Бережанський повіт (ЗУНР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бережанський повіт
Powiat brzeżański
POL powiat brzeżański map.svg
Повіт на мапі воєводства
Країна Польща Польща
Воєводство Тернопільське
Адміністративний центр Бережани
Населення: 103 800 (1931)
Площа: 1135
Густота: 91


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 2
місько-сільські
сільські 9
Адмніністративний поділ

Бережанський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР, потім — Тарнопольського воєводства Другої Польської республіки у 19211939 роках, СРСР (1939-1940). Сучасний Бережанський і Козівський райони у складі Тернопільської області України.

Адміністративний центр — Бережани, де мешкало 11 023.

Географія[ред.ред. код]

Територія становила 1155 км². Населення — 94 512.

Бережанський повіт розташований на заході воєводства, близько до його центру. Межував на заході зі Станіславівським воєводством, на півночі — зі Зборівським і Перемишлянським повітами, на сході — з Тарнопольським повітом, на півдні — з Підгаєцьким повітом.

Рельєф переважно гористий — повіт перетинало рельєфне утворення Опілля.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

1 липня 1925 р. гміну (самоврядну громаду) Козлів вилучено з Бережанського повіту і включено до Тернопільського[1].

1 квітня 1930 р. вилучена частина гміни Козова площею 247,74 га і включена до гміни Теофіпілка[2].

15 червня 1934 р. села Городище, Дмухівці та Слобідка передані з Бережанського повіту до Тернопільського[3], натомість до Бережанського повіту з Підгаєцького передано села Щепанів і Вівся[4]

Бережанський повіт

Сільські ґміни станом на 1934 рік[ред.ред. код]

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Бережанського у воєводстві Тернопольському на сільські ґміни»[5], 1 серпня 1934 року у Бережанському повіті були утворені наступні об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям):

Міста[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 61 % населення повіту[6].

У 1939 році в повіті проживало 112 540 мешканців (72 335 українців-грекокатоликів — 64,27 %, 16 345 українців-латинників — 14,52 %, 11 755 поляків — 10,45 %, 4 550 польських колоністів міжвоєнного періоду — 4,04 %, 7 475 євреїв — 6,64 % і 80 німців та інших національностей — 0,07 %)[7].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 103 824 населення ніби-то було аж 48 168 (46,39 %) поляків при 51 757 (49,85 %) українців, 3 716 (3,58 %) євреїв і 6 (0,0 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.

Радянський період[ред.ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[8].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Бережанський і Козівський райони.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]