Перейти до вмісту

Березань (станція)

Координати: 50°19′41″ пн. ш. 31°30′07″ сх. д. / 50.32806° пн. ш. 31.50194° сх. д. / 50.32806; 31.50194
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станція Березань

Київ — Полтава
Південно-Західна залізниця
Київська дирекція
м. Березань

Вокзал станції Березань
Вокзал станції Березань
Вокзал станції Березань
50°19′41″ пн. ш. 31°30′07″ сх. д. / 50.32806° пн. ш. 31.50194° сх. д. / 50.32806; 31.50194
Рік відкриття 1901 (124 роки)
Тип проміжна
Колій 6
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Привокзальна, Індустріальна
Відстань до Києва, км 76 (до ст. Київ-Пас.)
Відстань до Дарниці, км 62
Відстань до Яготина, км 24
Покриття
мобільного зв'язку
Київстар, Vodafone, lifecell
Код станції 322801 ?
Код «Експрес-3» 2200061 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Березань. Карта розташування: Київська область
Березань
Березань
Березань на Вікісховищі

Березань — проміжна залізнична станція 4-го класу Київської дирекції Південно-Західної залізниці на електрифікованій лінії Київ — Полтава між зупинним пунктом Поліський (4,8 км) та зупинним пунктом Хмельовик (7,8 км). Розташована в місті Березань Броварського району Київської області.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1901 році, одночасно з відкриттям руху поїздів дільниці Дарниця — Полтава.

Під час німецько-радянської війни станція не функціонувала, але вже з 7 червня 1945 року станцію було відновлено, так само, як і рух пасажирських та вантажних поїздів.

У 1973 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Баришівка — Яготин[1]. Збереглася стара будівля вокзалу.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції Березань зупиняються приміські електропоїзди Яготинського напрямку[2].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія електрифікації залізниць (1972—1975). (рос.)
  2. Розклад руху приміських електропоїздів по станції Баришівка на сайті poizdato.net.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]