Березанський Юрій Макарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Макарович Березанський
Народився 8 травня 1925(1925-05-08) (93 роки)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність математик
Відомий завдяки функціональний аналіз, теорія операторів, теорія диференціальних рівнянь
Alma mater механіко-математичний факультет Київського національного університету
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Марко Крейн
Вчителі Крейн Марко Григорович
Відомі учні Горбачук Мирослав Львович, Кондратьєв Юрій Григорович
Заклад Інститут математики НАН України
Відомий завдяки: український математик
У шлюбі з Березанська Софія Станіславівна
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки (1998)
Звання професор, академік Національної академії наук України

Ю́рій Мака́рович Береза́нський (*8 травня 1925, Київ) — український математик, один із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України.

Народився Ю. М. Березанський в інтелігентній українській родині (батько був агрономом-науковцем, мати — бібліотекарем) у Києві; з цим містом пов'язане все його подальше життя. У 1944 р. після восьмого класу загальноосвітньої школи вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на фізико-математичний факультет. У той час в університеті викладав С. І. Зуховицький.

По закінченні університету (1948 р.) Ю. М. Березанський вступив до аспірантури при відділі алгебри і функціонального аналізу Інституту математики АН УРСР (нині НАН України). Науковим керівником був М. Г. Крейн. Тут він захистив обидві свої дисертації:

  • кандидатську «Гіперкомплексні системи з компактним і дискретним базисом» (1951),
  • докторську «Деякі питання спектральної теорії рівнянь з частинними різницями й частинними похідними» (1955).

Тут він обіймав усі наукові посади аж до завідувача відділу спочатку математичного (1960 — 1986 рр.), а потім функціонального (1986 — 2001 рр.) аналізу, став членом-кореспондентом (1964 р.), а згодом (1988 р.) академіком НАН України. Ю. М. Березанський — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998) та премій НАН України ім. М. М. Крилова (1980 р.) і М. М. Боголюбова (1997).

Наукові зацікавлення[ред. | ред. код]

Упродовж своєї наукової діяльності Ю. М. Березанський працював в області функціонального аналізу, теорії операторів, теорії диференціальних рівнянь та їх застосувань.

Основні напрями його досліджень — спектральна теорія самоспряжених операторів, зокрема диференціальних з частинними похідними та різницевих з частинними різницями, узагальнені функції, гармонічний аналіз, граничні задачі для диференціальних і різницевих рівнянь, обернені задачі спектрального аналізу, нескінченновимірний аналіз.

Серед учнів Ю. М. Березанського 10 докторів і 33 кандидати наук.

Березанський — член редколегій декількох математичних журналів, засновник і головний редактор англомовного київського журналу «Methods of Functional Analysis and Topology» («Методи функціонального аналізу і топології»).

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Ю. М. Березанського — Березанська Софія Станіславівна, археолог за фахом. Їх дочка працювала в Інституті біохімії НАНУ.[джерело?]

Громадський почин[ред. | ред. код]

Ю. М. Березанський був учасником виступу української інтелігенції 1968 року на захист конституційних прав громадян. Після здобуття Україною незалежності послідовно обстоює панування української мови у стінах Інституту математики.

Посилання[ред. | ред. код]