Березкін Станіслав Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Семенович Березкін
Станіслав Березкін.jpg
Народився 12 травня 1959(1959-05-12)
Високі Байраки, Кропивницький район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Помер 6 грудня 2020(2020-12-06) (61 рік)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater ЦНТУ
Посада народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України
Партія безпартійний
Нагороди
Заслужений працівник промисловості України
Україна Народний депутат України
6-го скликання
безпартійний, № 178 у списку БЮТ[3]
фракція БЮТ[4] 15 лютого 2011 1 березня 2011
фракція ПР[4] 1 березня 2011 12 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів, виборчий округ № 100[5]
фракція ПР[6] 12 грудня 2012 21 лютого 2014
група Економічний розвиток[6] 24 лютого 2014 27 листопада 2014
8-го скликання
Група «Партія відродження»[7] 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Бере́зкін Станісла́в Семе́нович (нар. 12 травня 1959(19590512), с. Високі Байраки Кропивницького району — 6 грудня 2020)[8] — колишній народний депутат України.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування за фахом інженер-механік.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав у 17-річному віці: вів авіаційний гурток в Кіровоградській обласній станції юних техніків.

З 1977 по 1979 роки служив у Радянській армії.

19831984 рр. — працював на керівних посадах у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування.

У 1992 р. — працював в АСТ «Інгул».

19931994 рр. — МП «Система».

1995 р. — СП «Алфета-Система».

1996 р. — «Система ССБ».

З 19962000 рр. — Акціонерне товариство закритого типу з іноземними інвестиціями «Сонола».

У 1998 р. був обраний депутатом Кіровоградської обласної ради.

20002006 рр. — Корпорація «Система ССБ».

У 2003 р. — член виконкому Кіровоградської міськради та віце-президент обласного відділення «Пошук» Українського союзу промисловців і підприємців.

З 2005 р. — голова наглядової ради промислової групи «Креатив».

15 лютого 2011 рр. — пройшов у Верховну Раду за списками Блоку Тимошенко. Як народний депутат, працював у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету, є членом груп з міжпарламентських зв'язків з США, з Китаєм, з Японією, з Францією, з Чехією, з Німеччиною, з Британією.

На парламентських виборах 2012 р. був обраний народним депутатом України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 100. За результатами голосування отримав перемогу набравши 36,88 % голосів виборців. Член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

21 лютого 2014 року вийшов з Партії регіонів та на засіданні ВР оголосив заяву про вихід з фракції Партії регіонів у Верховній Раді. Член групи «Економічний розвиток».

27 листопада 2014 року склав присягу народного депутата України. На парламентських виборах 2014 р. балотувався як самовисуванець в одномандатному мажоритарному виборчому округу № 100. Отримав перемогу з результатом 28,02 %.

Має звання «Заслужений працівник промисловості України»[9], кавалер Ордена князя Володимира II ступеня, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.

Одружений, має двох дітей: Максима та Вікторію.

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[10].

Кримінальні провадження[ред. | ред. код]

27 вересня 2019 року САП повідомила Березкіну про підозру у корупції, йому інкримінують причетність до розкрадання 20 млн $ з Ощадбанку 2013—2014 року[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. Народний депутат України VI скликання Березкін Станіслав Семенович. ВРУ. Процитовано 12.10.2014. 
  4. а б Березкін Станіслав Семенович — Переходи по фракціях Верховної Ради VI скликання. ВРУ. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 12.10.2014. 
  5. Народний депутат України VII скликання Березкін Станіслав Семенович. ВРУ. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 12.10.2014. 
  6. а б Березкін Станіслав Семенович — Переходи по фракціях Верховної Ради VII скликання. ВРУ. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 12.10.2014. 
  7. Березкін Станіслав Семенович. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016. 
  8. Помер підприємець, ексдепутат парламенту з Кропивницького Станіслав Березкін. suspilne.media. Процитовано 7 грудня 2020. 
  9. Указ Президента України від 14 вересня 2004 року № 1086/2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій міста Кіровограда»
  10. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 04.03.2019. 
  11. Екс-нардепу Берьозкіну повідомили про підозру. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]