Березове (Деражнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Березове село в Україні, в Деражнянському районі Хмельницької області.

Населення становить 32 осіб. Орган місцевого самоврядування— Богдановецька сільська рада. Село Березове знаходиться у підпорядкуванні с. Богданівці.

Історія села Березове Деражнянського району[ред. | ред. код]

село Березове
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Деражнянський район
Рада/громада Богдановецька сільська рада
Код КОАТУУ 6821580402
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1915
Населення 32
Площа 0,42 км²
Густота населення 76,19 осіб/км²
Поштовий індекс 32211
Телефонний код +380 3856
Географічні дані
Географічні координати 49°20′42″ пн. ш. 27°11′47″ сх. д. / 49.34500° пн. ш. 27.19639° сх. д. / 49.34500; 27.19639Координати: 49°20′42″ пн. ш. 27°11′47″ сх. д. / 49.34500° пн. ш. 27.19639° сх. д. / 49.34500; 27.19639
Середня висота
над рівнем моря
318 м
Місцева влада
Адреса ради 32211, Хмельницька обл., Деражнянський р-н, с.Богданівці, вул.Миру,13 , тел. 9-73-49
Карта
Березове. Карта розташування: Україна
Березове
Березове
Березове. Карта розташування: Хмельницька область
Березове
Березове
Мапа

Існують перекази за якими с. Березове назване на честь красивих берізок та лісового довкілля.

За словником Торчинської Н.М., та Торчинського М.М. "Словник власних географічних назв" назва поселення змінювалась декілька разів.

У 1893 р. поселення мало назву - "Березова", із 1915 р. - "Березово", з 1926 р. - "Березівка", у 1946 р. змінило назву на - " Березове", із 1979 р. мало назву - "Березове", і до тепер носить останню назву.

Старожили села розповідають, що приблизно у 1890-их роках земля (на якій до нині існує с. Березове), ще тоді належала одному вчителеві на прізвище Березюк, яку він продав людям, що там оселилися. Тому і назва поселення була Березове, як похідна від прізвища Березюк. Вісім або дев'ять родин купили землю у складчину.

Заснували село вихідці із західних земель України, говорили, що начеб-то вони були родом із с. Мацькова, і прозвали їх «мацковаки». Отож, вони викупили ці землі, викопали балагани, а потім і побудували оселі.

Перші мешканці села мали такі прізвища: Шелін, Деркач, Ярмолович, пізніше до них приєдналися Кринтовські, Маюхи, Брохуни та Бойки.

З 1903 р. с. Березово було поселенням при с. Богданівці Бахматовецької волості Летичівського повіту. У 1901 р. у селі Богданівці було 781 чоловік та 846 жінок, а також 28 сімей, що переселились із Проскурівського повіту у 1897 р. (на хутір Березове). Крім православних у селі було ще 52 католики і 8 євреїв.

Згідно книги "Населенні міста Подільської губернії", поселення Березова згадується у 1905 р. Звичайно, що деякий час жителі будували свої домівки, тому можна сказати, що поселення Березова почало існувати трохи раніше. Дані книги констатують той факт, що уже у 1905 р. на хуторі Березова проживало 68 осіб (22 господарства). Для порівняння, у с. Богданівці, що поряд знаходилось, проживало 1459 осіб (222 господарства).

Частина землі поселення, а саме 138 десятин 1158 квадратних сажнів належала Москалівсько – Райковецькому товариству селян, інша частина 191 десятина 1715 сажнів – Голосківському товариству селян. Друге товариство представляли селяни Адольф Владиславович Буртовський і Андрій Лук’янович Федоришен.

Мешканці хутора Березове ходили у церкву Святого Миколая, що у с. Богданівці. Згадки за цю церкву є на сайті "Прадідівська слава". Храм існує із 1766 року і до тепер, був побудований на кошти поміщика Гадомського та парафіян. Особливою шаною користувались ікони: Божої Матері, Пантелеймона та Марії Магдалини.

З початку ХІХ ст. священником у селі був Василь Савкевич, з 1816 р., вже його зять Симеон Коропачинський, а у 1857 р., син Симеона – Ульян, у 1899 р. внук Симеона – Никанор Коропачинський. Цековна територія займала 2328 сажнів.

У кожній сім’ї було багато дітей, тому на хуторі була відкрита перша початкова школа на 4 класи, вчителькою якої стала - Надія Максимівна Сніцер. Старша школа знаходилась у с. Богданівці. Також на хуторі були ясла.

У 1958 р. було відкрито клуб, завідуючим якого став Петро Іванович Лисий – ветеран ВВВ. При клубі діяла кімната, де можна було почитати книги, яка пізніше стала бібліотекою, а про те, щоб книг було обмаль подбала завідуюча бібліотеки с. Богданівці – Бойко Галина Савівна. Також у клубі був гурток художньої самодіяльності, який виступав з концертами в Березовому, і за околицями його. На зібрані кошти було куплено (радіоприймач, гармошку, доміно, шашки).

Звичайну хату селяни обладнали під магазин різних товарів.

За часів колективізації було створено власний колгосп, який згодом приєднали до с. Богданівці.

У 80-х роках за відсутності хорошої роботи, нажаль, молодь виїжджала із села в пошуках кращого життя.

Жителі села добилися дозволу на зупинку приміських поїздів, що і до тепер має назву «Верхня дільниця».

9 травня 1986 р. відбулося відкриття пам’ятника невідомому солдатові.

У 90-ті роки велику територію землі було виділено під дачні ділянки жителям м. Хмельницький. На даний момент хутір Березово став дачним селищем без низки соціальних закладів культури і розвитку. Лише 51 мешканець проживає тут постійно (станом на 2001 р.)

Дана стаття, що вище, була взята із книги про історію сіл Деражнянського району, що знаходиться у міському архіві м. Деражня Деражнянського району.

Пам'ятник у с. Березове, полеглим воїнам та героям Другої світової війни (більший список міститься на сторінці про с. Богданівці)[ред. | ред. код]

  1. Баб'як Антон Михайлович (1910 - 25.02.1945 р.р.). Сержант, снайпер, похований в Польщі.
  2. Бабій Федір Іванович (1913 - черв.1945). Солдат, стрілок.
  3. Брохун Савелій Гнатович (1.09.1920 - 27.10.1942 р.р.) Солдат. Загинув у полоні в Німеччині. Похований в Хеппенхайм або Бенсхайм (Німеччина).
  4. Брохун Тимофій Маніфатович (1903 - 1945 р.р.). Рядовий, стрілок. Отримав медаль "За відвагу" (31.03.1945).
  5. Деркач Арсентій Іванович (1907 - 1944 р.р.) Червоноармієць, стрілок. Отримав орден Слави ІІІ ступеню".
  6. Федишин Йосип Антонович (1918-1945 р.р.)
  7. Федишин Микола Антонович (1920 - берез.1945 р.р.) Червоноармієць, стрілок.
  8. Стецюк Павло Андрійович (1902 - трав. 1942 р.р.) Червоноармієць. Похований в с. Кириловщина (Росія)
  9. Ярмолович Федір Олексійович (1910 - 6.07.1944 р.р.) Червоноармієць, стрілок. Похований у с. Скородинці (Тернопільська обл.), у братську могилу, пізніше перезахоронений у с. Білобожниці (Тернопільської обл.)
  10. Малінковський Антон Іванович (1908 - 9.02.1945 р.р.) Гвардії рядовий, стрілок.

У с. Богданівці було встановлено пам'ятник загиблим воїнам Другої світової війни, у списку також є воїни із с. Березове . Повний список усіх полеглих с. Богданівці можна знайти за наступним посиланням Богданівці (Деражнянський район)

Інформація про воїнів також черпалась із сайту "Пам'ять народу".

Свято-Троїцький храм Православної Української Церкви в с. Березове[ред. | ред. код]

На даний момент (2019 р.) у с. Березове будується Свято-Троїцький храм Православної Української Церкви. Настоятель храму ієрей Андрій Беринда.

Краєвиди села Березове[ред. | ред. код]

Генеральний план та зонування території[ред. | ред. код]

8.11.2017 р. - відбулось чергове засідання архітектурно-містобудівної ради відділу містобудування та архітектури, на якому розглядалось питання розгляду матеріалів генеральних планів та планів зонування території для смт Лозове та 5-ти сільських населених пунктів Богданівці, Березове, Божиківці, Іванківці та Шелехове Деражнянського району Хмельницької області. Розробник даної містобудівної документації ПП «Кайлас-К» (м. Хмельницький), головний архітектор проекту Григорів Ігор, доповідач фахівець – архітектор Шевчук Олександр. Активну участь у роботі засідання архітектурно-містобудівної ради брали: голова Богдановецької сільської ради Діденко Микола Павлович, голова Лозовецької селищної ради Яковлева Наталя Василівна, головний архітектор Деражнянського району Юзва Максим Олексійович. Вирішено більшістю голосів схвалити дану містобудівну документацію, зауваження та пропозиції врахувати у робочому  порядку. Рекомендувати до затвердження відповідно до законодавства при умові розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний та особливий період.

Посилання[ред. | ред. код]