Бережний Владислав Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Бережний
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 11 червня 1996(1996-06-11)
Сватове
Смерть 5 червня 2019(2019-06-05) (22 роки)
Золоте-1
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Берег»
Військова служба
Роки служби 2015-2019
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Командування
командир відділення
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Владисла́в Ол́егович Бережни́й (1996—2019) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1996 року в місті Сватове (Луганська область). Закінчив сватівську школу № 6; після школи півроку працював на одному із місцевих підприємств.

У січні 2015-го підписав довгостроковий контракт (до завершення АТО). За два місяці навчання навчився правильно поводитися зі зброєю різних видів та дізнався про моменти і навички, які знадобляться на війні. Почав службу на посаді навідника БМП-2. Воював під Зайцевим і на Світлодарській дузі. 2016 одружився та оселився в місті Попасна. Другий контракт підписав у 2017 році. Молодший сержант, командир бойової машини — командир 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го мехбатальйону 54-ї бригади. У березні 2018-го в газеті «Голос громади» вийшло інтерв'ю з ним. Брав участь у міжнародних навчаннях «RapidTrident-2018».

5 червня 2019 року пополуночі загинув у бою від кулі снайпера, перебуваючи на спостережному посту поблизу міста Золоте. Тїєї ночі ворог двічі обстрілював Золоте-1 (Карбоніт) з автоматичної стрілецької та снайперської зброї — з боку окупованого Золотого-5 (Мар'ївка).

7 червня 2019-го похований у Попасній з усіма військовими почестями — на цвинтарі мікрорайону «ВРЗ». На прощання з Владиславом приїхала делегація із рідного Сватового.[2]

Без Владислава лишилися батьки, дружина, син 2017 р.н. та донька дружини 2013 р.н.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 893/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[3]
  • почесна відзнака «За вільну Луганщину» (19 липня 2019; посмертно)[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У бою загинув захисник зі Сватового Владислав Бережний. Йому було б 23. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 9 червня 2020. 
  2. У Попасній попрощалися з Героєм України Бережним Владиславом. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020. 
  3. Указ Президента України від 18 березня 2020 року № 93/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Полеглого у бою нашого земляка Владислава Бережного нагороджено почесною відзнакою «За вільну Луганщину». Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 9 червня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]