Бердін Галей Іркабаєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бердін Галей Іркабаєвич
Народився 5 березня 1907(1907-03-05)
Байгузіно, Стерлітамацький повітd, Уфимська губернія, Російська імперія
Помер 25 жовтня 1973(1973-10-25) (66 років)
Байгузіно, Ішимбайський район, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Поховання Байгузіно
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоної Зірки

Галей (Галі) Іркабаєвич Бердін (5 березня 1907 — 25 жовтня 1973) — радянський політпрацівник, Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Байгузіно, нині Ішимбайський район Башкортостану. Башкир. Освіта середня. До 1925 року займався землеробством у господарстві батька в рідному селі.

У 1925—1928 роках секретар Азнаєвського волкому ВЛКСМ Стерлітамакського кантону. З 1928 по 1930 рік — голова Кальчир-Табинського волісполкому Стерлітамакського кантону. В 1930—1933 роках — завідувач відділу Макарівського району ВКП(б). З 1933 по 1941 рік працював директором Макарівської, Кармаскалінської МТС БАРСР.

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2707) Галею Іркабаєвичу Бердіну присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року.[1][2][3]


З нагородного листа на Р. В. Бердина:

Товариш Бердін в боях з 1 по 2 жовтня 1943 року вміло організував партійно-політичну роботу, забезпечив високий наступальний порив. За відсутності командира батальйону прийняв на себе командування батальйоном і, успішно переправившись на правий берег річки Дніпро, забезпечив переправу інших підрозділів. Вмілим маневром і з малими втратами звільнив хутір Зелений, села Куковка і Колодіївка. В результаті боїв відбив 8 контратак танків і піхоти противника, підбив 2 танки, 8 бронемашин, захопив 2 полонених і знищив до 180 солдатів і офіцерів. Особисто зі станкового кулемета знищив до 28 німецьких солдатів і офіцерів, тим самим сприяв успіху бойових дій полку …

Член ВКП(б)/КПРС з 1928 року.

Після поранення Г. І. Бердін в березні 1944 року повернувся в рідне село. Став головою виконкому Байгузінскої сільради Ішимбайського району. Помер 25 жовтня 1973 року, похований в селі Байгузіно.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Бюст Героя встановлений на Алеї Героїв у місті Ішимбаї[4].
  • Ім'я Героя Г. І. Бердіна золотом викарбувано на мармурі в Парку Перемоги (Уфа).[5]
  • У селі Байгузіно ім'ям Героя названа вулиця.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки, медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Подвиг народа [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Подвиг народа [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1
  4. agidel.ru/?param1=2057&tab=6
  5. Юрий Узиков (05.03.2007). Не сбылись прогнозы Гитлера. БАШвестъ. Архів оригіналу за 13.01.2014. Процитовано 13 січня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]