Бенкендорф Єгор Андрійович
| Єгор Андрійович Бенкендорф | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився |
14 лютого 1974 (50 років) Київ | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Місце проживання | Київ, Україна | |
| Діяльність | режисер, продюсер | |
| Alma mater | КНУКіМ | |
| Посада | голова правління телеканалу «Інтер» | |
| Батько | Бенкендорф Андрій Олександрович | |
| Нагороди |
| |
| IMDb | ID 3564727 | |
| Сайт | benkendorf.kiev.ua | |
Єго́р Андрі́йович Бенкендо́рф (нар. 14 лютого 1974 р. м. Київ) — український режисер, сценарист, продюсер, голова правління телеканалу «Інтер»[1], колишній генеральний директор Національної телекомпанії України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 14 лютого 1974 в Києві; закінчив Київський державний інститут культури (режисер театрального колективу) і курси операторської майстерності (оператор).
З 1997 р. — на телеканалі «Інтер». Починав з посади адміністратора. Потім — голова правління телеканалу.
У портфоліо Бенкендорфа такі телевізійні проєкти як: «Об'егоркі», «На лінії вогню», «Народна платформа», «Шейканем», «Шанс Model.ua», «Ігри патріотів», «Стань Міс Всесвіт». Документальні фільми: «11 вересня», «Пригода українських грошей», «8 днів одного року», «Великі Українці», «Сходження благодатного вогню», «Віденський бал», «Свобода на Інтері», «Велика Політика з Євгенієм Кисельовим».
2010[2] — 2013[3] — генеральний директор Національної телекомпанії України (Першого національного каналу).
12 жовтня 2012 — увійшов до складу Президії ради Федерації роботодавців медійної галузі України — Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців «Федерація роботодавців у сфері Телерадіо-, видавничої, рекламної та інформаційної сфери»[4].
14 лютого 2013 року на зборах акціонерів телеканалу «Інтер» Єгора Бенкендорфа затверджено головою правління каналу[5]. Обіймав посаду до 15 вересня 2016 р.
10 листопада 2016 року Єгор Бенкендорф вступив на посаду генерального директора телеканалу «112 Україна»[6][7].
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2004 — Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності «За найкращий твір у телевізійній сфері» — цикл телепрограм «На лінії вогню» («Інтер»).[8]
- 24 серпня 2012 — Орден «За заслуги» III ступеня — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[9]
Сім'я[ред. | ред. код]
Батько — Андрій Бенкендорф — кінорежисер, продюсер ТРК «Київ» (2008—2009). Мати — режисер Поліна Рідная. Сестра — режисер Ганна Бенкендорф, нині покійна. Дружина — телеведуча Юлія Бенкендорф (Стахорська). У Єгора і Юлії Бенкендорф дві дочки.
Звинувачення[ред. | ред. код]
- У липні 2010 на честь 60-річного ювілею Президента України Віктора Януковича на Першому Національному, ICTV та каналі «Київ» була показана 36-хвилинна агітка, яка розповідала про його успіхи на посаді Президента. ЇЇ режисером був Єгор Бенкендорф.
- Рахункова палата заявила про неефективність використання держкоштів Національною телекомпанією та Національною радіокомпанією у 2010 році та першій половині 2011 року[10].
Також було зазначено, що НТКУ і НРКУ використовували зазначені бюджетні кошти тільки на власне утримання[10].
Бюджетні кошти були їм виділені для виконання держзамовлення, що передбачало створення телерадіокомпаніями якісного та конкурентоспроможного продукту на інформаційному ринку, а також пошук додаткових прибутків від телерадіовиробництва.
У документі також наголошується, що за відсутності належного контролю з боку Держкомтелерадіо обидві державні компанії «не привели свій організаційно-правовий статус у відповідність до вимог чинного законодавства»[10].
Телебачення[ред. | ред. код]
- 2005—2006 — Ігри патріотів — гравець, режисер і продюсер
- 2006—2007 — Шиканемо — автор ідеї й продюсер
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Інтер» очолив Єгор Бенкендорф, інформаційне мовлення — Євгеній Кисельов (ОНОВЛЕНО). Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 15 лютого 2013.
- ↑ Кабінет Міністрів України РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 17 березня 2010 р. № 448-р Про призначення Бенкендорфа Є. А. генеральним директором Національної телекомпанії України
- ↑ Кабінет Міністрів України РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 20 лютого 2013 р. № 86-р Про звільнення Бенкендорфа Є. А. з посади генерального директора Національної телекомпанії України
- ↑ Інтерфакс. В Україні з'явилася Федерація роботодавців медійної галузі. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 липня 2013.
- ↑ html Телеканал «Інтер» очолив Бенкендорф[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Новим гендиректором телеканалу "112 Україна" став Єгор Бенкендорф. ukranews.com. Українські новини. 10 листопада 2016. Архів оригіналу за 14 травня 2021.
- ↑ Єгор Бенкендорф очолив «112 Україна». detector.media. 10 листопада 2016. Архів оригіналу за 16 липня 2018.
- ↑ Лауреати премії імені Івана Франка 2004—2010 роки [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Державний комітет телебачення і радіомовлення України.
- ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 500/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б в Бенкендорф з Арфушем «розтринькали» 24 бюджетних мільйонів. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 18 лютого 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Головою НТКУ призначено Бенкендорфа[недоступне посилання з червня 2019] (укр.)
| Попередник: | 1-й генеральний директор НТКУ 17 березня 2010 — 20 лютого 2013 |
Наступник: |
| Ілащук Василь Степанович (як президент НТКУ) |
Пантелеймонов Олександр Євгенович (т.в.о.) |
| |||||||||||||||||
|
|
Це незавершена стаття про журналіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 14 лютого
- Народились 1974
- Випускники Київського національного університету культури і мистецтв
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Українські режисери
- Українські сценаристи
- Українські продюсери
- Відмічені в українофобії
- Лауреати Премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності
- Нагороджені «Золотим пером»