
ɡʱ
gh
 
фрикативні f
f
s, z
s   
ʂ
ɕ
sh
 
 
h
h
апроксиманти   l
l
     
Р-подібні приголосні (rhotic)   r
r
ɽ
     

Наголос та інтонація[ред. | ред. код]

У питомо бенгальських словах основний наголос завжди падає на перший склад, тоді як наступні непарні склади можуть виділятися додатковими слабшими наголосами. У той же час, в словах запозичених із санскриту наголосом виділяється кореневий склад слова, що не зовсім гармонує з власне бенгальськими словами.

При додаванні префіксів наголос зсувається ліворуч. Наприклад, у слові shob-bho (цивілізований) наголос падає на перший склад shob, додаючи негативний префікс «ô-» отримуємо ô-shob-bho (нецивілізований), наголос зсувається на склад ô. У кожному разі, наголос в бенгальській мові не впливає на зміст слова.

За невеликими винятками інтонація і тональність в окремих словах бенгалі не має вирішального значення. Водночас інтонація в реченні відіграє важливу роль. Так в простому розповідному реченні більшість слів або фраз вимовляються з підвищеним тоном, за винятком останнього в реченні слова, на якому тон стає низьким. Таким чином у бенгальських реченнях утворюється особливий музичний наголос. Тональності в інших реченнях відрізняється від наведеної вище. У питальних реченнях з відповіддю так-ні підвищення тону може бути сильнішим, а падіння тону на фінальному слові — різкішим.

Довгота голосних[ред. | ред. код]

На відміну від багатьох інших індійських мов, довгота голосних у бенгалі не має смислорозрізнювального значення. Проте при певному поєднанні морфем одні голосні вимовляються довше інших. Зокрема, довшим буде останній склад синтагми.[2] У односкладових словах, що закінчуються на голосний, наприклад cha (чай) голосний буде довшим, ніж у першому слові слова chaţa .

Сполучення приголосних[ред. | ред. код]

Власне бенгальські слова не мають кластерів приголосних, максимальна складова структура при цьому — CVC (приголосний-голосний-приголосний). У той же час, санскритська лексика має широкий діапазон кластерів, складова структура при цьому досягає CCCVC. Наприклад, кластер mr в মৃত্যু mrittu «смерть». Англійські та інші запозичення мають ще більший обсяг кластерів, наприклад ট্রেন ţren «поїзд» або গ্লাস glash «скло».

Кластери на кінці слова вкрай рідкісні, більшість з них також використовуються в англійських запозиченнях: in লিফ্ট lifţ «ліфт»; ব্যাংক bêņk «банк». Проте такі поєднання існують і у власне бенгальських словах, наприклад в слові গঞ্জ gônj, яке входить у назви багатьох населених пунктів. Деякі (особливо східні) діалекти бенгальської мови використовують кінцеві кластери досить часто, наприклад в слові চান্দ chand «місяць» (у стандартній формі мови — চাঁদ chãd, де замість кластера використовується носовий голосний).

Морфологія[ред. | ред. код]

Морфологічний тип мови[ред. | ред. код]

Граматичний лад бенгальської мови має аглютинативний характер словотворення і словозміни, поширені службові слова, редуплікація граматично і семантично пов'язаних одиниць.

Займенник[ред. | ред. код]

Бенгальські займенники мають категорію особи (перша, друга, третя) та числа (однина, множина). На відміну від української мови у бенгальській займенники не розрізняються за родом, тобто той самий займенник може бути використаний при перекладі як відповідник українських займенників «він» чи «вона».

Але у бенгальській мові також є три займенники третьої особи, але вони розрізняються за близкістю до мовця (близько (тут), далеко (там) та десь). Існують також ввічливі та розмовні (фамільярні) форми займенників. Дуже фамільярні форми застосовуються щодо близьких друзів чи членів сім'ї або щодо підлеглих, а також при використанні ненормативної лексики. У наведених нижче таблицях використовуються такі скорочення: д.ф. = дуже фамільярна форма, ф = фамільярна, в = ввічлива (шаноблива).

Займенник у називному відмінку виступає у реченні підметом.

Особові займенники (називний відмінок)
Особа Близькість Ставлення Однина Множина
1 ami (я) amra (ми)
2 д.ф. tui (ти) tora (ти)
ф. tumi (ти) tomra (ти)
в. apni (ви) apnara (ви)
3 Тут ф. e (він/вона) era (вони)
в. ini (він/вона) ẽra (вони)
Там ф. o (він/вона) ora (вони)
в. uni (він/вона) őra (вони)
Десь ф. she (він/вона) tara (вони)
в. tini (він/вона) tãra (вони)

Іменник[ред. | ред. код]

Іменники змінюються за відмінками і числом. Відсутня категорія роду. Розрізняються категорії одухотвореності — бездушності, визначеності — невизначеності, що виражаються через форми відмінювання та через використання визначально-вказівних афіксів, що приєднуються як до іменників, так і до займенників.

Таблиця відмінювання іменників

Однина
Іменники-назви істот Іменники-назви неістот
Називний ছাত্রটা
chhatro-ţa
студент
জুতাটা
juta-ţa
черевик
Знахідний ছাত্রটাকে
chhatro-ţa-ke
студента
জুতাটা
juta-ţa
черевика
Родовий ছাত্রটা
chhatro-ţa-r
студента
জুতাটা
juta-ţa-r
черевика
Місцевий - জুতাটায়
juta-ţa-(t)e
на черевику (-ові)
Множина
Іменники-назви істот Іменники-назви неістот
Називний ছাত্ররা
chhatro-ra
студенти
জুতাগুলা/জুতোগুলো
juta-gula/juto-gulo
черевики
Знахідний ছাত্রদের(কে)
chhatro-der(ke)
студентів
জুতাগুলা/জুতোগুলো
juta-gula/juto-gulo
черевиків
Родовий ছাত্রদের
chhatro-der
студентів
জুতাগুলা/জুতোগুলো
juta-gula/juto-gulo-r
черевиків
Місцевий - জুতাগুলা/জুতোগুলোতে
juta-gula/juto-gulo-te
на черевиках

Дієслово[ред. | ред. код]

Дієслово в бенгальській змінюється за часами і особами у двох способах: індикативі та імперативі. Характеризується наявністю категорії ввічливості (субординації). Розвинена система часових форм.

Простий теперішній час

Простий теперішній час у бенгальській мові утворюється, як і в українській, за допомогою відповідних закінчень: -i, -(i)sh, -o, -e, -(e)n.

Дієслово Перша особа Друга особа (дуже фамільярна форма) Друга особа (фамільярна) Третя особа (фамільярна) Друга/Третя особа (ввічлива форма)
bôla (сказати) ami boli tui bolish tumi bôlo she bôle apni bôlen
khola (відкрити) ami khuli tui khulish tumi kholo she khole apni kholen
খোলা আমি খুলি তুই খুলিস তুমি খোলো সে খোলে আপনি খোলেন
khêla (грати) ami kheli tui khelish tumi khêlo she khêle apni khêlen
খেলা আমি খেলি তুই খেলিস তুমি খেলো সে খেলে আপনি খেলেন
chena (ідентифікувати) ami chini tui chinish tumi cheno she chene apni chenen
চেনা আমি চিনি তুই চিনিস তুমি চেনো সে চেনে আপনি চেনেন
jana (знати) ami jani tui janish tumi jano she jane apni janen
জানা আমি জানি তুই জানিস তুমি জানো সে জানে আপনি জানেন
dhoa (мити) ami dhui tui dhush tumi dhoo she dhoe apni dhon
ধোয়া আমি ধুই তুই ধুস তুমি ধোও সে ধোয় আপনি ধোন
khaoa (їсти) ami khai tui khash tumi khao she khae apni khan
খাওয়া আমি খাই তুই খাস তুমি খাও সে খায় আপনি খান
deoa (давати) ami dii tui dish tumi dao she dêe apni dên
দেওয়া আমি তরে দিই তুই তারে দিস তুমি দাও সে দেয় আপনি দেন

Основні способи словотворення[ред. | ред. код]

Словотвір відбувається переважно за допомогою суфіксації та словоскладання. У санскритській лексиці використовується префіксація.

Синтаксис[ред. | ред. код]

Структура речення[ред. | ред. код]

У морфологічних і синтаксичних утвореннях спостерігається постпозиція головного слова в словосполученні. Поширені словосполучення зі службовими дієсловами, в тому числі дієслівно-дієслівні та дієслівно-іменні. Негативні форми займенників і прислівників відсутні.

Діалекти і літературна мова[ред. | ред. код]

У бенгальській мові виділяють дві основні групи діалектів: західну (основним є діалект району Навадвіпа) та східну (основним є діалект району Даккі. Особливе місце займає діалект Чіттагонга (південний схід), мова якого найбільше відрізняється від літературної.

Літературна бенгальська мова виступає у двох основних стилях: шадху-бхаша або класичний та чоліт-бхаша або розмовний стиль. Шаду-пхаша базується на західному діалекті, в ньому збереглося багато архаїчних структур. Розмовний чоліт-бхаша поєднує в собі певні риси західного діалекту та калькутської говірки. Шаду-пхаша широко вживався до 20-х років XX століття, але й досі використовується в науковій літературі, офіційних документах та деяких друкованих органах. Проте сьогодні домінантним стилем літературної мови став чоліт-бхаша.

Лексика[ред. | ред. код]

Бенгальська лексика та її походження:
   «Tôdbhôbo» (питома лексика)
   «Tôtshômo» (запозичення з санскриту)
   «Deshi» (запозичення з сусідніх мов) та «Bideshi» (запозичення з інших мов)

Словник бенгальської мови приблизно на 67 % складається з слів санскритського походження (তৎসম tôtshômo), на 28 % з власне бенгальської лексики (তদ্ভব tôdbhôbo), решта 5 % складають різні запозичення як із сусідніх (দেশী deshi), так і з європейських мов (বিদেশী bideshi).

Водночас велика частина цих слів є архаїчними або маловживаними термінами. Лексика, що використовується у сучасній літературі, складається на 67 % з власне бенгальських слів, близько 25 % становлять санскритські запозичення і близько 8 % — запозичення з інших мов.

При тривалих контактах бенгальської мови з сусідніми народами та Близьким Сходом, запозичення включають переважно слова з гінді, асамської, китайської, австронезійських мов, арабської, перської, тюркських мов. Внаслідок європейської колонізації до бенгальської проникло багато слів з англійської, португальської, меншою мірою голландської, французької тощо.

  • Австронезійські запозичення включають: আলু alu (картопля), খুকি khuki (дівчинка), খোকা khoka (хлопчик), মাঠ maţh (поле).
  • Запозичення з гінді: চাহিদা chahida (вимога), কাহিনী kahini (оповідання), ফালতু faltu (марні).
  • Китайські запозичення: চা cha (чай), চিনি chini (цукор), লিচু lichu (лічі).
  • Арабські запозичення: আক্কেল akkel (мудрість від араб. عقل 'aql), খালি khali (порожньою від араб. خالي khālī), গরিব gorib (бідний від араб. غريب gharīb), তারিখ tarikh (дата), জবাব jôbab (відповідь), খবর khôbor (новини).
  • Перські запозичення: আয়না aena (дзеркало, від перс. ايينه âyneh), খারাপ kharap (поганий), আস্তে aste (повільно), খুব khub (дуже), চশমা chôshma (очки), জান jan (дорогий), বাগান bagan (сад).
  • Англійські запозичення: ডাক্তার đaktar (доктор), পুলিশ pulish (поліція), হাসপাতাল hashpatal (лікарня).
  • Португальські запозичення: কামিজ kamiz (сорочка), জানালা janala (вікно), সাবান shaban (мило), ক্রুশ krush (хрест), পাদ্রি padri (католицький священик).

Приклади тексту[ред. | ред. код]

Стаття № 1 Загальної декларації прав людини:

  • ধারা ১: সমস্ত মানুষ স্বাধীনভাবে সমান মর্যাদা এবং অধিকার নিয়ে জন্মগ্রহণ করে। তাঁদের বিবেক এবং বুদ্ধি আছে; সুতরাং সকলেরই একে অপরের প্রতি ভ্রাতৃত্বসুলভ মনোভাব নিয়ে আচরণ করা উচিৎ। (бенгальським письмом)
  • Dhara êk: Shômosto manush shadhinbhabe shôman môrjada ebong odhikar nie jônmogrohon kôre. Tãder bibek ebong buddhi achhe; shutorang shôkoleri êke ôporer proti bhrattrittoshulôbh mônobhab nie achorôn kôra uchit. (повна транскрипція)
  • d̪ʱara æk ɕɔmost̪o manuɕ ɕad̪ʱinbʱabe ɕɔman mɔrdʑad̪a eboŋ od̪ʱikar nie dʑɔnmoɡrohon kɔre. t̪ãd̪er bibek eboŋ bud̪ʱːi atɕʰe; ɕut̪oraŋ ɕɔkoleri æke ɔporer prot̪i bʱrat̪ːrit̪ːoɕulɔbʱ mɔnobʱab nie atɕorɔn kɔra utɕʰit̪. (транскрипція МФА)
  • Всі люди народжуються вільними і рівними у своєму достоїнстві і правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братства. (переклад)

Рахунок від 1 до 10[ред. | ред. код]

  1. Êk
  2. Dui
  3. Tin
  4. Char
  5. Pãch
  6. Chhôe
  7. Shat
  8. At
  9. Nôe
  10. Dôsh

Вивчення в Україні[ред. | ред. код]

Бенгальська мова почала вивчатися в академічних установах України лише після відновлення незалежності в 1991 році. У 2011 році при Східно-Європейському інституті розвитку в Києві був створений Центр Тагора, де зокрема планується організація вивчення бенгальської мови[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 2022. — ISSN 1946-9675
  2. Алексєєва Е. А. Підручник бенгальської мови Видавець Степаненко. — 2002. — С. 28.
  3. Роман Лебедь: Уроки Тагора для України. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 28 лютого 2012.

Література[ред. | ред. код]

Загальні огляди[ред. | ред. код]

  • Banglapedia, the national encyclopedia of Bangladesh, Asiatic Society of Bangladesh, Dhaka, 2003 .
  • Sen, D, Bengali Language and Literature, International Centre for Bengal Studies, Calcutta, 1996 .
  • Chatteji S. K. The origin and development of the Bengali language, р. 1—2. Calcutta, 1926;
  • Быкова Е. М., Бенгальский язык, М., 1966;
  • Чижикова К. Л., Библиография работ по бенгальскому языкознанию, М., 1974;
  • Učida N., Der Bengali-Dialekt von Chittagong, Wiesbaden, 1970;
  • Ray, P, Hai, MA et Ray, L, " Bengali language handbook ", dans Center for Applied Linguistics, Washington, 1966 (ISBN ASIN: B000B9G89C).
  • Elvira Friedrich: Einführung in die indischen Schriften, Tl. 2. Gujarati, Gurmukhi, Bengali, Oriya. Hamburg 2002, ISBN 3-87548-219-0

Фонологія[ред. | ред. код]

  • Chatterji et SK, " Bengali Phonetics ", dans Bulletin of the School of Oriental and African Studies, 1921.
  • Ferguson CA et Chowdhury M, " The Phonemes of Bengali ", dans Language, 36(1), Part 1, 1960.
  • Hayes B et Lahiri A, " Bengali intonational phonology ", dans Natural Language & Linguistic Theory, Springer Science, 1991.

Граматики й підручники[ред. | ред. код]

  • Алексєєва Е. А. Підручник бенгальської мови Видавець Степаненко. — 2002.
  • Dusan Zbavitel: Lehrbuch des Bengalischen. 2. Aufl. Heidelberg 1996, ISBN 3-87276-142-0
  • Bonazzi, Eros, Grammatica Bengali, Libreria Bonomo Editrice, 2008 (ISBN 978-88-6071-017-8).
  • Chatterji, Suniti Kumar. Bengali Self-Taught. Calcutta: Rupa & Co., 1991.
  • Radice, W, Teach Yourself Bengali: A Complete Course for Beginners, NTC/Contemporary Publishing Company, 1994 (ISBN 0-8442-3752-3).
  • Pabitra Sarkar, Bangla Bôlo (" Parle le bengali "), Proma prokashoni, 1990
  • Bonazzi, Eros. Grammatica Bengali. Bologna: Libreria Bonomo Editrice, 2008. ISBN 978-88-6071-017-8

Словники[ред. | ред. код]

  • Бенгальско-русский словарь, М., 1957;
  • Русско-бенгальский словарь, М., 1966;
  • Bandyopādhyāy H., Bangīya çabdakoş, Khaṇḍ 1—2, Niu Dillī, 1966.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія
Вікіпедія

Див. також[ред. | ред. код]