Бердичівська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бердичівська округа — колишня адміністративно-територіальна одиниця УСРР, утворена 7 березня 1923 року[1] у складі Київської губернії. Окружний центр — місто Бердичів. Проіснувала до 15 вересня 1930 року. Протягом 19241930 років межі округи кілька разів змінювалися.

На півночі округа межувала з Житомирською округою, на сході з Білоцерківською, на півдні з Вінницькою, на заході з Шепетівською і Проскурівською.

Склад округи[ред.ред. код]

Утворена 7 березня 1923 року з окружним центром у Бердичеві в складі Бердичівського, частин Липовецького, Сквирського, Таращанського повітів, у складі 13 районів:[1]

27 березня 1925 року:[3]

  • Довголівська і Збаржівська сільради Тетіївського району Білоцерківської округи перейшли до складу Дзюнківського району Бердичівської округи.
  • с. Кривошіїнці Ружинського району Бердичівської округи перейшло до складу Сквирського району Білоцерківської округи.
  • Осичнівська і Рожичнівська сільради Плисківського району Бердичівської округи перейли до складу Оратівського району Уманської округи.
  • Сологубівська сіль­рада Іллінецького району Бердичівської округи перейшла до складу Оратівського району Уманської округи.
  • Даньківська, Дубровицька й Паріївська сільради Оратівського району Уманської округи перейшли до складу Іллінецького району Бердичівської округи.
  • с. Велика Радзивилівка з залізн. ст. Вернигород Бровківського району Бердичівської округи перейшли до складу Білопільського району.
  • Блажіївська і Дубово-Мехеринецька сільради Казатинського району Бердичівської округи перейшли до складу Білилівського району.
  • Степанківська і Кулішівська сільради Білилівського району Бердичівської округи перейшли до складу Погребищенського району.
  • Бартошівська і Кожанська сільради Іллінецького району Бердичівської округи перейшли до складу Плисківського району.
  • Жорнішанська, Ормянківська й Якубівська сільради Липовецького району Бердичівської округи перейшли до складу Іллінецького району.
  • Довжанська і Очеретнянська сільради Липовецького району Бердичівської округи перейшли до складу Плисківського району.
  • с. Ротмістрівка Липовецького району Бердичівської округи перейшло до складу Самгородецького району.
  • Васильківська, Малинківська і Спичинецька сільради Самгородецького району Бердичівської округи перейшли до складу Погребищінського району.
  • Центр Бердичівського району Бердичівської округи перенесений з Бердичева до Махнівки, Бердичівський район перейменований на Махнівський.
  • Центр Бровківського району Бердичівської округи перенесений з с. Бровки до м. Вчорайше, Бровківський район перейменований на Вчорайшанський.

17 червня 1925 року:[2]

  • Любарський, Янушпольський, Андрушівський район (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і Чуднівський (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушківської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської й Карповицької) Житомирської округи на Волині перейшли до складу Бердичівської округи.
  • Коднянський район Житомирської округи розформований, Ляховецька (без села Роскопана Могила), М. Мошківська, Червонинська і В.-Мошківська сільради перейшли до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинська, Реєвська, Гальчинецька, Никонівська, Журбинецька, Скаковська і Половецька сільради до складу Махновського району.
  • Слободищінська і Швайківська сільради Троянівського району Житомирської округи перейшли до складу Махновського району.
  • П'ятківська, Пилипівська і Соснівська сільради Троянівського району Житомирської округи перейшли до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
  • Шуляйківська і Романківська сільради Миропольського району Житомирської округи перейшли до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
  • Привитівська і Печанівська сільради Миропольського району Житомирської округи перейшли до складу Любарського району, включуваного до Бердичівської округи на Київщині.
  • М.-Татаринівська, Райківська і Голодьківська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перейшли до складу Махновського району.
  • В.-Коровинецька, Рачківська і Бейзимівська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перейшли до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
  • Ходорківський район розформований, з віднесенням території:
  • Ходорківської, Биківської, Пустельницької, Скочиської й Озерянськой сільрад до складу Корнинського району Білоцерківської округи на Київщині;
  • Вербівської, Волице-Зарубинецької, Зарубинецької, Кормчиської, Степківської й Яроповицької сільрад до складу Андрушівського району, приєднуваного до Бердичівської округи на Київщині;
  • Грубської сільради з с. Струцівкою й Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею до складу Коростишівського району Житомирської округи на Волині.
  • Білопільський район розформований, з віднесенням території:
  • Білопільської, В.-Гадомської, В.-Низгурської, Гуровецької, Закуринецької, Іванківської, Кашперівської, Красівської, Пузирецької, Садківської, Семенівської і Глуховецької сільрад до складу Махновського району;
  • М.-П'ятигірської, Камінецької і Халаимгородської сільрад до складу Вчорайшенського району;
  • Верболозької, Вернигородської і В.-Радзивилівської сільрад до складу Казатинського району.
  • Білилівський район розформований, з віднесенням території:
  • Білилівської, Голубівської, Городоцької, Дерганівської, Зарубинецької, Княжиківської, Кардонівської, Немиринецької і Огіївської сільрад до складу Ружинського району;
  • Соснівської, Свитинецької, Талалаївської, Ширмівської, Лещинської і Люлинецької сільрад до складу Погребищенського району;
  • Блажиївської і Дубово-Мехеринецької сільрад до складу Козятинського району.
  • Дзюнківський район розформований, з віднесенням території:
  • Дзюнківської, Наказнянської, Павлівської, Разкопанської, Долотецької, Обозівської з с. Княжою, Довгалівської і Збаражівської сільрад до складу Плисківського району;
  • Бабинецької, Борщагівської, Новофастівської, Половецької, Скибинецької, Кур'янської і Сарижинецької сільрад до складу Погребищенського району;
  • Калинської і Мовчанівської сільрад до складу Сквирського району Білоцерківської округи;
  • Капустинської, Мармулівської і Чипижинецької сільрад до складу Володарського району Білоцерківської округи.
  • Самгородський район розформований, з віднесенням території:
  • Самгородської, Зозуленецької, Збаразької, Сошанської, Воскодавинської й Овсяницької сільрад до складу Козятинського району;
  • Жидовецької, Булаївської, Левківської, Мончинської, Ординської, Сопинської, Черемошнинської, Малинської і Станилівської сільрад до складу Погребищенського району;
  • Спичинецької і Васильківської сільрад до складу Плисківського району;
  • Ротмистрівської сільради до складу Вахнівського району Вінницької округи.
  • На території Бердичівської округи на Київщині утворений новий Бердичівський район з центром у місті Бердичеві у складі:
  • В.-П'ятигірської, Бистрицької, Жидовецької, М.-Радзивилівської, Маркушівської, Обухівської, Терехівської, Фридрівської, Хажінської, Поличинецької, Грушковецької, Дмитріївської і Скраглійської сільрад Махновського району;
  • Ляховецької (без с. Роскопана Могила), В.-Мошківської, Солотвинської, Реївської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, М.-Мошківської, Червонинської, Скаківської і Половецької сільрад, приєднуваних із складу розформовуваного Коднянського району Житомирської округи;
  • Слободищінської й Швайківської сільрад, приєднуваних із складу Троянівського району Житомирської округи на Волині;
  • М.-Татаринської, Райківської й Голодьківської сільрад Янушпольського району, приєднуваного до складу Бердичівської округи;
  • Білопільської, В.-Гадомської, В.-Низгурської, Гуровецької, Іванківської, Кашперівської, Краківської, Пузирецької, Садківської й Семенівської сільрад розформовуваного Білопільського району.
  • Бугаївська, Ст.-Животівська, Нов.-Животівська й Якимівська сільради Плисківського району перейшли до складу Оратівського району Уманської округи на Київщині.
  • Липовецький і Іллінецький (без В.-Ростовської, Медівської, Мервинської, Чагівської й Володимирської сільрад) райони перейшли до складу Вінницької округи.
  • Бистрицька і Моїсівська сільради Ружинського району перейшли до складу Вчорайшенського району.
  • Адамівська сільрада Погребищенського району перейшла до складу Плисківського району.
  • Ревухська, Топорівська, Чехівська, Рогачівська і Березянська сільради Погребищенського району перейшли до складу Ружинського району.
  • Уланівський район (без селищ Семаки, Сербиновки і Білий Рукав) Вінницької округи перейшов до складу Бердичівської округи.
  • села Березівка, Северинівка, Цимбалівка, Бичева, Яблунівка, х. Камінський, х. Рогозна і Любарка розформованого Терешпільського району Вінницької округи перейшли до складу перечислюваного до Бердичівської округи Лимарського району Житомирської округи;
  • села Мазепинці, Мар'янівка, Сулківка, Скаржниця, Торчини, Митинці, Сальниця і Ігнатівка розформованого Терешпільського району Вінницької округи перейшли до складу перечислюваного до Бердичівської округи Уланівського району.
  • села Кропивна, Клітенка, Погоріла[4], Ступник, Великий Острожок, Малий Острожок, Слобода-Кустовецька, Вишенька, Крижанівка, Кустівці і Рогинці розформованого Малокутищанського району Вінницької округи перейшли до складу приєднуваного до Бердичівської округи Уланівського району.
  • села Малі Кутища, Великі Кутища, Лемешівка, Люлинці, Немиринці, Райки, Нападівка і Мончинці розформованого Малокутищанського району Вінницької округи перейшли до складу Махновського району.
  • хутір В.-Степ Калинівського району Вінницької округи перейшов до складу Козятинського району.
  • село Лопатин Прилуцького району Вінницької округи перейшло до складу Козятинського району.

23 вересня 1925 року:[5]

  • Туровецька, Тулинська, Лещинська, Іванківська, Іваницька, Волосівська, Н-Котельнянська, Антополь-Болярківська, Старо-Котельнянська, Старосільська, Рудно-Грабівська, Івницька і Смолівська сільради, що входили до складу Андрушівського району, перейшли до створеного на території Житомирської округи нового Іванківського району;
  • Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, перейшли до Миропільського району Житомирської округи.

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР.[6]

Населення[ред.ред. код]

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 732 080 чоловік (48,5 % чоловіків і 51,5 % жінок). З них 114 376 були міськими, а 617 704 сільськими жителями.

Національний склад[ред.ред. код]

За національним складом 81,8 % населення були українці, 9,5 % євреї, 6,6 % поляки, 1,4 % росіяни, інші національності загалом 0,7 %.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[7]

населення українці євреї поляки росіяни чехи німці білоруси
м. Бердичів 55 556 26,4 55,5 8,5 8,1 0,1 0,5 0,2
Андрушівський район 49 708 91,6 3,5 3,7 0,7 0,1
Бердичівський район 67 925 88,5 2,5 7,7 1,0 0,1
Вчорайшанський район 33 464 92,9 3,6 2,9 0,4 0,1 0,1
Козятинський район 69 611 79,7 6,6 9,9 2,0 1,1 0,1 0,2
Любарський район 73 807 88,5 6,7 3,8 0,6
Махнівський район 39 340 78,0 5,7 15,1 0,7 0,3
Плисківський район 51 413 92,1 5,5 1,7 0,5 0,1
Погребищенський район 69 836 90,6 5,1 3,6 0,3
Ружинський район 62 406 86,0 8,4 5,0 0,5
Уланівський район 55 640 84,8 5,9 9,1 0,1
Чуднівський район 60 478 82,0 8,6 4,7 3,1 1,3 0,1 0,1
Янушпільський район 43 330 81,3 5,4 12,7 0,3
Бердичівська округа 732 514 81,8 9,5 6,6 1,4 0,3 0,1 0,1

Мовний склад[ред.ред. код]

Рідна мова населення Бердичівської округи за переписом 1926 року[7]

населення українська єврейська польська російська інша
м.Бердичів 55 556 26,1 51,3 5,3 15,3 2,0
Андрушівський район 49 708 93,9 3,4 0,8 1,0 0,9
Бердичівський район 67 925 93,8 2,4 2,4 1,0 0,3
Вчорайшанський район 33 464 94,3 3,5 1,5 0,4 0,2
Козятинський район 69 611 83,2 6,0 4,2 4,9 1,7
Любарський район 73 807 91,2 6,6 1,0 0,6 0,6
Махнівський район 39 340 85,1 5,5 7,7 0,9 0,7
Плисківський район 51 413 92,6 5,4 0,9 0,6 0,4
Погребищенський район 69 836 93,5 5,0 0,7 0,5 0,3
Ружинський район 62 406 89,5 8,2 1,4 0,5 0,4
Уланівський район 55 640 91,6 5,8 2,0 0,2 0,4
Чуднівський район 60 478 85,0 8,5 1,7 3,3 1,6
Янушпільський район 43 330 87,1 5,3 7,1 0,3 0,2
Бердичівська округа 732 514 85,2 9,1 2,6 2,3 0,8

Керівники округи[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
  2. а б в г д е Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині і Поділля»
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»
  4. О присоединении села Погорила к селу Кропивна // Державний архів Вінницької області. Ф. Р-2700. Оп. 6. Од. зб. 1103. Арк. 31 (Кропивна). (рос.)
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 407 від 23 вересня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділові Житомирської й Коростенської округ»
  6. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  7. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Література[ред.ред. код]

  • Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Бердичівська округа. Харків, 1926.
  • Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. — Москва : ГУКХ НКВД, 1926. — 284 с.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]