Берггоф (резиденція Гітлера)
| Берггоф нім. Landhaus Wachenfeld | |
|---|---|
|
| |
| 47°38′01″ пн. ш. 13°02′31″ сх. д. / 47.633611111138776550° пн. ш. 13.04194444447177936° сх. д.Координати: 47°38′01″ пн. ш. 13°02′31″ сх. д. / 47.633611111138776550° пн. ш. 13.04194444447177936° сх. д. | |
| Країна |
 Німеччина і .svg){kind=small} Німеччина |
| Розташування | Берхтесґаден |
| Тип | country housed |
| Стиль | Швейцарський стильd |
| Архітектор | Алоїз Деганоd |
| Дата заснування | 1916 |
  Берггоф | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Бе́рґгоф (нім. Berghof) — у 1928–1945 резиденція Адольфа Гітлера в Баварських Альпах, у долині Берхтесґаден, Німеччина. Збудована в 1916, до перебудови в 1936 називалася «Дім Вахенфельд» (нім. Haus Wachenfeld) і належала вдові комерційного радника Вінтера з Букстехуде, дівоче прізвище якої було Вахенфельд.
Дім Вахенфельд (1916–1936)[ред. | ред. код]
У 1928 лідер НСДАП Адольф Гітлер винайняв будинок за 100 марок на місяць. Він одразу ж запросив з Австрії свою зведену сестру Ангелу Раубаль, яка до середини 1930-х стежила за господарством. В результаті умисного нічного підпалу фабрики Вінтера в 1933 Гітлер викупив «Дім Вахенфельд» за 40 000 золотих марок.
Пізніше будинок було двічі реконструйовано за особистим проектом Гітлера мюнхенським архітектором Алоїсом Дегано. Остання перебудова будинку була здійснена в 1936, після чого «Дім Вахенфельд» почав іменуватись «Берґгофом».
Берггоф (1936–1945)[ред. | ред. код]
Заробивши мільйони марок на книзі «Моя боротьба», а також отримуючи солідний прибуток на публікації свого портрета на всіх поштових марках Німеччини, Гітлер міг самостійно покривати витрати на утримання Берґгофа, конвою, персоналу, на прийом державних гостей. У 1939 видатки партії та Гітлера було розділено.
У 1936 Єва Браун замінила Ангелу Раубаль, ставши неофіційною господаркою будинку. Берґгоф став місцем приватних і публічних зустрічей. Окрім особистих кімнат Гітлера й Єви, там була їдальня, кухня, вітальня, кабінети фюрера й його помічників, кімнати для гостей.
Найпрезентабельнішою кімнатою була конференц-зала. Вона була умебльована зручними кріслами, невеликими столиками, увішана дорогими килимами й картинами. Мармуровий камін, як частина розкішного інтер'єру, надавав залі помпезності. Привертало увагу панорамне вікно, яке відчинялось і зачинялось за допомогою електродвигуна.
До послуг Гітлера в Берґгофі завжди була напоготові колона водіїв. Берґгоф охоронявся командою СС, що налічувала 1944 року близько 2000 осіб. На допомогу їй тут працювала також державна служба охорони, яка займалась політичним контролем та перевіркою підозрілих осіб.
Центр великої політики[ред. | ред. код]
Державні візити
Кінець Берґгофа (1945–1952)[ред. | ред. код]
25 квітня 1945 року в результаті нальоту авіації союзників на Берхтесґаден Берґгоф був збомбардований і повністю зруйнований. У два заходи територію Оберзальцберґа бомбардували 275 британських бомбардувальників «ланкастер» і «москіти», а також 98 «Мустангів» 8-ї військово-повітряної флотилії США. Було скинуто 1232 тонни бомб. Руїни будинку й прилеглих до нього приміщень існували до 1952 року. 30 квітня 1952 року за розпорядженням Баварського уряду руїни було цілком знесено.
Нині тільки небагато бетонних споруд в лісі нагадують про існування в цій місцевості колишньої резиденції фюрера — Берґгофа.
У липні 2008 року Інститутом сучасної історії Мюнхен-Берлін, в рамках «Виставки Оберзальцберґа» (нім. Dokumentation Obersalzberg) на місці колишньої території Берґгофа встановлено меморіальну дошку.
Джерела[ред. | ред. код]
- Оберзальцберґ. Кельштайнгауз і Адольф Гітлер. // Вид. Берхтесґаденське доброчинне товариство, 2007
- Оберзальцберґ. Історичний часопис // Вид. Fabritius, 2007
- Hitlers Berghof // Ver. ARNDT, 2000, 2003
- Довоєнний часопис: Садиба Гітлера в Баварських Альпах [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- The Third Reich in Ruins [Архівовано 3 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Dokumentation Obersalzberg [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
|
