Бережанська ратуша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бережанська ратуша
Berezhany 143.jpg

Вигляд на ратушу від пам'ятника Шевченку (2004 р.)
49°26′42″ пн. ш. 24°56′19″ сх. д. / 49.44500° пн. ш. 24.938750° сх. д. / 49.44500; 24.938750Координати: 49°26′42″ пн. ш. 24°56′19″ сх. д. / 49.44500° пн. ш. 24.938750° сх. д. / 49.44500; 24.938750
Країна Україна Україна
Розташування Тернопільська область,
м. Бережани
Тип будівлі Ратуша
Архітектурний стиль Класицизм
Завершення будівництва 1811 р.
Бережанська ратуша is located in Україна
Бережанська ратуша

CMNS: Бережанська ратуша на Вікісховищі

Бережа́нська ра́туша — ратуша в місті Бережани Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення. Розташована на центральному майдані міста — площі Ринок.

З історії[ред.ред. код]

Побудована 1811 року посередині площі, на місці давнішої ратуші, у стилі раннього класицизму. Колись на першому поверсі були розміщені різні крамниці, а на другому — гімназія.

Пам'ятка загалом відображає стилі провінційного містобудування періоду раннього класицизму.

Архітектура[ред.ред. код]

Будівля цегляна, прямокутна в плані, з внутрішнім двориком, двоповерхова, з двоярусною баштою над центральною частиною південного фасаду. На башті вмонтовано механічний годинник з чотирма циферблатами. Завершує башту оригінальна сиґнатурка, яка надає всій споруді елегантного виду.

Приміщення першого поверху має анфіладне планування, перекрите хрестовими склепіннями; планування другого поверху змінене, перекриття плоскі.

Чотири входи будівлі розташовані по центральних осях чотирьох фасадів. Входи оформлені порталами у вигляді глухих двоколонних портиків з ліпними гербами в тимпанах.

Ратуша нині частково реставрується.

Музеї[ред.ред. код]

У приміщеннях ратуші розміщено чотири музеї:

Фотографії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Україна. Путівник. — Київ: Балтимор, 1993. — С. 327.
  • Бережанська ратуша // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарікова Н. Л.), К.: «Будивэльнык», 1983—1986 (електронна версія) (рос.)