Беніта Ферреро-Вальднер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беніта Ферреро-Вальднер
Benita Ferrero-Waldner
нім. Benita Ferrero-Waldner
Беніта Ферреро-Вальднер Benita Ferrero-Waldner
Беніта Ферреро-Вальднер
Benita Ferrero-Waldner
Беніта Ферреро-Вальднер
Єврокомісар з питань торгівлі та європейської політики сусідства
1 грудня 2009 — 9 лютого 2010
Президент Жозе Баррозу
Попередник Кетрін Ештон (торгівля)
вона сама
(зовнішні відносини і політика сусідства)
Наступник Карел де Гюхт (торгівля)
Штефан Фюле
(розширення і політика сусідства)
Єврокомісар з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства
22 листопада 2004 — 1 грудня 2009
Президент Жозе Баррозу
Попередник Кріс Патен
Наступник Кетрін Ештон (Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики)
вона сама
(торгівля і політика сусідства)
Міністр закордонних справ Австрії
4 лютого 2000 — 20 жовтня 2004
Попередник Вольфганг Шюссель
Наступник Урсула Пласнік
Народилася 5 вересня 1948(1948-09-05) (75 років)
Австрія Зальцбург
Відома як дипломат, юристка, політична діячка
Місце роботи Федеральний уряд Австрії
Країна Австрія
Alma mater Зальцбурзький університет
Політична партія Австрійська народна партія
У шлюбі з Вольфганг Штерр (1974—1983)
Франциско Ферреро Кампос (1993–донині)
Професія правниця
Релігія римокатоличка
Нагороди
Knight Grand Cross of the Order of Leopold II (Belgium) Grand Cross of Royal Norwegian Order of Merit командор ордена Почесного легіону Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною» Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Order of the Polar Star - Commander's Grand Cross Grand Cross of the Order of Honour Великий хрест ордена Сонця Перу

Бені́та Ферре́ро-Ва́льднер (нім. Benita Ferrero-Waldner, нар. 5 вересня 1948, Зальцбург, Австрія) — австрійська політична діячка і дипломат, член консервативної Австрійської народної партії (ÖVP). У 2000—2004 роках займала пост міністра закордонних справ Австрії. Беніта Ферреро-Вальднер була кандидаткою від Австрійської народної партії на виборах президента Австрії в 2004 р., які вона з невеличким розривом програла, набравши 47,6 % голосів. З 2004 по 2009 рік перебувала на посаді Європейського комісара з зовнішніх відносин і європейської політики добросусідства, а з 2009 по 2010 рік на посаді Європейського комісара з торгівлі і європейської політики добросусідства.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Народилася в Зальцбурзі, склала іспити на атестат зрілості в 1966 р., потім вивчала право, здобувши докторський ступінь у Зальцбурзькому університеті в 1970 р. До 1983 р. працювала в приватному секторі. Лише в 1984 р. вступила на дипломатичну службу.

Одна з найвпливовіших її посад — шеф протоколу Генерального секретаря Бутроса Галі в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку.

З 1995 до 2000 року займала посаду заступниці державного секретаря в двох урядах, очолюваних соціал-демократами Францом Враніцкі та Віктором Кліма відповідно. Коли на початку 2000 року канцлером Австрії став Вольфганг Шюссель, він зробив Ферреро-Вальднер своїм міністром закордонних справ, посаду вона займала до жовтня 2004 року, коли їй на зміну прийшла Урсула Пласнік.

У січні 2004 року було оголошено, що Ферреро-Вальднер балотуватиметься на посаду Федерального президента замість Томаса Клестіля, чий строк повноважень закінчувався в липні 2004 року. Її кандидатуру підтримала Австрійська народна партія; її єдиним суперником був Гайнц Фішер. Одначе вона програла австрійські президентські вибори 25 квітня 2004 року.

Наприкінці липня 2004 року Ферреро-Вальднер призначено наступницею Франца Фішлера на посаді Європейського комісара від Австрії. Вона обійняла посаду 22 листопада. Відала закордонними справами та європейською політикою сусідства.

Як Єврокомісару у закордонних справах, пані Ферреро-Вальднер приписують ключову дипломатичну роль у визволенні 24 липня 2007 року п'ятьох болгарських медсестер і палестинського лікаря з лівійського полону, де вони провели понад 8 років за звинуваченням у цілеспрямованому зараженні дітей ВІЛ, продовжуючи наполягати на своїй невинності. Комісар здійснила багато поїздок до Лівії та зустрічалася з ув'язненими на регулярній основі. Вона також працювала над поліпшенням умов для дітей, інфікованих ВІЛ/СНІДом.

У вересні 2009 р. вона змагалася за посаду Генерального директора ЮНЕСКО, але програла болгарській кандидатці Ірині Боковій.

У 2010 р. ввійшла до складу наглядової ради німецької перестрахувальної компанії Munich Re.[1]

Особисте життя[ред. | ред. код]

З 1974 до 1983 року Вальднер була в шлюбі з баварським шкільним учителем Вольфгангом Штерром. У 1993 році одружилася з викладачем іспанської та латиноамериканської літератури Віденського університету Франциско Ферреро Кампосом.

Після того як її попередній шлюб було, нарешті, анульовано, як цього вимагають канони католицької церкви, Ферреро-Вальднер у грудні 2003 року уклала з чоловіком і церковний шлюб. Хоча церемонія вінчання пройшла в вузькому колі найближчих людей, ця звістка відразу просочилася в пресу. Деякі з критиків Ферреро-Вальднер заявили, що це було зроблено, аби привернути на свій бік потенційний електорат, оскільки федеральний президент Австрії обирається прямим голосуванням, а Австрія це переважно римо-католицька країна, де глибоко шануються традиції.

Дітей не має.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Benita Ferrero-Waldner appointed to Munich Re’s Supervisory Board. munichre.com (англ.). 17 лютого 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 18 грудня 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]