Бережанський повіт (ЗУНР)
 | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (січень 2020) |
Бережанський повіт — адміністративна одиниця у складі ЗУНР, після її анексії — у складі Польщі та СРСР. Адміністративний центр — Бережани, де мешкали 11 023 осіб.
Сучасний Бережанський і Козівський райони у складі Тернопільської області України.
У складі ЗУНР[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2019) |
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був судовий радник Іван Масляк, а голової Повітової УНРади Тимотей Старух.[1] Міським комісаром Бережан був обраний професор гімназії Осип Насельський, його змінив Олександер Бородайко, директор; далі — Тимотей Старух, селянин із Золотої Слободи, колишній жандарм (УНДП). Міським комісаром Козови був обраний нотаріус Володимир Лібман.
Делегатами до УНРади були обрані: від міста Бережан прокурор Лев Петрушевич (УНДП); від повіту — Роман Глушко.
Під польською окупацією[ред. | ред. код]
| Бережанський повіт | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Powiat brzeżański | |||||||||||
 | |||||||||||
| Повіт на мапі воєводства
| |||||||||||
| Країна |  Польща
| ||||||||||
| Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
| Адміністративний центр | Бережани | ||||||||||
| Населення: | 103 800 (1931) | ||||||||||
| Площа: | 1135 | ||||||||||
| Густота: | 91
| ||||||||||
| TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
| Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
| Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
| - | |||||||||||
Після українсько-польської війни в 1919 році був окупований Польщею.
Включений до складу Тернопільського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
Розташування[ред. | ред. код]
Бережанський повіт розташований на заході воєводства, близько до його центру. Межував на заході зі Станиславівським воєводством, на півночі — зі Зборівським і Перемишлянським повітами, на сході — з Тернопільським повітом, на півдні — з Підгаєцьким повітом.
Рельєф переважно гористий — повіт перетинало рельєфне утворення Опілля.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
1 липня 1925 р. гміну (самоврядну громаду) Козлів вилучено з Бережанського повіту і включено до Тернопільського[2].
1 квітня 1930 р. вилучена частина гміни Козова площею 247,74 га і включена до гміни Теофіпілка[3].
15 червня 1934 р. села Городище, Дмухівці та Слобідка передані з Бережанського повіту до Тернопільського[4], натомість до Бережанського повіту з Підгаєцького передано села Щепанів і Вівся[5].
За розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Бережанського у воєводстві Тернопольському на сільські ґміни»[6], 1 серпня 1934 року у Бережанському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).
Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]
- м. Бережани
- містечко Козова — місто з 1934 р.
Сільські ґміни[ред. | ред. код]
Кількість:
- 1920—1925 рр. — 72
- 1925—1934 рр. — 71
- 1934 рр. — 70
- 1934—1939 рр — 9
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення[ред. | ред. код]
У 1907 році українці-грекокатолики становили 61 % населення повіту[7].
У 1939 році в повіті проживало 112 540 мешканців (72 335 українців-грекокатоликів — 64,27 %, 16 345 українців-латинників — 14,52 %, 11 755 поляків — 10,45 %, 4 550 польських колоністів міжвоєнного періоду — 4,04 %, 7 475 євреїв — 6,64 % і 80 німців та інших національностей — 0,07 %)[8].
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 103 824 населення ніби-то було аж 48 168 (46,39 %) поляків при 51 757 (49,85 %) українців, 3 716 (3,58 %) євреїв і 6 (0,0 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.
Радянський період[ред. | ред. код]
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[9].
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Бережанський і Козівський райони.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- ↑ Dz.U. 1925 nr 65 poz. 456. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 marca 1930 r. o zmianie granic gmin wiejskich Kozowa i Teofipólka w powiecie brzeżańskim, województwie tarnopolskiem. [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów brzeżańskiego i tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów podhajeckiego i brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [Архівовано 8 червня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Українці. Частка у населенні повітів Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 березня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 3-5
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Powiat: Brzeżany [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
| |||||||||||
