Бенедетто Кайролі

Бенедетто Кайролі
італ. Benedetto Cairoli
Ім'я при народженні	італ. Benedetto Cairoli
Народився	28 січня 1825(1825-01-28)[…]  Павія, Ломбардо-Венеційське королівство, Австрійська імперія
Помер	8 серпня 1889(1889-08-08)[…] (64 роки)  Неаполь, Італія
Поховання	Cemetery of Poggioreale, Naplesd
Країна	Королівство Італія Сардинське королівство
Діяльність	політик, дипломат
Alma mater	Павійський університет
Науковий ступінь	лауреат
Знання мов	італійська
Учасник	Експедиція Тисячі
Посада	Прем'єр-міністр Італійського королівства, Прем'єр-міністр Італійського королівства, Міністр закордонних справ Італійського королівства, Міністр закордонних справ Італійського королівства, minister of Agriculture, Industry and Trade of the Kingdom of Italyd, minister of Agriculture, Industry and Trade of the Kingdom of Italyd, член Палати депутатів Сардинського королівстваd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd, член Палати депутатів Королівства Італіяd і President of the Chamber of Deputies of the Kingdom of Italyd
Партія	Historical Leftd
Батько	Carlo Cairolid
Мати	Adelaide Cairolid
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Бенедетто Кайролі (італ. Benedetto Cairoli; 1825—1889) — італійський політик і державний діяч, двічі очолював кабінет міністрів Італії.

Біографія

Бенедетто Кайролі народився в італійському регіоні Ломбардія в місті Павія 28 січня 1825 року.

Ще будучи студентом юридичного факультету, Кайролі, в 1848 році, виступив як волонтер. У 1859 році він був посередником між патріотами Генуї і Ломбардії, а також волонтером в загоні альпійських стрільців під командою Джузеппе Гарібальді.

У 1860 році під час сицилійської експедиції він був одним зі знаменитої «тисячі» і командував сьомою ротою, яку Гарібальді називав «ядром героїв». При взятті Палермо Бенедетто був серйозно поранений в ногу.

У 1860 році він був обраний депутатом і зайняв місце в крайній лівій партії, разом з Гарібальді, з яким і вийшов у відставку в початку 1864 року. Незабаром він знову був обраний членом палати і в 1867—1870 роках був одним з її віце-президентів.

Коли Агостіно Депретіс 1876 року став міністром, Кайролі замінив його на посту керівника лівої партії, а в березні 1878 року був обраний президентом палати. У тому ж місяці, після падіння міністерства Депретіса-Кріспі, король Італії Умберто I доручив Кайролі утворити кабінет, в якому він взяв портфель міністра закордонних справ.

Однак, внаслідок чвар у партії прогресистів, Кайролі не міг забезпечити собі більшості в італійському парламенті, і в грудні того ж року поступився місцем Депретіса. У липні 1879 року Бенедетто знову став на чолі міністерства і, на увазі що тривали чвар, з'єднався з Депретіса, якого залучив до складу міністерства.

Групи Кріспі і Нікотеро примкнули до правої і змусили короля розпустити палат, у травні 1880 року. Кабінет Кайролі-Депретіса проіснував ще рік і встиг провести кілька важливих заходів.

У травні 1881 року Бенедетто вийшов у відставку, внаслідок інтерпеляції по туніському питання, і главою кабінету став Депретіса.

Згодом Кайролі увійшов, разом з Нікотеро, Дзанарделлі і Баккаріні, до складу «Пентархію» — політичної групи, яку утворив Кріспі, що з'явився головним діячем її і при її посередництві відкрив собі шлях до влади. Популярності імені Кайролі сприяла також геройська смерть чотирьох його братів, які полягли в боротьбі за незалежність і свободу Італії в 1859—1867 роках. На їхню честь, в 1883 році, споруджено пам'ятник на Монте-Пінчов, у Римі.

Виховала їх мати, Аделаїду Кайролі, відрізнялася високими моральними якостями, називали «матір'ю Гракхів» (пом. 1872).

Кайролі Бенедетто помер у Неаполі 8 серпня 1889 року.