Беніто Флоро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Беніто Флоро
Floro - Benito.jpg
Особові дані
Народження 2 червня 1952(1952-06-02) (66 років)
  Хіхон, Іспанія
Зріст 179 см
Громадянство Flag of Spain.svg Іспанія
Позиція фланговий півзахисник
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1978–1980 Іспанія «Сілла»
1980–1983 Іспанія «Торрент»[en]
1983–1984 Іспанія «Денія»[en]
1984–1985 Іспанія «Гандія»[en]
1985–1986 Іспанія «Альсіра»[en]
1986–1987 Іспанія «Онтіньєнт»
1987–1988 Іспанія «Олімпік» (Хатіва)[en]
1988–1989 Іспанія «Вільярреал»
1989–1992 Іспанія «Альбасете»
1992–1994 Іспанія «Реал Мадрид»
1994–1996 Іспанія «Альбасете»
1996–1997 Іспанія «Спортінг» (Хіхон)
1998 Японія «Віссел» (Кобе)
1999–2001 Мексика «Монтеррей»
2002–2004 Іспанія «Вільярреал»
2004 Іспанія «Мальорка»
2005–2006 Іспанія «Реал Мадрид» (техн.дир.)
2008–2009 Еквадор «Барселона» (Гуаякіль)
2012 Марокко «Відад» (Касабланка)
2013–2016 Канада Канада
2016–2017 Коста-Рика «Алахуеленсе»

** Тільки на посаді головного тренера.

Беніто Флоро (ісп. Benito Floro, нар. 2 червня 1952, Хіхон) — іспанський футбольний тренер. У 1992—1994 роках очолював «Реал Мадрид».

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 1978 року, очоливши тренерський штаб клубу «Сілла» і в подальшому очолював ряд аматорських кубів, в основному з автономного округу Валенсія. Підвищену увагу цей фахівець приділяв роботі з молоддю. Прийшовши в новий клуб, він відразу ж починав займатися «чисткою дубля» (гравці, які не влаштовували Флоро, покидали клуб, інші ж мали хороші шанси на потрапляння в основу)[1].

Першим професійним клубом у кар'єрі Флоро став клуб «Олімпік» (Хатіва)[en], який очолював у сезоні 1987/88 у Сегунді Б. Наступний рік Беніто провів у цьому ж дивізіоні, тренуючи «Вільярреал».

1989 року Флоро очолив тренерський штаб «Альбасете», що також виступав у Сегунді Б, третьому за рівнем дивізіоні Іспанії. Команда під його керівництвом за два сезони змогла вийти до Прімери[2], вперше у своїй історії, де у дебютному сезоні 1991/92 зайняла високе 7-ме місце.

Талановитого тренера помітив мадридський «Реал» і в 1992 році Флоро очолив «королівський клуб», який зазнавав складний процес зміни поколінь. При ньому «Реал» виграв Королівський кубок[3] і суперкубок Іспанії, втім відібрати чемпіонство у «Барселони», очолюваної Йоганом Кройфом, так і не зумів.

1994 року Флоро покинув вершкових і повернувся в «Альбасете», замінивши Луїса Суареса. Втім другий прихід Флоро до клубу виявився не таким вдалим і у березні 1996 року через незадовільні результати він пішов з команди, яка за підсумками того сезону вилетіла з Прімери.

Наступний сезон 1996/97 Флоро знову розпочав у Прімері, очоливши «Спортінг» (Хіхон), не зміг закінчити його і був звільнений в квітні 1997 року після поразки 0:4 від «Атлетіка».

В подальшому тренер покинув Іспанію і з січня до вересня 1998 року тренував японський «Віссел» (Кобе), після чого 1999 і по 2001 рік очолював тренерський штаб мексиканської команди «Монтеррей».

2002 року, після чотирнадцятирічної перерви, Флоро знову став головним тренером «Вільярреала»[4]. Втім цього разу клуб вже був у вищому дивізіоні і мав велики фінансові можливості, тому перед Флоро стояло завдання вивести команду на якісно новий рівень, маючи у своєму розпорядження таких гравців як Хуан Роман Рікельме, Жуліано Беллетті, Фабрісіо Колоччіні, Сонні Андерсон, Родольфо Арруабаррена та інші. Клуб виграв Кубок Інтертото у 2003 році і вперше в історії отримав можливість зіграти у Кубку УЄФА. Хоча Флоро до кінця сезону недопрацював, подавши у відставку в лютому 2004 року, коли команда була на 8 місці, саме закладені ним принципи дозволили «Вільярреалу» дійти до півфіналу Кубка УЄФА

Перед сезоном 2004/05 очолив тренерський штаб «Мальорки»[5], втім вже після восьми турів був звільнений, в яких команда здобула лише одну перемогу.

2005 року став спортивним директором клубу «Реал Мадрид»[6], втім 2006 року, після уходу президента клубу Флорентіно Переса, також покинув команду.

Після п'ятирічної перерви у тренерській роботі, на початку 2009 року Флоро очолив еквадорську «Барселону» (Гуаякіль)[7], з якою не домігся успіху і після відставки влітку того ж року відсудив у клубу близько півмільйона доларів[8].

У січні 2012 року очолив марокканский «Відад» (Касабланка), втім вже 20 вересня його звільнили з посади.

5 липня 2013 року Канадська футбольна асоціація оголосила про призначення Флоро головним тренером національної збірної[9][10]. Під його керівництвом збірна стала учасником Золотого кубка КОНКАКАФ 2015 року, де не зуміла вийти з групи. У вересні 2016 року, після того його збірна не вийшла з групи у відборі на чемпіонат світу 2018 року, він був звільнений[11].

Останнім місцем тренерської роботи був костариканський клуб «Алахуеленсе», головним тренером команди якого Беніто Флоро був з 23 грудня 2016 по 21 серпня 2017 року.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Реал Мадрид»: 1992–93
«Реал Мадрид»: 1993
«Вільярреал»: 2003

Особисте життя[ред. | ред. код]

Син Флоро, Антоніо[en] Антоніо, також є футбольним тренером[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бенито ФЛОРО (1952)
  2. El Albacete hace historia [Albacete make history]. Mundo Deportivo (Spanish). 10 June 1991. Процитовано 3 December 2014. 
  3. Los mayores desastres del Madrid en Copa [Madrid's biggest Cup disasters]. El Mundo (Spanish). 27 October 2009. Процитовано 26 October 2017. 
  4. Floro commits to Villarreal future; UEFA.com, 22 May 2003
  5. Floro farewell from Mallorca; UEFA.com, 26 October 2004
  6. Madrid turn to familiar Floro; UEFA.com, 23 December 2005
  7. Benito Floro: Una apuesta arriesgada (Benito Floro: A gamble); El Diario de Vida Suave, 15 January 2009 (in Spanish)
  8. Benito Floro: Una apuesta arriesgada (Benito Floro: A gamble); El Diario de Vida Suave, 15 January 2009 (ісп.)
  9. Report: Canada to name former Real Madrid manager Benito Floro as new coach; Major League Soccer, 4 July 2013
  10. Former Real Madrid manager Benito Floro named Canadian soccer coach. The Globe and Mail. 5 July 2013. Процитовано 6 July 2013. 
  11. Floro out as Canadian men's soccer coach. The Sports Network. 14 September 2016. Процитовано 14 September 2016. 
  12. Men's head coach Benito Floro sees light at end of Canadian soccer tunnel. The Globe and Mail. 7 September 2014. Процитовано 27 September 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]