Швецький Бенціон Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Швецький Бенціон Иосифович
Швецький Бенціон Йосипович.jpg
доктор технічних наук, професор Львівського політехнічного інституту, керівник роботи
Народився 15 листопада 1916(1916-11-15)
м. Олевськ, Житомирська область
Помер 3 лютого 1991(1991-02-03) (74 роки)
Львів
Поховання
Національність Єврей
Місце проживання Львів
Науковий ступінь доктор наук
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»
Нагороди Державна премія УРСР у галузі науки і техніки
Звання професор

Бенціон Йосипович Швецький (15 листопада 1916(19161115), Олевськ, Житомирська область — 3 лютого 1991) — почесний професор[1] Національного університету «Львівська політехніка», доктор наук, завідувач кафедри електронно-обчиснювальної техніки інституту НУ «Львівська політехніка».

Біографія[ред. | ред. код]

Б. Й. Швецький народився 15 листопада 1916 р. у м. Олевськ Житомирської області.

В 1945 р. закінчив радіотехнічний факультет Київського політехнічного інституту.

З 1945 р. він працював у Львівському політехнічному інституті (ЛПІ) починаючи з посади старшого інженера і завершуючи завідуванням створеної ним кафедри «Електронні обчислювальні машини».

1945 р. він очолив невелику експериментальну лабораторію в ЛПІ.

1957—1986 рр. — науковий керівник лабораторії і ЛПІ.

1951 р. — захистив кандидатську дисертацію з теорії вимірювальних мостів змінного струму.

1958—1963 рр. — завідував кафедрою «Автоматика і телемеханіка».

1963—1984 рр. — очолював кафедру «Електронні обчислювальні машини»

Помер 3 лютого 1991 р. Похований на Янівському цвинтарі.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Діяльність Б. Й. Швецького неподільно пов'язана з Львівським політехнічним інститутом (ЛПІ), в стінах якого він працював з 1945 р., починаючи з посади старшого інженера і завершуючи завідуванням створеної ним кафедри «Електронні обчислювальні машини».

У 1945 році він очолив невелику експериментальну лабораторію в ЛПІ, яка, завдяки його організаційним здібностям та дару наукового передбачення, виросла до рівня особливого конструкторського бюро (згодом науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту) електронної вимірювальної та обчислювальної техніки, науковим керівником якого він був з 1957 до 1986 року.

Одним з перших у вітчизняній науці Б. И. Швецький розгорнув широку програму робіт по дослідженню та проектуванню електронних цифрових вимірювальних приладів. Під його керівництвом розроблені та впроваджені в серійне виробництво цифрові вольтметри, частотоміри, вимірювачі параметрів енергетичних мереж. Цей напрямок був покладений в основу докторської дисертації, яку він захистив у 1964 р.

З 1958 по 1963 рр. Б. И. Швецький завідував кафедрою «Автоматика і телемеханіка», а з 1963 по 1984 рр. очолював кафедру «Електронні обчислювальні машини» — першу кафедру комп'ютерного спрямування в Західному регіоні України.

Під його керівництвом на кафедрі сформувався високопрофесійний колектив, який успішно поєднує підготовку висококваліфікованих спеціалістів з науково-дослідною роботою. За 40 років існування на кафедрі підготовано близько 4000 спеціалістів з 57 країн світу.

Наукова школа професора Б. И. Швецького відома далеко за межами України. Під його керівництвом захищено 28 кандидатських та кілька докторських дисертацій.

Наукові проекти[ред. | ред. код]

Наукова спадщина Б. И. Швецького складає понад 200 наукових праць, серед яких відомі монографії «Электронные цифровые приборы», «Электронные измерительные приборы с цифровым отсчетом», на яких виховано не одне покоління інженерів.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

У 1970 році Б. Й. Швецький був відзначений Державною премією УРСР в галузі науки і техніки, мав державні нагороди.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]