Бентгаймське графство
| Бентгаймське графство | |
|---|---|
|
Герб | |
| Тип | графство[d] |
| Столиця | Бад-Бентгайм |
| Історія | |
| • Створено | 1050 |
| • Розпущено | 1806 |

Бентгáймське графство (нім. Grafschaft Bentheim) — історичне графство на крайньому заході Німеччини. На рубежі XIX та XX століть займало простір 923 км², а на території проживало 31,2 тис. осіб. Нині, цю територію займає однойменний район у Нижній Саксонії. Головне місто — Бад-Бентгайм.
Бентгаймська сеньйорія відома зі 1050 року, з 1116 року — графство. До XIII століття належало роду Сальмів та нащадкам Дірка VI. Потім знаходилося в безперервному володінні одного роду, котрий в 1263 році оволодів Текленбургом, а згодом приєднав міста Штайнфурт та Реда. У XVI столітті володіння цього роду були розділені на три графства — Бентгайм-Бентгайм, Бентгайм-Штайнфурт та Бентгайм-Текленбург.

До середини XVIII століття графи Бентгаймські, чиї землі лежали у безплідній болотистій місцевості, збідніли й увійшли в неоплатні борги перед курфюрстами Ганноверськими (які в той час займали престол однієї з найбагатших країни Європи — Великої Британії). У 1753 році ганноверські війська, нібито на сплату кредиту, окупували їх володіння. Тим не менше за угодою 1806 року Бентгаймське графство було медіатизовано на користь Великого герцогства Берзького.
Віденський конгрес у дусі компромісу ухвалив розділити колишні графські володіння: місто Бентгайм, відомий своїми мінеральними джерелами, було закріплене за Ганновером (в особі британського короля), а Штайнфурт та Реда — за прусською короною. У 1817 році король Пруссії наділив медіатизованних графів з роду Бентгаймів князівським титулом. І два століття потому всі чотири фамільних замки (Бентгайм, Штайнфурт, Реда і Гогенлімбург у Гаґені) як і раніше належать членам роду Бентгаймів.
- Бентгаймський замок
- Замок Штайнфурт
- Замок Реда
- Замок Гоґенлімбург
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бентгаймське графство
- Родовід графів Бентгайм [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Бентгейм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)