Берег (комітат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берег

Coa Hungary County Bereg (history).svg

Герб комітату Берег

Комітат Берег

Адміністративний центр (1910): Берегове
Населення (1910): 236 600
Площа (1910): 3786 км²

Bereg county map.jpg

Мапа комітата

Б́ерег, Б́ерезький коміт́ат (угор. Bereg vármegye, лат. comitatus Bereghiensis) — історичний комітат в північно-східній частині Угорського королівства, який межував з коронним краєм Королівство Галичини та Володимирії на півночі, комітатом Унґ на заході, Саболцьким та Сатмарським комітатами на півдні, а також Марамороським та Угочанським комітатами на сході. Існував до 1919 року.

Географія[ред.ред. код]

Комітат охоплював 3727 км² і його адміністративним центром було м. Берегове (угор. Beregszász). Згідно з сучасними адміністративними кордонами колишній Березький комітат включав Берегівський, Мукачівський, Воловецький, більшість Свалявського і захід Іршавського районів Закарпатської області України, як також малу частину північно-східної Угорщини. Найбільшим містом комітату було Мукачево (угор. Munkács), де русини становили тільки 8 % із загальної кількості 17 200 жителів.

Історія[ред.ред. код]

Угорці, які прийшли на Закарпаття, за повідомленнями давніх хронік, зокрема «Gesta hungarorum», зустріли тут осіле слов'янське населення. За «Історією карпатських русинів» Михайла Лучкая, також багато русинів із Галичини та Волині «розмістила свої поселення на окраїні, щоб охороняти» — ці терени так і назвали Країною[1]. Наприкінці 80-х років XII століття Угорське королівство просуває свої кордони до передгір'я Карпат настільки, що тут поширюється її комітатський державнотериторіальний устрій у вигляді Ужанського, Боржавського та Уґочанського комітатів. За часів короля Бели IV з династії Арпадовичів Боржавський комітат було розформовано і значна його частина увійшла до новоствореного Березького комітату. Після навали Батия 12411242 років утворення комітату було викликано необхідністю захисту північно-східних кордонів Угорського королівства від нових можливих загроз. Перша письмова згадка про комітат Береґ з'являється 1248 року.

У другій половині ХІІІ століття ці землі увійшли до складу Королівства Русі — такою була офіційна назва Галицько-Волинської Держави. Це сталося за правління короля Лева Даниловича [2]. На думку Михайла Грушевського та Леонтія Войтовича, король Лев закріпився на цих землях у 1278—1279, бо 1281 він здійснив похід в сусідню Угочанську жупу[3].

У документі 1299 року берегівський наджупан Григорій (не Георгій) згаданий як «урядник Льва, князя руського»: «Nos Gregorius comes de Bregh officialis Leu ducis Ruthenorum et quotuor iudices nobelium de eodem damus pro memoria»[4]. Ранній герб міста Ломпертсас (Берегово) цілковито збігається з гербом столиці Галицько-Волинської держави Львовом, і саме Лев Данилович підтримав німецьких колоністів на Закарпатті, як і в Галичині[3] 1308 претендент на угорський престол баварський герцог Отто утікав у Баварію через закарпатські володіння короля Русі Юрія Даниловича, де його тепло прийняли[3].

Територія Березького комітату відійшла до Угорського королівства після захоплення теренів Галицько-Волинської держави сусідами. Відтак королівський комітат набув статусу дворянського — місцевій шляхті надали певні привілеї та право на загальних зборах вирішувати важливі питання, зокрема обирати свого лідера — ішпана. Натомість шляхта мала нести королівську службу з охорони кордонів королівства та формувати загони дворянського ополчення.

У XIV столітті розбудовується Мукачівський замок, який стає центром комітату та, фактично, столицею Верхньої Угорщини протягом XV—XVI ст. Початки цієї розбудови традиційно пов'язують з іменем подільського князя Федора Корятовича.

18511860 рр. — Березький комітат належить до округу Кошице.

18671918 рр. — центром комітату стає м. Берегове.

Березький комітат існував до 1919 року, коли більшість його території увійшла до складу Чехословаччини.

Від XVII до початку XX століття більшість території Березького комітату була частиною великого земельного володіння родини Шенборн-Бухгейм.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність українців по роках

в комітаті Берег[5][6]

Рік Відсоток
1720 60,0 %
1782 64,2 %
1795 61,5 %
1810 51,5 %
1840-ві 50,0 %
1857 52,5 %
1880 48,11 %
1900 45,7 %
1910 42,6 %

Як показують переписи до кінця XVIII століття Берег був заселений ще переважно русинами-українцями. І тільки в 1910 році як показує таблиця, угорці обігнали русинів-українців в своїй чисельності, в результаті шаленої мадяризації.


1880 рік[ред.ред. код]

1880 жителів Березького комітату було 153,377 тис.осіб у наступних мовних спільнотах[7]:

1900 рік[ред.ред. код]

1900 жителів Березького комітату було 208,589 тис.осіб у наступних мовних спільнотах[8]:

За даними перепису 1900 року, комітат складався з наступних релігійних громад[9]:

1910 рік[ред.ред. код]

1910 жителів Березького комітату було 236,611 тис.осіб у наступних мовних спільнотах[10]:

Також на території комітату проживала невелика кількість ромів (циган).

За даними перепису 1910 року, комітат складався з наступних релігійних громад[11]:

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Мапа повітів (járás) комітата Береґ
Округи
Округ Адм. центр
Альшоверецке (угор. Alsóvereckei járás) Нижні Ворота, Україна
Фельвідек (угор. Felvidéki járás) Іршава, Україна
Латорца (угор. Latorcai járás) Оросвег, Україна
Мезокасонь (угор. Mezőkaszonyi járás) Косонь, Україна
Мункач (угор. Munkácsi járás) Мукачеве, Україна
Сольва (угор. Szolyvai járás) Свалява, Україна
Тисахат (угор. Tiszaháti járás) Берегове, Україна
Вільні міста
Берегове, Україна
Мукачеве, Україна

Герб[ред.ред. код]

Старий герб Березького комітату XVI століття не зберігся, нема також його опису. Новий герб, створений у 1836 році, є італійським щитом, розділеним на чотири частини срібним хрестом. В першому синьому полі — срібне гроно винограду на зеленій гілці. В другому полі на червоному тлі зображені три золоті жолуді з листям дуба. У третьому полі — на червоному тлі золотий ведмідь, що стоїть на задніх лапах з піднятими передніми, та дивиться праворуч. В четвертому синьому полі — дві срібні риби одна над другою, що пливуть ліворуч.

Цей герб відображав основне багатство комітату — виноградники, дубові ліси з тваринами та дичиною, а також багаті на рибу ріки.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Лучкай, Михайло (1999). Історія карпатських русинів, т. 2 (Українська). Ужгород: Закарпаття. с. 22. ISBN 996770307X Перевірте значення |isbn= (довідка). 
  2. Крип'якевич, Іван (1999). Галицько-Волинське князівство (Українська). Львів: Інститут українознавства НАН України. с. 138. ISBN 9960212658 Перевірте значення |isbn= (довідка). 
  3. а б в Войтович, Леонтій (2012). Князь Лев Данилович (Українська). Львів: Інститут українознавства НАН України. с. 140–141. ISBN 9789660263499. 
  4. Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus et civilis, т. 6 (Латинська). Будин: G. Fejer. 1830. с. 216–217. 
  5. Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год — Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.,192 с.
  6. http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
  7. http://mtdaportal.extra.hu/adatbazisok.html 1880-as népszámlálás
  8. http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
  9. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-06-26. 
  10. http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
  11. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-06-26. 

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Csánki Dezső. Magyarország történelmi földrajza a Hunyadiak korában. Bp. 1890
  • Györffy György. Az Árpád-kori Magyarország történeti földrajza. I. Budapest, 1963
  • Tivadar Lehoczky. Bereg vármegye monográfiáj. t. 1—3. Ungvar, 1881—82