Бенно Магнуссон
Бенно Магнуссон
| |||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||
| Народження | 2 лютого 1953 (73 роки) | ||||||||||||||||||||||
|
Олем[d] | |||||||||||||||||||||||
| Зріст |
174 см | ||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
| ||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. | |||||||||||||||||||||||
Бенно Магнуссон (швед. Benno Magnusson, нар. 2 лютого 1953, Олем) — шведський футболіст, що грав на позиції півзахисника.
У дорослому футболі дебютував 1971 року виступами за команду «Отвідабергс ФФ», в якій провів три сезони. У 1972 і 1973 роках разом із клубом виграв чемпіонат Швеції. У 1973 році він також зіграв у фіналі Кубка Швеції, але його програв там «Мальме» 0:7 і трофей не здобув.
Наприкінці 1973 року він перейшов до німецького «Кайзерслаутерна» і дебютував у Бундеслізі 5 січня 1974 року в грі проти «Вердера» (1:3). Влітку 1974 року він став гравцем берлінської «Герта» і 31 серпня 1974 року в зустрічі проти «Баварії» (1:2), він забив перший гол у Бундеслізі і за підсумками сезону 1974/75 став з командою віце-чемпіоном Західної Німеччини.
У 1976 році Магнуссон повернувся до Швеції, де підписав контракт з «Кальмаром», у складі якого 1978 року вдруге зіграв у фіналі Кубка Швеції, але і цього разу його команда програла «Мальме» (0:2), залишившись без трофею. Лише з третьої спроби, у 1981 році, Магнуссон виграв таки Кубок Швеції, обігравши в фіналі «Ельфсборг» (4:0). Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Кальмар» у 1984 році.
23 травня 1973 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Швеції у кваліфікаційному матчі до чемпіонату світу 1974 року проти Австрії (3:2).
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, де зіграв дві гри своєї команди — з Болгарією (0:0) та Уругваєм (3:0), а команда не подолала другий груповий етап.
Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 11 матчів[1].
- Чемпіон Швеції (2):
- «Отвідабергс ФФ»: 1972, 1973
- Володар Кубка Швеції (1):
- «Кальмар»: 1981
Його старший брат, Роджер Магнуссон[en], також був футболістом і гравцем збірної Швеції.
- ↑ Sweden national football team stats. passagen.se (Swedish) . Архів оригіналу за 9 червня 2001. Процитовано 16 травня 2012. [Архівовано 9 червня 2001 у Wayback Machine.]
- Бенно Магнуссон на сайті ФІФА (англ.)
- Бенно Магнуссон на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Бенно Магнуссон на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Бенно Магнуссон на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Бенно Магнуссон на сайті Eu-football.info (англ.)
- Народились 2 лютого
- Народились 1953
- Спортсмени Швеції XX століття
- Шведські футболісти
- Гравці збірної Швеції з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1974
- Футболісти «Отвідаберга»
- Футболісти «Кайзерслаутерна»
- Футболісти «Герти»
- Футболісти «Кальмара»
- Шведські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Німеччині