Березань (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Березанка (річка))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Березань
46°50′03″ пн. ш. 31°35′20″ сх. д. / 46.834166670027777002° пн. ш. 31.58888889002777844° сх. д. / 46.834166670027777002; 31.58888889002777844
Витік біля с. Староолексіївки
Гирло Березанський лиман
• координати 46°50′10″ пн. ш. 31°35′12″ сх. д. / 46.83630000002777649° пн. ш. 31.58680000002777888° сх. д. / 46.83630000002777649; 31.58680000002777888
Країни: Україна Україна
Регіон Миколаївська область
Довжина 49 км
Площа басейну: 890 км²
Притоки: Балка Лисича (ліва)
Балка Долманівська, Балка Кочакінська (праві)
Мапа

Береза́нь — річка в Україні, в межах Вознесенського, Миколаївського районів Миколаївської області. Впадає до Березанського лиману (басейн Чорного моря).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 49 км, площа водозбірного басейну 890 км². Похил річки 1,5 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки 2 км. Річище у верхів'ї звивисте, завширшки до 5 м, завглибшки 1,2—1,5 м. Влітку частково пересихає. Використовується на зрошення.

Розташування[ред. | ред. код]

Березань бере початок біля с. Староолексіївки. Тече переважно на південь (частково на південний схід). Впадає до Березанської затоки Березанського лиману південніше села Нечаяне.

Притоки[ред. | ред. код]

Етимологія[ред. | ред. код]

«Березань» являє собою слов'янізоване тур. büzülu «Вовча річка», яку народна етимологія створила від кореня Берез- і суфікса -ань. Володимир Никонов (1904 — 1988) назву виводить від іран. (авест.) berezant, скіф. bresant, «високий»[1]. (Див. також Березань (острів)#Історія).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: Знання, 1998. — С. 39

Література[ред. | ред. код]

  1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  3. Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 41