Берегомет (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Берегомет
Берегомет
Vyzhnytsia Raion.svg
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Вижницький район
Рада Берегометська селищна рада
Код КОАТУУ: 7320555300
Основні дані
Засноване в 15 столітті
Статус з 1963 року
Площа 108 км²
Населення 7 717 (01.01.2016) [1]
Поштовий індекс 59233
Телефонний код +380 3730
Географічні координати 48°09′25″ пн. ш. 25°18′20″ сх. д. / 48.15694° пн. ш. 25.30556° сх. д. / 48.15694; 25.30556Координати: 48°09′25″ пн. ш. 25°18′20″ сх. д. / 48.15694° пн. ш. 25.30556° сх. д. / 48.15694; 25.30556
Висота над рівнем моря 467 [2] м
Водойма річка Серет
Відстань
Найближча залізнична станція: Берегомет
Селищна влада
Адреса 59233, Чернівецька обл., Вижницький р-н, смт Берегомет, вул. Центральна, 20
Карта
Берегомет is located in Україна
Берегомет
Берегомет
Берегомет is located in Чернівецька область
Берегомет
Берегомет

Commons-logo.svg Берегомет у Вікісховищі

Берегоме́т — селище міського типу Вижницького району Чернівецької області.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Через селище протікає ріка Серет. Біля річки є гора Стіжок. За однією з теорій назва Берегомет походить від німецького — Berg (гора). За іншою версією назва Берегомет походить від того що річка Серет береги метає.

У селищі є гімназія та 4 школи, ПВНЗ Берегометський політехнічний технікум, автошкола, залізнична станція, завод, лісгосп, лікарня, ратуша та ринок. Розвинута приватна промисловість у галузі переробки деревини.

У Берегометі залишилося декілька визначних пам'яток, пов'язаних з життєдіяльністю шляхетного роду Васильків.

Найяскравіша споруда — Замок Берегомет, який існував на початку XX століття, у первісному вигляді не зберігся.

У центрі стоїть мурована Михайлівська церква (побудована 1888 року), безпосередньо пов'язана з родом Васильків.

На вулиці Центральній, 12 збереглася колишня споруди літньої резиденції роду Васильків (нині селищна лікарня).

1890 року Микола Василько заклав Берегометський дендропарк. Його площа — 1 гектар, тут росте 54 види дерев і чагарників. Перлиною парку є два дерева псевдомодрини золотистої.

При виїзді з Берегомета у бік Сторожинця ліворуч від дороги стояла дерев'яна церква Св. Юрія 1890 року з дзвіницею, яка згоріла 18 червня 2010 року[3]

У Берегометі розміщується адміністрації НПП «Вижницький».

Народження села[ред.ред. код]

Коли саме почали заселяти люди Берегомет, ніхто зараз не скаже, але на основі досліджень, архівних даних, переказів можна припустити, що це було не пізніше XV століття. Чому саме тоді? В ті давні часи була однією з наймогутніших держав Османська імперія, її володарям вдалося завоювати і підкорити багато країн. Визнав себе васалом турецького султана молдавський господар, якому належала Буковина. Народ жорстоко пригноблювали, заставляли платити великі податки, виконувати різноманітні повинності. Разом з кримськими татарами турки робили набіги на буковинські, подільські землі, що супроводжувалися вбивствами, грабежем, спустошенням населених пунктів, поневоленням народу і продажем його в рабство. Особливо це лихоліття посилилося в останній чверті XV століття і продовжувалось у XVI-му столітті. З історичних хронік відомо про напади 1489, 1454, 1499, 1502, 1508, 1509, 1515 років, які привели до втеч великої кількості людей у гори з метою врятування власного життя та своїх дітей. Селяни-втікачі намагались якнайдалі сховатися від своїх поневолювачів, а тому найкращою схованкою вважали гірську місцевість, до якої було важко добратися через дрімучі ліси і малозалюднені місця.

Скільки прийшло туди втікачів перший раз? Теж не знайдено відповіді, бо в той час ніхто не робив перепису населення. Вони вибрали це місце не випадково, а тому, що тут була ріка з великими запасами риби, з деревини можна було робити будинки, господарські будівлі, хатнє начиння, в самому лісі добувати оленів, диких кіз, кабанів, зайців, зубрів, збирати гриби та ягоди.

Очевидно, переселенців було декілька сімей, бо одна-дві побоялися б воювати з ведмедями та вовками, яких було достатньо в цій місцевості. Крім того, важко було зробити зруб одному, і один не міг розпилювати досить товсті стовбури дерев. Розміри жител не були великими. Вони складалися з хати та сіней і часом комори для зберігання продуктів харчування, одягу та іншого. Все старалися зробити, як у попередніх оселях на долах.

З меблів були лавиці, стіл, полиці, мисник, колиска. Підлоги не було, вікна маленькі, пічка, цебер, діжка, коцюба, горщики, ікони, за якими було зілля і в декого над ними висів вишитий рушник. Зимою в приміщенні могли бути разом з людьми тварини. Хата була курною. Проходили роки за роками. Мало що змінилося в сімейному побуті поселян. В основному вони полювали та потрохи відвойовували землю у лісу, викорчовуючи його, Рідко коли покидали своє село, боячись зустрічі о чужинцями або військом.

Поступово зростала кількість населення. Народжувались діти, створювалися нові сім'ї, і про цей населений пункт дізналися в Сучавському цинуті. Перша письмова згадка про Берегомет датується 1696 роком у праці Т. Балана «Документи Буковини», яка була видана в Чернівцях у 1937 році.

Здавна в Берегометі, враховуючи його положення на перехресті різних тогочасних держав, проживали представники різних національностей. Єврейська громада Берегомета у 1800 році становила 10,8%.

Чому його назвали Берегомет? Якщо подивитися на граматичну основу, то це слово складається з двох коренів — берег і мет. Що ж і хто метав на березі Сірету? Матеріали місцевої усної народної творчості зберегли досить цікаві факти з життя людей тих давніх часів, і на основі цього можна судити, чому вони так назвали своє поселення, і з невеликими видозмінами користуються цією назвою більше 15 поколінь.

Існують дві назви Берегомета - народна і офіційна. Народна або історична назва - Волоський Берегомет, так як тут проживало чимало волохів (румунів), а був ще один Берегомет в Кіцманському повіті - Руський Берегомет, тобто український. Офіційна ділова назва, яка вживалася в австрійському та румунському діловодстві - Берегомет над Сіретом, так як відповідно існував Берегомет над Прутом в Кіцманському повіті. В роки румунської окупації вживалась калька "Берегомет ам Сірет". Поширеною є народна вимова "Берегміть" "до Берегмети", "берегміцкі". З приходом радянської влади відмінність у назві між двома Берегометами стерлася.

Назва Берегомет походить від характеру річок, на яких розкинилися це селище. Щовесни бурхливі потоки наносили великі береги з гравію. Тому люди говорили "береги мете", а місце назвали Берегомет. Правильність цієї теорії підтверджена тим, що немає Берегомета поза бурхливими ріками.

Особистості[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Прогноз погоди в смт Берегомет
  3. У Чернівецькій області згоріла стара дерев'яна церква

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]