Беовульф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Беовульф
Beowulf.firstpage.jpeg
Перша сторінка рукопису «Беовульф»
Оригінал англ. Beowulf
Жанр епос, Q1601739 / героїчний епос, епічна поема
Автор невідоме значення / невідомий
Мова західно-саксонський діалект староанглійської
Написаний VIII — поч.XI ст.н.е.
Переклад Олена О’Лір

«Беову́льф» — пам’ятка стародавнього англосаксонського героїчного епосу, його найвідоміший зразок (зі збережених). Це найстарша з усіх національних епічних поем середньовічної Європи.[1]

«Беовульф» має 3183 вірші; вірш тонічний, типово старогерманський.[2] Пам'ятка дійшла до нас у рукописі давньоанглійською мовою початку 10 століття, що ледь не згорів під час пожежі у XVIII столітті(зараз цей екземпляр знаходиться у Британському музеї у Лондоні).[3] У VIII столітті, автор розповів версію подій, що могли би відбутися у VI столітті, а його послідовники продовжували переповідати її доти, доки хтось у X столітті це записав.[4]


Герой поеми – воїн з племені ґаутів (германське плем’я з півдня Швеції) на ім’я Беовульф. Це ім’я дослівно перекладається як "бджолиний вовк" (тобто це метафора(кенінґ) до ведмедя - саме тому герой віддає перевагу рукопашному бою; наче ведмідь, він душить противника у своїх обіймах).[5]
Поема складається з двох частин. В першій, більшій за розмірами, частині Беовульф у молодості перемагає чудовисько Ґренделя( нащадка Каїна) і звільняє від цієї погані Данію. А у другій — похилий віком король Беовульф, що правив ґаутами 50 років, вбиває дракона, який загрожує його країні, але внаслідок поранень помирає.

Історія твору[ред.ред. код]

Пам'ятку було записано у X-XI столітті. Після інвазії норманів, про неї забули аж до XVI століття, доки у 1563 році англійський антикварник Лоренс Ноувелл не підписав манускрипт своїм ім'ям. Кодекс Ноувелла (так інколи називають рукопис), пізніше потрапив до бібліотеки колекціонера сера Роберта Коттона(1571-1631); теперішнє кодування манускрипта (British Library, Cotton Vitellius A.XV) взято з класифікації бібліотеки Коттона, де книги зберігалися на полицях поряд з бюстами римських імператорів. В 1731 році, коли колекція Коттона зберігалася в Ешбернгем Хаус у Вестмінстері, чекаючи на свою передачу до майбутнього Британського музею, пожежа пошкодила і знищила тисячі томів і ледь не поглинула манускрипт з "Беовульфом". Незважаючи на те, що манускрипт був унесений до каталогу Гампфрея Ванлі у 1705 році, аж до кінця XVIII століття вчені не цінували вмісту цього обгорілого обвугленого рукопису. У 1787 році переписувач,який отримав доручення від ісланського філолога Ґрімура Торкеліна, зробив копію поеми; згодом Торкелін пішов до Британського музею і зробив свою власну копію. Саме ця копія Торкеліна - безцінна, адже вона допомагає визначити текст пошкоджених країв манускрипту. У 1815 році він видає поему латинською мовою, але його переклад швидко витіснюють інші кращі видання.[6]

Розташування племен

Історичне підґрунття[ред.ред. код]

Незважаючи на те,що це староанглійська поема, вона зосереджує свою увагу на ґеатах( плем'я, яке жило у південній частині Швеції, аж доки під кінець VI століття їх не перемогли їхні вороги,шведи) та данах. Допускається, що пам'ятка була створена у VIII столітті і відображає скандинавське суспільство VI століття.[7]

Деякі з персонажів, такі як Гіґелак(король Беовульфа) та Гротґар(датцький король) згадуються й в інших джерелах, зокрема у праці Григорія Турського, який датував Гіґелаковий набіг на територію франків 521 роком. Більш пізніші згадки трапляються у "Діяннях данів" Саксона Граматика,"Колі Земному"(ісландському збірнику саґ) Сноррі Стурлусона та у "Англосаксонських хроніках"(найдавнішому літописі Англії).[8]

"Беовульф" фактично побудований на казково-фантастичному матеріалі, отже лише конкретна місцевість, назви народів та королівські імена VI століття пов'язують його з дійсністю.[9]

Сюжет[ред.ред. код]

Beowulf and the dragon.jpg

Події відбуваються у Скандинавії (Данія та південь сучасної Швеції). У величній винозалі Георот величного конунґа Гродґара бенкетували дружинні воїни з племені данів.Але радісні пири довго не протривали: про них дізнався Ґрендель(грізна потвора).Ось уже 12 зим (міра часу, що означає: довго) він нападає на Георот, винищуючи найкращих та найшанованіших воїнів. Молодий ґеатський тан Беовульф, відомий своєю силою та військовою вправністю, вирушає морем з дружиною на допомогу Гродраґу, пам’ятаючи про гостинність, яку конунґ виявив до його батька, коли той вигнанцем змушений був залишити рідні землі. Він сам долає Ґренделя у нічному двобої, вирвавши тому руку, і той помирає у своєму лігві. Щоб помститися за чудовиська, з підводної печери з’являється ще страшніший ворог — мати Ґренделя. Вона обезголовлює Ескгере і залишає його голову на березі моря. Беовульф, як месник, забиває її в її ж таки лігві.
У другій частині поеми Беовульф — на той час уже конунґ ґеатів — стає на прю з драконом, який мстить і палить села за те, що якийсь пастух викрав частину його скарбу. Дракона вбито, але й Беовульф отримує смертельне поранення. Автор розглядає це не як трагедію, а радше як гідний вінець життя героя. Дружина на чолі з доблесним Віґлавом урочисто спалює Беовульфа та драконів скарб на поховальному вогнищі.
Як і в інших творах давньогерманського епосу, поряд з діями героїв велика увага приділяється їхнім словам, у яких розкриваються характери, розум та цінності героїв, які служать ідеалам своєї епохи і які (слова, себто) також використовують для подачі додаткових сюжетних ліній, передісторії та інших відомостей. Наприклад, підводній битві з матір'ю Ґренделя передує розповідь Беовульфа про те, як він із приятелем ще підлітками запливли у море, як його затягла у глиб морська потвора і він там під водою перебив ту підводну погань.[10]

Аналіз[ред.ред. код]

Жанр[ред.ред. код]

«Беовульф» - епічна поема. Благородний Беовульф - епічний герой, який зображує свою культуру,володіє великою військовою майстерністю і безсмертними чеснотами. Є й декілька інших елементів епічної поеми: піднесений тон і стиль, розтягнута оповідь, генеології,залучення надприроднього( у формі чудовиськ, драконів і велетнів), чаклунство, морська подорож.[11]
Джон Рональд Руел Толкін стверджував, що "Беовульф" — елегія.Це героїко-елегійна поема;у якомусь сенсі перші 3136 рядків це прилюдія до поховальної пісні:"багаття погребне воздвигли для нього неабияке".[12]

Структура[ред.ред. код]

Поема тривершинна: бій з Ґренделем, бій з його матір'ю, бій з драконом. Всі ці три епізоди пов'язані процесом наростання: кожного разу перемога здобувається все тяжче і тяжче.[13]Беовульф б'ться з Ґренделем як тан, з матір'ю Ґренделя як месник, а з драконом як король.Кожен бій символізує ще й певну частину тіла. У бою з Ґренделем увагу аккцентовано на відрубаній руці Ґренделя, у бою з матір'ю Ґренделя - на голові,адже Беовульф забирає відрубану голову Ґренделя. У битві Беовульфа з драконом увагу акцентовано на серці.Також наявна зміна стихій(земля, вода, повітря, вогонь).[14]

Мова[ред.ред. код]

Давньоанглійська поезія складалася та декламувалася скопами(придворними співаками-поетами у варварських володарів). Перед тим як "Беовульфа" записали, поема протягом декількох столітть переказувалася з уст в уста.Доказом цього є те, що мова вже записаної версії містить не тільки західно-саксонські форми, а й анґліканські, мерсіянські,кентські та нортумбранські регіональні елементи.
Мова одночасно архаїчна та велична. Поема починається з слова "Hwaet", староанглійського ікваваленту "давним-давно..."Читач повертається у туманну минувшину,де історичні персонажі співіснують з чудовиськами та драконами. Інша головна особливість віршованих рядків є кенінґи - об'єднанні слова та фрази, що творять метафору. Фрази на позначення моря включають: "дорога лебедя", "ванна баклана" та "дорога кита".[15]

Казкові мотиви[ред.ред. код]

У поемі зустрічаємо багато казкових мотивів.Боротьба зі змієм чи драконом, що стереже скарб - поширина тема казок багатьох народів.
Прихід героя за власним бажанням на допомогу знедоленим, його суперечка з опонентом( обмін промовами між Беовульфом та Унфертом), випробування хоробрості( розповідь про змагання у плавані Беовульфа і Брике), вручення йому чарівної зброї(меч Грунтінґ), порушення героєм заборони( Беовульф відбирає скарб, що над ним тяжіє прокляття, у поєдинку з драконом, помічник у єдиноборстві героя із ворогом (допомога Віґлафа) - все це елементи чарівної казки.[16]

Християнські елементи у поемі?[ред.ред. код]

Поетова прихильність до християнства є невиразною. Жоден з персонажів не згадує ні Христа, ні Діву Марію,ні Святого Духа, ні апостолів, ні святих.[17]Там ніхто не хреститься, не читає молитов перед боєм, не дякує Богу за перемогу. Натомість згадується Бог-творець, Отець Вседержитель, Каїн та Авель. Таким чином, наявний тільки матеріал Старого Заповіту.[18]

Персонажі[ред.ред. код]

Ґеати[ред.ред. код]

Беовульф - прибічник Гіґелака; визначний воїн; вирушає до Данії, щоб допомогти Гротґару подолати Ґренделя; також убиває матір Ґренделя; після смерті короля Гіґелака та його сина Геардреда править ґеатами протягом 50 років; у старості смертельно поранений під час бою з драконом.
Еджетеов - батько Беовульфа; одружився з Гретелевою дочкою; шурин Гіґелака; знайшов притулок у Гродґара(Данія), коли був вигнанцем.
Еовор - убив шведського короля Онґентеова; як нагороду, отримав дочку Гіґелака.
Геткін - син Гретеля; був випадково вбитий під час полювання своїм братом Геребеальдом; після смерті Гретеля разом з Гіґелаком став королем ґеатів; був убитий Онґентеовом у битві зі шведами.
Геребеальд - найстарший син Гретеля; вбив свого брата Геткіна під час полювання.
Гіґд - дружина Гіґелака.
Гіґелак - молодий король ґеатів; одружений з Гіґд; дядько Беовульфа і його владика; наймолодший з синів Гретеля; батько Геардреда; брат Геткіна та Геребеальда.
Гретель - батько Геребеальда, Геткіна, Гіґелака; одружив свою дочку з Еджетеовом; дід Беовульфа; король ґеатів.
Віґлаф - молодий воїн, що допоміг Беовульфу перемогти дракона.

Дани[ред.ред. код]

Беов - син Скільда Скевінґа; батько Геальфдене; після смерті Скільда став королем Данії; правив довго, адже користувався великою популярністю.
Ешер - найближчий друг і вірний радник Гротґара; мати Ґренделя забрала його разом із відрубаною рукою свого сина, як помсту за його смерть.
Геальфдене - син Беова; батько Геороґара, Гротґара, Гальґа та Ірсе, яка була одружена з Онелою (шведським королем).
Гротґар - син Геальфдене; побудував Георот; після смерті свого брата Геороґара став королем Данії; допоміг батьку Беовульфа; привітно прийняв Беовульфа, коли той приїхав забити Ґренделя; батько Гретріка, Гротмунда, Фреавару.
Скільд Скевінґ - батько Беова; дід Геальфдене; прадід Гротґара; ще один популярний король Данії, який також правив довгенько.
Унферт - придворний Гротґара; радісно зустрічає Беовульфа, але боїться битися з Ґренделевою матір'ю; позичає свій меч (Грантінґ) Беовульфу, щоб той убив мати Ґренделя.
Веальгтеов - королева; дружина Гротґара.

Інші[ред.ред. код]

Даґреф - убив Гіґелака, Беовульфового владику; у свою чергу був убитий Беовульфом.
Фінн - у поемі приклад поганої вдачі; без попередження він напав на людей своєї дружини, вбивши при цьому її сина та брата. Він пізніше був убитий своїми ворогами, з якими уклав мирний договір.
Ґрендель - потвора, яка нападає на Георот, вбиваючи воїнів Гротґара; убитий Беовульфом.
Матір Ґренделя - ще одна потвора; хоче помститися Беовульфу за смерть свого сина; тікає з Геороту, коли бачить, що програє сутичку, але забирає з собою руку Ґрендела (яку вішає на стіні як нагадування про його поразку) та Ешера, близького друга та радника Гротґара.
Оффа - король анґлів, що не хотів емігрувати до теперішньої Англії, а залишився на європейському материку.
Онела - молодший син Онґентеова; одружився з Геальфденевою дочкою; після смерті свого старшого брата став королем Швеції; напав на ґеатів, щоб убити Геардреда і двох його племінників, що були спадкоємцями шведського трону; після повернення на батьківщину дозволив Беовульфу володарювати на ґеатській землі; був убитий Беовульфом під час нападу на Швецію племінника, якому вдалось врятуватись.
Онґентеов - шведський король, що вбив ґеатського короля Геткіна та Гретелового сина; був убитий Гіґелаком; батько Онела.
Зіґмунд - переміг дракона і здобув скарб.
Векстан - батько Віґлафа; вбив старшого племінника Онела під час ґеатського нападу на Швецію.
Вульфґар - шведський принц, що служив датському королю Гротґару.

"Беовульф" у літературі[ред.ред. код]

  • Відомий американський прозаїк( і водночас професор середньовічної літератури) Джон Гарднер написав роман "Ґрендель", у якому події, з англосаксонського епосу про Беовульфа, переповідаються від імені потвори Ґренделя.[19]
  • Джон Рональд Руел Толкін підтверджував, що "Беовульф" був найціннішим джерелом для його казки про Гоббіта. Ці дві сторії не є тотожними, однак, у них існують міцні паралелі у структурі сюжету, зокрема в епізоді з драконом.[20]


Джерела[ред.ред. код]

  • Качуровський Ігор. Генерика і архітектоніка. Кн. 1: Література європейського Середньовіччя. Києво-Могидянська академія 2005 р. 382 ст.
  • Беовульф. З англосаксонської розміром оригіналу переклала Олена о'Лір. — Львів: Астролябія, 2012. — 208 ст.
  • Beowulf: A New Translation Paperback – 8 Apr 2000 by Seamus Heaney
  • Beowulf, second edition (Broadview Editions) 2nd Edition by Anonymous (Author), R.M. Liuzza
  • Beowulf (MAXNotes Literature Guides) 1st Edition by Gail Rae M.A.
  • Література західноєвропейського середньовіччя : Навч. посіб. / ред.: Н. О. Висоцька; Київ. нац. лінгв. ун-т. - 2-е вид. - Вінниця : Нова Кн., 2005. - 449 c
  • The "Hobbit" Companion by David Day
  • Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. С.Е. Шлапоберская
  • Klaeber's Beowulf and The Fight at Finnsburg by Robert Dennis Fulk,Robert E. Bjork,John D. Niles
  • Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman

Посилання[ред.ред. код]

  1. Качуровський Ігор. Генерика і архітектоніка. Кн. 1: Література європейського Середньовіччя. Києво-Могидянська академія 2005 р. 89 ст.
  2. Качуровський Ігор. Генерика і архітектоніка. Кн. 1: Література європейського Середньовіччя. Києво-Могидянська академія 2005 р. 93 ст.
  3. Beowulf: A New Translation Paperback – 8 Apr 2000 by Seamus Heaney
  4. Беовульф. З англосаксонської розміром оригіналу переклала Олена о'Лір. — Львів: Астролябія, 2012. 161 ст
  5. Беовульф. З англосаксонської розміром оригіналу переклала Олена о'Лір. — Львів: Астролябія, 2012. 182 ст
  6. Beowulf, second edition (Broadview Editions) 2nd Edition by Anonymous (Author), R.M. Liuzza p. 11-12
  7. Beowulf (MAXNotes Literature Guides) 1st Edition by Gail Rae M.A. p.1-2
  8. Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman p.65
  9. Качуровський Ігор. Генерика і архітектоніка. Кн. 1: Література європейського Середньовіччя. Києво-Могидянська академія 2005 р. 264 ст.
  10. Качуровський Ігор. Генерика і архітектоніка. Кн. 1: Література європейського Середньовіччя. Києво-Могидянська академія 2005 р. 90 ст.
  11. Beowulf (MAXNotes Literature Guides) 1st Edition by Gail Rae M.A.
  12. Beowulf: The Monsters and the Criticst J. R. R. TOLKIEN p.129
  13. Качуровський Ігор. Генерика і архітектоніка. Кн. 1: Література європейського Середньовіччя. Києво-Могидянська академія 2005 р. 91 ст.
  14. Беовульф. З англосаксонської розміром оригіналу переклала Олена о'Лір. — Львів: Астролябія, 2012. — 163-164 ст.
  15. Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman p.65
  16. Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах С.Е. Шлапоберская 10 ст.
  17. Klaeber's Beowulf and The Fight at Finnsburg by Robert Dennis Fulk,Robert E. Bjork,John D. Niles
  18. Качуровський Ігор. Генерика і архітектоніка. Кн. 1: Література європейського Середньовіччя. Києво-Могидянська академія 2005 р. 92 ст.
  19. Література західноєвропейського середньовіччя : Навч. посіб. / ред.: Н. О. Висоцька; Київ. нац. лінгв. ун-т. - 2-е вид. - Вінниця : Нова Кн., 2005. - 147 ст.
  20. The "Hobbit" Companion by David Day