Березнегувате (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Березнегувате
Країна Україна Україна
Область Миколаївська
Район/міськрада Березнегуватський
Рада Березнегуватська селищна рада
Код КОАТУУ: 4821155100
Основні дані
Засноване 1787
Статус з 1959 року
Площа 6.4817 км²
Населення 7722 (01.01.2011)[1]
Густота 1191 осіб/км²
Поштовий індекс 56203
Телефонний код +380 5168
Географічні координати 47°18′41″ пн. ш. 32°50′52″ сх. д. / 47.31139° пн. ш. 32.84778° сх. д. / 47.31139; 32.84778Координати: 47°18′41″ пн. ш. 32°50′52″ сх. д. / 47.31139° пн. ш. 32.84778° сх. д. / 47.31139; 32.84778
Висота над рівнем моря 18 м
Водойма р. Висунь
Відстань
Найближча залізнична станція: Березнегувате
До станції: 12 км
До обл. центру:
 - фізична: 76 км
 - залізницею: 109 км
 - автошляхами: 97 км
Селищна влада
Адреса 56203 смт Березнегувате, пл. Соборно-Миколаївська, 10
Карта
Березнегувате is located in Україна
Березнегувате
Березнегувате
Березнегувате is located in Миколаївська область
Березнегувате
Березнегувате

Commons-logo.svg Березнегувате у Вікісховищі

Березнегувате — селище міського типу Березнегуватського району Миколаївської області. Центр селищної ради, до якої також входять села Калачеве, Маломихайлівське та Червонопілля. Розташоване в межах Причорноморської низовини на березі р. Висуні, що впадає у притоку Дніпра — р. Інгулець; за 76 км на північний схід від Миколаєва та за 12 км від найближчої залізничної станції Березнегувате.

Історія[ред.ред. код]

У 1780-х р.р. на місці сучасного селища оселилися колишні запорізькі козаки. Назва селища походить від балки в якій росло багато берестів — берестові гаї називали берестняк (В.Даль), місцевість — берестнякуватою, яке пізніше трансформувалось в в Береснегувате (на картах XVIII ст.) та Березнегувате. На 1787 р. тут налічувалося 7 дворів і 70 душ чоловічої статі[1]. У 1795 р. сюди прибуло багато сімей селян-втікачів з Чернігівщини та Полтавщини. Згодом поселення поповнювалося за рахунок засуджених російською владою на заслання учасників антифеодальних виступів з Подільської, Волинської, Київської та ін. губерній.

За своїм юридичним становищем жителі Березнегуватого були державними селянами. У 1796 р. за ними закріплено було 11500 десятин придатної землі і 500 непридатної землі.[2] Через три роки тут мешкало вже 487 осіб.[3]

У 1820 р. село стало адміралтейським поселенням. Жителі його звільнялися від сплати подушного податку, але замість нього мусили виконувати різні роботи за нарядами адміралтейства. Усі працездатні чоловіки віком від 16 до 50 років працювали на корабельня у Миколаєві почергово 3 місяці на рік.

Основним джерелом прожитку березнегуватців залишалося хліборобство і городництво. Займалися вони також перевезенням різних вантажів на близьку відстань і дрібною торгівлею. На 1859 р. у Березнегуватому було 594 двори і 3677 жителів. Крім адміралтейських поселенців, тут головним чином мешкали міщани, державні селяни та відставні чини. У липні 1861 р. село вилучено з морського відомства і підпорядковано Миколаївському військовому губернатору. Поселення стало пригородом, а його мешканці — міщанами. З 1872 р. на околиці села (колонія Нагартава) почала діяти лікарська дільниця, що потім переросла у міжрайонну лікарню з багатьма відділеннями.

З травня 1877 р. Березнегувате стало посадом Херсонської губернії, а в лютому 1917 р. волосним центром Херсонської губернії, у 1937 р. — районним центром Миколаївської області.

День селища святкується в третю неділю жовтня.

Персоналії[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. ^ Материалы лля оценки земель Херсонской губернии, т.6, стор.134(рос.)
  2. ^ Херсонський облдержархів, ф. 14, оп. 1, спр. 312, арк. 22.(рос.)
  3. ^ Материалы лля оценки земель Зерсонской губернии, т.6, приложения, стор.223(рос.)

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Список рятівників людей від Голодомору в Україні 1932—1933

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]