Береговий захист

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остерсхельдекерінг морська стіна, Нідерланди.

Береговий захист — захист від повеней і ерозії, а також методи, які дозволяють робити землю стійкою до водної ерозії.

Методи[ред. | ред. код]

П'ять загальних стратегій управління прибережними зонами

Є п'ять основних стратегій берегового захисту[1]:

  • Бездіяльність — небезпечну зону тимчасово залишають
  • Організований відступ або перебудова, коли визнаються природні процеси змін і приймаються технічні рішення для створення нового кордону берегової захисту на більшій відстані
  • Дамба уздовж берегової лінії
  • Рух у бік моря — захисні споруди в морі, на відстані від берега, для захисту ґрунту від припливів і штормових хвиль
  • Обмежене втручання — підняття рівня земельних ділянок і будинків, достатнього для того, щоб впоратися з повінню

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Shoreline Management Guide. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 28 січня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]