Березовий Микола Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Микола Вікторович Березовий
Березовий Микола.jpg
Народився 10 жовтня 1976(1976-10-10)
Горлівка, Донецька область, Українська РСР, СРСР СРСР
Помер 10 серпня 2014(2014-08-10) (37 років)
Іловайськ, Донецька область
вбитий снайпером «ДНР»
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Прізвисько Береза
Діяльність громадська діяльність
Alma mater Київський політехнічний інститут
Учасник Війна на сході України
Звання UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Партія
Дружина Чорновол Тетяна Миколаївна
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Микола Вікторович Березовий (10 жовтня 1976, Горлівка — 10 серпня 2014, Іловайськ) — український громадсько-політичний діяч та військовик. Голова Горлівського міського осередку Донецької обласної організації партії «УДАР». Вояк полку «Азов», Національної гвардії України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно). Загинув у бою.

Життєпис[ред.ред. код]

2006 року закінчив Український інститут розвитку фондового ринку Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана.

2008 року закінчив Міжнародний університет фінансів при «НТУУ „КПІ“».

Працював на посадах начальника управління комунального підприємства «Трамвайно-тролейбусне управління Горлівської міської ради», провідного спеціаліста ТОВ «Пріоритет», керівника філії ТОВ «Конкорд капітал», помічника-консультанта депутата Верховної Ради Андрія Шкіля, спеціаліста ТОВ «Корона», інженера-теплотехніка ВАТ «Стирол».

Громадсько-політична діяльність[ред.ред. код]

Участь в АТО[ред.ред. код]

Микола Березовий (позивний «Береза»), воював у складі батальйону міліції спеціального призначення «Азов». 10 серпня 2014 року Загинув у бою від кулі снайпера під містом Іловайськ (Донецька область)[1]. Загинув намагаючись врятувати пораненого товариша Андрія Дрьоміна[2][3]. Смертельних поранень зазнав Роман Сокуренко.

Про загибель Березового у Facebook повідомив доброволець батальйону «Азов» Микола Ляхович[4]: «при спробі звільнення Іловайська загинув Микола Березовий, це чоловік Тетяни Чорновол. Він, був чотовим, наша чота йшла за БМП та попала під снайперській обстріл з обох сторін. Працювали російські найманці спеці 12,7 калібром. Спочатку був ранений гранатометник Андрій Дрьомін з Тернополя — позивний „Світляк“. Микола Березовий кинувся на допомогу „Світляку“ і теж отримав кулю в ногу. Поки ми прикривали їх „Сокіл“ спробував допомогти Миколі і теж отримав кулю в живіт. Нажаль ми супроводжували БМП яке постійно глохло і не мало запасу боєкомплекту для відстрілювання. Довелось грузити поранених під шальним вогнем снайперів і лише чудом вдалося уникнути інших жертв. При цьому снайпер ще раз підстрілив „Світляка“, чим добив його, всього він отримав п'ять куль, дві з них витримав шолом. Поки ми вийшли з під обстрілу з пораненими, і поки приїхала медична допомога — Микола Березовий помер. Крупним калібром йому розірвало артерію на нозі в районі паху і навіть джгут не зміг зупинити кров.»

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина — Чорновол Тетяна Миколаївна, журналістка, політик та громадський діяч.

Від шлюбу є син Устим Березовий (2010 р. н.) та донька — Іванна Березова (2003 р. н.).

Нагороди[ред.ред. код]

  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (2014) — за особисту мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави (посмертно).[5]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Смільська, О. Під снайперським вогнем, рятуючи один одного, загинули Микола Березовий і Андрій Дрьомін / Оксана Смільська // Нова Тернопільська газета. — 2014. — № 30 (13–19 серп.). — С. 1, 11.

Посилання[ред.ред. код]