Бенгт Даніельссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенгт Даніельссон
швед. Bengt Danielsson
Бенгь Даніельссон.jpg
Народився 6 липня 1921(1921-07-06)[1]
Krokekd, Норрчепінг, лен Естерйотланд, Швеція
Помер 4 липня 1997(1997-07-04)[1] (75 років) або 4 липня 1996(1996-07-04)[2] (74 роки)
Стокгольм, Швеція
Країна Flag of Sweden.svg Швеція
Діяльність антрополог, письменник, мандрівник-дослідник, етнолог, етнограф
Alma mater Уппсальський університет і Вашингтонський університет
Галузь етнографія
Заклад Museum of Ethnographyd
Ступінь докторський ступінь[1]
Нагороди

Бенгт Еммерік Даніельссон (швед. Bengt Emmerik Danielsson; 6 липня 1921 — 4 липня 1997) — шведськимй антрополог, етнограф, учасник експедиції «Кон-Тікі» 1947 року з Південної Америки до Французької Полінезії.

Біографія[ред. | ред. код]

Даніельссон народився в селищі Крукек у лені Естерйотланд на сході Швеції. Був сином головного лікаря Еммеріка Даніельссона (1875—1927) і його дружини Грети, уродженої Келлгрен (1889—1990). Батько загинув у ДТП, коли йому було шість років. Після цього Даніельссон ріс у Норрчепінгу разом з матір'ю і тіткою.[3][4] У 1942 році закінчив середню школу. Пройшовши військову службу, поступив в Уппсальський університет, де вивчав філософію і соціологію. У 1945 році отримав ступінь бакалавра. У літні місяці підробляв репортером у газеті «Естерйотландс Дагблат». У 1954 році отримав ступінь доктора ліценціата, а в 1955 році — доктор філософії з антропології .[5] Даніельссон був інсадентом у музеї Бішопа в Гонолулу, Гаваї у 1952—1966 роках. Він був шведським консулом у Французькій Полінезії з 1961 по 1978 роки. І додатковим директором в Національному музеї етнології з 1966 по 1971 роки. Він також був кореспондентом місячника Pacific Islands Monthly.[3]

У 1946 році Даніельссон взяв участь у фінсько-шведській науковій експедиції з вивчення життя індіанців басейну Амазонки. Піднявшись на каное вгору по річках, навесні 1947 року він прибув у Перу. У Лімі Даніельссон дізнався про підготовку Туром Хеєрдалом експедиції в Полінезію через Тихий океан. Бенгт познайомився з Хеєрдалом і отримав його згоду на участь у плаванні, ставши шостим і останнім членом екіпажу, при цьому єдиним іноземцем серед норвежців. Експедиція Тура Хейєрдала на плоту «Кон-Тікі» відбулася у квітні — серпні 1947 року .

Крім того, Даніельссон брав участь в експедиції до Туамоту (1949-51), Тихоокеанській науковій експедиції у 1952 році, експедиції до Західної Полінезії в 1953 році, до Австралії (1955-56), на острови Товариства в 1957 році і телевізійній експедиції Шведського радіо на південну частину Тихого океану у 1962 році.[3]

Після експедиції Кон-Тікі у 1948 році Даніельссон одружився в Лімі з француженкою Марі-Терезі Сайлі (1923—2003).[3] Вони вирішили оселитися на атолі Рароя.[6] Пара залишилася там з 1949 по 1952 роки, а в 1953 році переїхали на Таїті. Його докторська дисертація про острови Туамоту, подана до Упсальського університету у 1955 році, була опублікована наступного року як Робота та життя на Рарої.[7] Згодом він написав багато книг і зняв багато фільмів, ставши одним із провідних у світі дослідників Полінезії. Бенгт і його дружина були відвертими критиками французьких ядерних випробувань на атолах Моруроа і Фангатауфа, а також руйнування полінезійської культури через колоніалізм .[6] Їхня дочка Маруя (1952—1972) померла від раку.[8]

У 1991 році Марі-Тереза і Бенгт Даніельсони отримали нагороду «За правильний спосіб життя».[9] Бенгт помер у липні 1997 року[10] і похований у церкві Östra Tollstad в муніципалітеті М'єльбю, Швеція.[11]

Вибрана бібліографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #174135548 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Find a Grave — 1995.
  3. а б в г Uddling, Hans; Paabo, Katrin, ред. (1992). Vem är det: svensk biografisk handbok. 1993 [Who is it: Swedish biographical handbook. 1993] (Swedish). Stockholm: Norstedt. с. 233. ISBN 91-1-914072-X. 
  4. Ansedel Bengt Emmerik Danielsson [Pedigree chart Bengt Emmerik Danielsson] (Swedish). Gammalkilshembygdsforening.se. 2015-04-26. Процитовано 2015-07-27. 
  5. Åhlén, ред. (1959). Svenskt författarlexikon: biobibliografisk handbok till Sveriges moderna litteratur. [3], 1951-1955 [Swedish Writers dictionaries: Bio-bibliographic guide to Sweden's modern literature. [3], 1951-1955] (Swedish). Stockholm: Rabén & Sjögren. с. 81. 
  6. а б Cormick, Craig (29 January 1992). Danielssons awarded alternative peace prize. Green Left. Архів оригіналу за 29 May 2012. Процитовано 30 April 2008. 
  7. In Memoriam: Bengt Danielsson. Newsletter #99, Association for Social Anthropology in Oceania. December 1997. Архів оригіналу за 2007-07-19. 
  8. Archived copy. Архів оригіналу за 2010-11-04. Процитовано 2010-01-14. 
  9. Marie-Thérèse and Bengt Danielsson. The Right Livelihood Award. Процитовано 2019-04-21. 
  10. Marie-Thérèse and Bengt Danielsson (Polynesia). Right Livelihood Award. Архів оригіналу за 2007-09-27. Процитовано 2008-04-30. 
  11. Bengt Danielsson (Swedish). Gravar.se. Процитовано 2015-07-27. [недоступне посилання з червня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]