Берегова охорона Індії
 | |||
 | |||
 | |||
| Загальна інформація: | |||
| Тип: | Берегова охорона | ||
| Юрисдикція: |  Індія | ||
| Дата заснування: | 18 серпня | ||
| Девіз: | वयम् रक्षाम (IAST «Vayam Rakṣāmaḥ»; «Ми захищаємо») | ||
| Структура: | |||
| Генеральний директор: | Посада вакантна з 18 серпня 2024[1] | ||
| Керівна організація: | Міністерство оборони Індії | ||
| Ключовий документ: | Акт про Берегову охорону, 1978 | ||
| Кількість співробітників: | 13 842 (2018–19)[2] | ||
| Штаб-квартира: | |||
| Адреса штаб-квартири: | Нью-Делі | ||
| Обладнання: | |||
| Човнів: | *3 човни контролю забруднень
| ||
| Вебсайт: | |||
| [indiancoastguard.gov.in indiancoastguard.gov.in] | |||
| |||
Берегова охорона Індії (англ. Indian Coast Guard, ICG) — морське правоохоронне та пошуково-рятувальне агентство Індії, під юрисдикцією якого знаходяться територіальні води Індії, включаючи прилеглу зону та виключну економічну зону. Служба заснована 1 лютого 1977 року та офіційно затверджена 18 серпня 1978 року Законом про берегову охорону Парламенту Індії[3]. Діє при Міністерстві оборони[4].
Берегова охорона діє в тісній співпраці з ВМС Індії, Міністерством рибальства[en], Міністерством фінансів[en] (митниця), Центральними збройними силами поліції та поліцейськими службами штатів[en].
Створення берегової охорони Індії як невійськової служби безпеки на морі вперше запропонували ВМС Індії[5]. У 1960-х роках контрабанда товарів морем становила значну загрозу внутрішній економії Індії Індії. Митний департамент Індії в боротьбі з контрабандою часто звертався до ВМС за допомогою в патрулюванні та перехопленні.
Для вивчення цієї проблеми було створено Комітет Нагчаудхурі за участю ВМС та ВПС Індії. У серпні 1971 року комітет визначив вимогу щодо патрулювання великої берегової лінії Індії, створення реєстру офшорних рибальських суден для виявлення незаконної діяльності та створення дієздатних і добре оснащених сил для перехоплення суден. Також комітет розглянув кількість і характер обладнання, інфраструктури та персоналу, необхідних для виконання цих завдань[5].
До 1973 року Індія започаткувала програму придбання обладнання та почала відряджати персонал з ВМС Індії для виконання цих завдань з боротьби з контрабандою та правоохоронних завдань відповідно до положень Закону про підтримку внутрішньої безпеки. Військово-морські сили Індії відчули, що правоохоронний характер цих обов'язків відрізняється від їх основної місії як військової служби. Адмірал[en] Соурендра Натх Колі, тодішній начальник штабу ВМС, дав Міністерству оборони рекомендацію про необхідність створення окремої морської служби для виконання цих обов'язків і запропонувавши допомогу ВМС у її створенні. 31 серпня 1974 року міністр оборони подав до Секретаріату Кабінету міністрів пропозицію про створення такої служби.
У результаті в вересні 1974 року Кабінет міністрів Індії створив Комітет Рустамджі під головуванням Хусро Фарамурза Рустамджі за участю ВМС, ВПС і податкового департаменту для вивчення прогалин у безпеці та розподілення правоохоронної діяльності між Військово-морським флотом, Центральними поліцейськими силами і поліцейськими службами штатів. Виявлення родовищ нафти біля Бомбей-Хай ще більше підкреслило потребу в морській правоохоронній службі. 31 липня 1975 року комітет подав свою рекомендацію щодо створення Берегової охорони Індії під керівництвом Міністерства оборони. Секретар кабінету міністрів порекомендував передати цю службу в підпорядкування Міністерству внутрішніх справ, але прем'єр-міністр Індіра Ганді скасувала рішення секретаря кабінету міністрів і вирішила прийняти початкову рекомендацію Комітету Рустамджі та передати службу у підпорядковання Міністерства оборони[5].
Тимчасова берегова охорона Індії виникла 1 лютого 1977 року, оснащена двома невеликими корветами та п'ятьма патрульними катерами, отриманими від ВМС. Обов'язки та функції служби були офіційно визначені в Законі про берегову охорону, який був прийнятий парламентом Індії 18 серпня 1978 року та негайно набув чинності[3].
Генеральним директором-засновником був призначений віце-адмірал[en] ВМС Індії В. А. Камат. Прем'єр-міністр Морарджі Десаї оглянув Почесну варту на урочистому відкритті служби. Віце-адмірал Камат запропонував п'ятирічний план розвитку ICG у потужну силу до 1984 року, але повний потенціал цього плану не був реалізований одразу через брак економічних ресурсів[5].
Одного зі своїх історичних операційних успіхів ICG досягла в жовтні 1999 року, відбивши у відкритому морі зареєстроване в Панамі японське судно «Alondra Rainbow», захоплене піратами біля Індонезії. Команда судна, яку пірати відпустили в море на човнах, була врятована тайськими рибалками біля Пхукета, Таїланд. З метою маскування пірати зафарбували назву судна, написавши поверх «Mega Rama», і прямували на ньому до Пакистану, але співробітники Берегової охорони Індії помітили його біля Кочі і упізнали. Корабель Берегової охорони «Tarabai» і корабель ВМС наздогнали та взяли на абордаж викрадене судно, також запобігши його затопленню піратами[6].
.jpg)
Берегова охорона Індії проводить спільні навчання з іншими службами берегової охорони світу. У травні 2005 року ICG погодилася встановити зв'язки з Агентством морської безпеки Пакистану[en]. У 2006 році берегова охорона Індії провела навчання зі своїми японськими та корейськими колегами.
Після терактів у Мумбаї 2008 року, коли терористи потрапили до Індії з Пакистану морським шляхом, індійський уряд ініціював програму розширення сил, засобів та інфраструктури ICG для посиленого захисту та спостереження за індійськими водами.
До 2023 року служба планувала мати 200 кораблів і 100 двомоторних літаків[7].
Девіз Берегової охорони Індії — санскр. वयम रक्षाम (IAST «Vayam Rakshamah»), що перекладається, як «Ми захищаємо».
Місця берегової охорони[8]:
- Захист штучних островів, морських терміналів та інших установок
- Захист і допомога рибалкам та морякам на морі
- Збереження та захист морської екології та навколишнього середовища, включаючи контроль забруднення
- Допомога митниці та іншим органам у боротьбі з контрабандою
- Охорона правопорядку в територіальних і міжнародних водах
- Допомога у зборі наукових даних
- Національна оборона під час військових дій (під оперативним контролем ВМС Індії)
- ↑
Director General of Indian Coast Guard Rakesh Pal dies after heart attack (англ.). Hindustan Times. 18 серпня 2024. Процитовано 08 жовтня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑
Estimating India's Defence Manpower (англ.). Manohar Parrikar Institute for Defence Studies and Analyses. Процитовано 08 жовтня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - 1 2
The Coast Guard Act (англ.). Парламент Індії. 1978. Процитовано 08 жовтня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑
About the Ministry (англ.). Міністерство оборони Індії. Архів оригіналу за 09 травня 2012.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2012-05-09? (довідка) - 1 2 3 4
History (англ.). Берегова охорона Індії. Архів оригіналу за 06 серпня 2016.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2016-08-06? (довідка) - ↑ Alondra Rainbow revisited, a study of related issues in the light of the recent judgment of Mumbai High Court (англ.). South Asia Analysis Group. 13 травня 2005. Архів оригіналу за 28 листопада 2010.
- ↑
Indian Coast Guard fleet 4th largest in the world (англ.). The Times of India. 18 червня 2018. Процитовано 08 жовтня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑
Mission and Motto (англ.). Берегова охорона Індії. Процитовано 08 жовтня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)