Бенюк Богдан Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богдан Михайлович Бенюк
Богдан Бенюк.JPG
Бенюк, 2006
Народився 26 травня 1957(1957-05-26) (58 років)
Битків, Івано-Франківська область
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Діяльність актор театру і кіно
Партія Логотип Всеукраїнського об'єднання «Свобода».png ВО «Свобода»
Діти Мар'яна, Олеся та Богдан (молодший)
Автограф Bogdan Benyuk Signature 2014.png
Нагороди
Державна премія України імені Олександра Довженка
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2008
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Свобода 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Богда́н Миха́йлович Беню́к (* 26 травня 1957(19570526), смт Битків, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) — український актор театру і кіно (Народний артист України, 1996), антрепренер, політик, народний депутат України 7-го скликання (другий у виборчому списку[1] політичної партії ВО «Свобода» на виборах до Верховної Ради 2012 року).

Разом із Анатолієм Хостікоєвим є співзасновником Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» (1999)[2].

Біографія[ред.ред. код]

Брати:

1978 — закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

19781980 — працював у Київському театрі юного глядача.

З 1980 — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Києві, протягом ряду років — у числі провідних.

19891994 — не припиняючи роботу в театрі, працював старшим викладачем у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

Вів розважальні телепрограми — «Шоу самотнього холостяка» (Перший національний) та «Біла ворона» (1+1).

Визнання та нагороди[ред.ред. код]

  • «За заслуги III ступеня»,
  • «За заслуги II ступеня»
  • 1994 — за роль Юркевича у виставі «Талан» М. Старицького,
  • 2001 — за роль Собакевича у виставі «Брате Чичиков» за М. Гоголем

Ролі[ред.ред. код]

Театр[ред.ред. код]

  • Віка та Онисим — «Вікентій премудрий» Я. Стельмах
  • Юнга — «Загибель ескадри» О. Корнійчук
  • Павлик — «Фараони» О. Коломієць
  • Пила — «Сон літньої ночі» В. Шекспір
  • Комсорг — «Прощання в червні» Вампілов
  • Роберто, Велутто — «Моя професія — сеньйор з вищого світу» Скарначчі й Тарабузі
  • Левурда і другий кум — «Конотопська відьма» Б. Жолдак
  • Пастрана — «Благочестива Марта» Тирсо де Моліно
  • Патісоне — «Сміх і сльози» С. Міхалков
  • Солдатик — «Регіон» М. Зарудний
  • Терешко Колобок — «Трибунал» А. Макайонок
  • Віля — «Дикий ангел» О. Коломієць
  • Печінка — «Фронт» О. Коломієць
  • Крісті Мегон — «Хвацький молодець — гордість Західного краю» Дж. Мілінгтон Сінг
  • Славко — «Злива» О. Коломієць
  • Жених — «Бронзова фаза» М. Зарудний
  • Самурай — «Бунт жінок» Хікмет, Комісаржевський
  • Евріал, Охрім — «Енеїда» І. Котляревський
  • Дід Мороз — «Дванадцять місяців» С. Маршак
  • Беніто Муссоліні — «Остання вистава» Мюллер
  • Юнак — «Кабанчик або Біля моря»
  • Перукар — «Аукціон» Гараєва
  • Кіт Бегемот — «Майстер і Маргарита» М. Булгаков
  • Сіре мишеня — «День народження кота Леопольда» Хайт
  • Чорт — «Різдвяна ніч» М. Гоголь
  • Щирий — «Момент»
  • Мотл — «Тев'є-Тевель» Ш. Алейхем
  • Плаксій — «Цар Плаксій і Лоскотон» В. Симоненко
  • Король Франції — «Біла Ворона» Г. Татарченко
  • Горобець — «Вій» М. Гоголь
  • Калитка — «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий
  • Той, що греблі рве — «Лісова пісня» Леся Українка
  • Юркович — «Талан» М. Старицький
  • Цахес — «Крихітка Цахес» Гофман
  • Швейк — «Швейк» Я. Гашек
  • Онисим — «Кохання в стилі бароко» Я. Стельмах
  • Собакевич — «Брате Чичиков» М. Гоголь
  • Санчо Пансо — «Останній Дон Кіхот» М. і С. Дяченки
  • Елфрід Дулітл — «Пігмаліон» Б. Шоу
  • Яго — «Отелло» В. Шекспір
  • Езоп — «Езоп» Гільєрме Фігейредо
  • Кочкарьов — «Одруження» М. Гоголь
  • Ян — «Сентиментальний круїз» Тамара Кандала


Кіно[ред.ред. код]

Телебачення[ред.ред. код]

Політична діяльність[ред.ред. код]

Був членом Партії зелених України (1997 — ?). Нині заступник голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода», член Політвиконкому ВО «Свобода».

Вересень 2007 — № 4 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на парламентських виборах в Україні 2007.

Травень 2008 — № 2 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на позачергові вибори до Київської міської ради.

Жовтень 2010 — № 1 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на вибори до Київської обласної ради.

Жовтень 2012 — № 2 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на парламентських виборах в Україні 2012.

18 березня 2014 року разом з іншими народними депутатами від ВО «Свобода» (Ігорем Мірошниченком та Андрієм Іллєнком) із застосуванням фізичної сили змусив Олександра Пантелеймонова написати заяву про звільнення з посади т.в.о. генерального директора НТКУ. Цю подію на своєму каналі транслював прес-секретар партії Олександр Аронець.[3][4] Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк назвав неприпустимими дії «свободівців» в НТКУ.[5]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]