Берві Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берві Василь васильович
Псевдо Флеровський Н.
Народився 28 квітня (10 травня) 1829(1829-05-10)
Рязань
Помер 4 жовтня 1918(1918-10-04) (89 років)
Юзівка
Поховання Донецьк
Країна  Російська імперія
Діяльність соціолог, економіст, публіцист
Галузь соціологія, економіка і публіцистика
Alma mater Казанський університет
Діти Берві Федір Васильович

Берві-Флеровський Василь Васильович (рос. Вильгельм Вильгельмович Берви) (*28 квітня (10 травня) 1829(18290510), Рязань — † 4 жовтня 1918, Юзівка) — російський соціолог, публіцист, економіст і белетрист, ідеолог народництва, видний учасник суспільного руху 18601890 років. Псевдонім «Н. Флеровський» використовував для публікації в легальній пресі з другої половини 60-х по. XIX ст. Автор праці «Становище робітничого класу в Росії» (1869).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Його батько Вільгельм (Василь Федорович; 1792-1859) був за походженням англійцем, професором фізіології в Казанському університеті.

Навчався в Казанському університеті. Після його закінчення працював чиновником міністерства юстиції, ведучи аскетичний спосіб життя. З кінця 50-х рр. зближується з лідерами демократичного руху (М. Некрасов, М. Чернишевський і ін.). Арештований в 1861 у «справі тверських мирових посередників». Підданий покаранню в адміністративному порядку і висланий в Астрахань, а в 1864 році - в Сибір. З родиною був поселений до Кузнецьку, потім на прохання переведений до Томська (1865), де був узятий на роботу крупним купцем Б. Хотимським. У Томську Берви вступив у конфлікт з губернатором Г. Г. Лерхе.

15 квітня 1866 Берви отримав дозвіл на повернення в європейську частину Росії, до Вологди, але Лерхе затримував його переведення, а потім відправив по етапу. Шлях від Тюмені до Казані Берви пройшов пішки. Перебував на засланні під негласним наглядом до 1887 року.

Особливий вплив Берви-Флеровський справив на учасників «ходіння в народ» початку 1870-х років. Сам Флеровський вів досить активну пропаганду (він називав її «педагогічною») вже з першого свого засилання до Астрахані і мав великий досвід на цьому терені.

Співробітник журналів «Дело», «Слово», «Вітчизняні записки». На початку 1890-х деякий час перебував в еміграції в Лондоні, де співпрацював з Фондом Вільної російської преси (С. Степняка-Кравчинського), який видав кілька частин «Абетки соціальних наук» і спогади «Три політичні системи». Після трагічної смерті Степняка-Кравчинського Берві-Флеровський повернувся до Росії, скориставшись коронаційним маніфестом Миколи II.

Переїхав до Юзівки до сина Федора, який працював лікарем. Прожив у Юзівці з 1897 до самої смерті.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Могила Берві у Донецьку

У Донецьку знаходиться його могила, навколо якої і розбитий сквер, що носить його ім'я і на якій в 1953 році був встановлений обеліск з полірованого рожевого граніту. В одній могилі з ним похована його вірна супутниця життя Ерміона Іванівна Берві,яка померла у 1924 році. У 1981-му році, коли розпочалося будівництво дитячого спорткомплексу, перезахований у Міському саді.

Твори[ред. | ред. код]

  • Під трьома російськими царями: політична система Миколи I, Олександра II, та Олександра III. Досвід дослідження і спостереження. // Unter drei russischen Kaisern : das politische System Nikolaus I., Alexander II. und Alexander III; Erlebnisse, Studien und Beobachtungen. - Berlin : Cronbach, 1898. -372 S.(нім.)
  • Das A B C der sozialen Wissenschaften:Die gegenwärtige west-europäische Zivilisation. Die griechisch-römische Zivilisation, das Mittelalter, das Aufleben der Wissenschaft. - Leipzig, H. Haacke, 1898. -614 S. (нім.)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]