Швецький Бенціон Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Швецький Бенціон Иосифович
доктор технічних наук, професор Львівського політехнічного інституту, керівник роботи
доктор технічних наук, професор Львівського політехнічного інституту, керівник роботи
Народився 15 листопада 1916(1916-11-15)
м. Олевськ, Житомирська область
Помер 3 лютого 1991(1991-02-03) (74 роки)
Львів, Львівська обл., Українська РСР, СРСР
Поховання Янівський цвинтар
Національність українець
Alma mater Львівський політехнічний інститут
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Відомий завдяки: розгорнув широку програму робіт по дослідженню та проектуванню електронних цифрових вимірювальних приладів
Нагороди Державна премія УРСР у галузі науки і техніки

Бенціон Йосипович Швецький (15 листопада 1916(19161115), Олевськ, Житомирська область — 3 лютого 1991) — почесний професор[1] Національного університету «Львівська політехніка», доктор наук, завідувач кафедри електронно-обчиснювальної техніки інституту НУ «Львівська політехніка».

Біографія[ред.ред. код]

Б. Й. Швецький народився 15 листопада 1916 р. у м. Олевськ Житомирської області.

В 1945 р. закінчив радіотехнічний факультет Київського політехнічного інституту.

З 1945 р. він працював у Львівському політехнічному інституті (ЛПІ) починаючи з посади старшого інженера і завершуючи завідуванням створеної ним кафедри «Електронні обчислювальні машини».

1945 р. він очолив невелику експериментальну лабораторію в ЛПІ.

1957—1986 рр. — науковий керівник лабораторії і ЛПІ.

1951 р. — захистив кандидатську дисертацію з теорії вимірювальних мостів змінного струму.

1958—1963 рр. — завідував кафедрою «Автоматика і телемеханіка».

1963—1984 рр. — очолював кафедру «Електронні обчислювальні машини»

Помер 3 лютого 1991 р. Похований на Янівському цвинтарі.

Професійна діяльність[ред.ред. код]

Діяльність Б. Й. Швецького неподільно пов'язана з Львівським політехнічним інститутом (ЛПІ), в стінах якого він працював з 1945 р., починаючи з посади старшого інженера і завершуючи завідуванням створеної ним кафедри «Електронні обчислювальні машини».

У 1945 році він очолив невелику експериментальну лабораторію в ЛПІ, яка, завдяки його організаційним здібностям та дару наукового передбачення, виросла до рівня особливого конструкторського бюро (згодом науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту) електронної вимірювальної та обчислювальної техніки, науковим керівником якого він був з 1957 до 1986 року.

Одним з перших у вітчизняній науці Б. И. Швецький розгорнув широку програму робіт по дослідженню та проектуванню електронних цифрових вимірювальних приладів. Під його керівництвом розроблені та впроваджені в серійне виробництво цифрові вольтметри, частотоміри, вимірювачі параметрів енергетичних мереж. Цей напрямок був покладений в основу докторської дисертації, яку він захистив у 1964 р.

З 1958 по 1963 рр. Б. И. Швецький завідував кафедрою «Автоматика і телемеханіка», а з 1963 по 1984 рр. очолював кафедру «Електронні обчислювальні машини» — першу кафедру комп'ютерного спрямування в Західному регіоні України.

Під його керівництвом на кафедрі сформувався високопрофесійний колектив, який успішно поєднує підготовку висококваліфікованих спеціалістів з науково-дослідною роботою. За 40 років існування на кафедрі підготовано близько 4000 спеціалістів з 57 країн світу.

Наукова школа професора Б. И. Швецького відома далеко за межами України. Під його керівництвом захищено 28 кандидатських та кілька докторських дисертацій.

Наукові проекти[ред.ред. код]

Наукова спадщина Б. И. Швецького складає понад 200 наукових праць, серед яких відомі монографії «Электронные цифровые приборы», «Электронные измерительные приборы с цифровым отсчетом», на яких виховано не одне покоління інженерів.

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

У 1970 році Б. Й. Швецький був відзначений Державною премією УРСР в галузі науки і техніки, мав державні нагороди.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]