Бендзинський замок
| Бендзинський замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Бендзинський замок | ||||
|
50°19′38″ пн. ш. 19°07′45″ сх. д. / 50.327217° пн. ш. 19.129145° сх. д.Координати: 50°19′38″ пн. ш. 19°07′45″ сх. д. / 50.327217° пн. ш. 19.129145° сх. д. | ||||
| Статус | Замок | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі[1] | |||
| Країна |
 Польща | |||
| Розташування | Бендзин, Сілезьке воєводство | |||
| Архітектурний стиль | Неоготика | |||
| Будівництво | 2 пол. 13 ст. — 1348 | |||
| Сайт | muzeum.bedzin.pl | |||
  Бендзинський замок (Польща) | ||||
 | ||||
 Бендзинський замок у Вікісховищі | ||||
Бендзинський замок — середньовічна фортеця в місті Бендзин в Польщі, розташована на пагорбі на лівому березі річки Чорна Пшемша. Замок належить до системи оборонних укріплень, яка відома як Орлині Гнізда.
Історія[ред. | ред. код]
Історія оборонних фортифікацій у Бендзині сягає ще IX століття. Вже в той час на замковій горі існувало укріплення, яке ймовірно належало племені віслян чи його західному відгалуженню[2].
В другій половині XIII століття, швидше всього за панування Болеслава Сором'язливого, тут було споруджено кам'яну вежу[2]. Перетворення дерев'яного замку на кам'яну споруду ймовірно відбулося у першій половині XIV століття, за розпорядженням польського короля Казимира Великого та було пов'язаним з потребою оборони західних кордонів Польщі від чеського королівства[3].
Перший спомин про замок датується 1349 роком[4], коли було згадано бендзинського бурграфа Вєрнка. У 1364 році в замку гостював імператор Священної Римської імперії та чеський король Карл IV[4].
У січні 1588 року кілька днів в замку, в якості в'язня Яна Замойського, провів Максиміліан III Австрійський, який здійснив невдалу спробу захопити польський престол[3]. У березні 1589 року було підписано Битомсько-бендзинський трактат, згідно з яким Габсбурги визнали польським королем Сигізмунда III Вазу.
У 1616 році замок був частково зруйнований внаслідок пожежі, а в 1655 році був знову спалений і зруйнований шведськими військами[3]. Потому його було частково відновлено. В замку гостювало кілька польських королів, зокрема: Генріх III у 1574 році, Ян ІІІ Собеський по дорозі до Відня в 1683 році, Август II Фрідріх в 1697 році[4].
Остаточний занепад замку наступив наприкінці XVII століття, після того, як старостами в Бендзині стали представники родини Мершевських[4].
Після того, як у 1825 році фрагментом замку, що раптово відпав, було вбито випадкового перехожого було прийнято рішення розібрати руїни[3]. Однак рішення не встигли реалізувати, адже вже невдовзі було прийнято рішення про охорону пам'яток історії на теренах Королівства Польського. У 1833 році комісар Польського банку граф Едвард Рачинський захопився мальовничим розташуванням замку та вирішив його відбудувати, доручивши цю місію італійському архітектору Франческо Марії Ланчі[3]. До готичного замку було додано псевдоготичні елементи — кренеляжі на мурах та вежах, цегляну облямівку вікон, сліпі машикулі; також було перебудовано головний будинок замку та знижено вежу[4]. Не зважаючи на здійснену реконструкцію, вже близько 1850 року замок знову починає перетворюватися на руїну[3].
У 1928 році виникло Товариство опіки над замковою горою, яке мало на меті відбудову замку[3]. Однак ці плани так і не було реалізовано.
Після Другої світової війни, у 1952—1956 роках було здійснено реставрацію замку, внаслідок якої він набув сучасного вигляду[3].
Сучасність[ред. | ред. код]
З 1956 року в замку розташований Музей Заглемб'я. В замку представлена експозиція, що стосується історії міста Бендзина та замку, а також виставлено зразки старовинної зброї[4]. У замковому дворі знаходиться стилізована лицарська корчма, окрім того, щороку поруч із замком відбуваються фестивалі історичних реконструкторів[2].
Архітектура[ред. | ред. код]
Спочатку замок мав лише циліндричну вежу, діаметром 10,7 метрів, яку було побудовано з місцевого каміння на північно-східній стороні замкового пагорба. Вхід до неї знаходився на третьому, з існуючих чотирьох, поверхів.
Під час чергової розбудови замку було споруджено п'ятиповерхову вежу з основою наближеною до квадрата розмірами 9 × 8,5 м, до якої дещо пізніше було добудовано чотириповерховий житловий будинок. Ймовірно, що через нього здійснювався вхід до замку. Існує також інша гіпотеза, яка опирається на панорамі Бендзина Матіаса Герунга, згідно з якою, квадратної вежі не було, натомість на житловий будинок був дещо більшим. Замковий двір спочатку знаходився на 2 метри нижче, ніж сьогодні.
Мури замку було споруджено за допомогою техніки "opus emplectum", яка полягає у викладанні зовнішньої та внутрішньої частини муру з отесаних кам'яних блоків (часом з цегли), з'єднанні їх вапняним розчином та заповненню простору між ними дробленим каменем. Основним елементом, що використовувався для побудови замку був доломітовий бутовий камінь.
Верхнй замок оточували два мури з брамами, між якими знаходилась дорога, що вела на замковий двір. Нижній замок, який існує у наш час лише у вигляді залишків фундаментів, знаходився на захід від верхнього та мав додатковий оборонний мур, чотирибічну вежу і браму, яка виходила на північ.
Зображення[ред. | ред. код]
- Види Бендзинського замку
-
Панорама замку -
Вигляд замку -
Вигляд замку -
Замок вночі -
Замкова вежа -
Замковий двір
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Реєстр пам'яток — 2022.
- ↑ а б в Szlak zamków i fortyfikacji. powiat.bedzin.pl (польською) . Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ а б в г д е ж и *** ZAMEK KRÓLEWSKI W BĘDZINIE ***. www.zamkipolskie.com (польською) . Архів оригіналу за 11 липня 2007. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ а б в г д е Historia - Muzeum Zagłębia w Będzinie. muzeumzaglebia.pl (польською) . Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 1 травня 2020.