Березовський Денис Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Денис Березовський
Denys Berezovskyi (01).jpg
Народження 15 липня 1974(1974-07-15) (43 роки)
Харків, УРСР[1], СРСР СРСР
Країна Україна
Рід військ Naval Ensign of Ukraine.svg ВМС України
Роки служби Україна 19912014, Росія (після 2014)
Звання Контр-адмірал
Командування командувач ВМС України (1—2 березня 2014)
Війни / битви Російське вторгнення в Україну
Нагороди
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Медаль «За зразкову службу у Збройних Силах України» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
CMNS: Березовський Денис Валентинович на Вікісховищі

Дени́с Валенти́нович Березо́вський (нар. 15 липня 1974(19740715), Харків)[1] — український і російський військовий діяч, заступник командувача Чорноморського флоту Росії (з 2014). Офіцер Збройних сил України (19962014). Контр-адмірал Військово-морських сил України (2012[2]2014). 1 березня 2014 року, під час агресії Росії в Криму, призначений українським урядом командувачем Військово-морських сил України. 2 березня того ж року перейшов на російський бік, зрадивши присягу народу України та склавши присягу на вірність «мешканцям АР Крим та міста Севастополя». Відсторонений від посади командувача Військово-морських сил України через «нездатність організувати управління військами в екстремальних умовах»[3].

2 березня 2014 року призначений проросійським керівництвом Криму — самопроголошеним прем'єром Сергієм Аксьоновим — на посаду «командувача військово-морських сил Криму»[4]. 20 квітня 2014 року указом Президента Російської Федерації В. Путіна призначений на посаду заступника командувача Чорноморського флоту Росії[5].

Звинувачується Генеральною прокуратурою України у державній зраді[6]. 5 березня 2014 Генеральна прокуратура України доручила спецпідрозділам, що провадять оперативно-розшукову діяльність, затримати відстороненого командувача ВМС України Дениса Березовського в рамках кримінального провадження за вчинення державної зради[7].

Біографія[ред.ред. код]

Країни, в яких Денис Березовський потрапив під санкції

Збройні сили України[ред.ред. код]

Денис Березовський народився 15 липня 1974 року в Харкові, УРСР, в родині Валентина Березовського[1].

1996 року закінчив Севастопольське вище військово-морське училище імені П. С. Нахімова[1].

У 20022005 роках — командир фрегата «Гетьман Сагайдачний»[8]. У подальшому — заступник командувача з бойової підготовки — начальник управління бойової підготовки ВМС України, капітан першого рангу.

У 2012 присвоєно звання контр-адмірал[9]. У 2012 і 2013 роках керував спільними навчаннями України та США «Сі Бриз-2012»[10] і «Сі Бриз-2013»[11].

Крим[ред.ред. код]

1 березня 2014 року в. о. Президента України, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов призначив контр-адмірала Дениса Березовського командувачем Військово-морських сил Збройних сил України[12][13].

2 березня 2014 року присягнув на вірність «мешканцям АР Крим та міста Севастополя»[14]. Народний депутат Юрій Сиротюк того ж дня заявив в ефірі Громадського телебачення, що Березовського було відсторонено міністром оборони ще зранку, через наказ скласти зброю і не чинити опір російським військам[15]. О 19:36 інформацію про відсторонення підтвердив сайт Міністерства оборони. Наступником призначено Сергія Гайдука[3]. Заступник секретаря РНБО Вікторія Сюмар на брифінгу повідомила про відкриття щодо Березовського кримінального провадження за статтею 111 Кримінального кодексу України — «Державна зрада»[16].

Того ж дня його звільнено з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України Указом в. о. Президента України[17]. Керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук повідомив, що за його даними, для тиску на Березовського росіяни використали його сім'ю як заручників[18].

3 березня голова медія-центру Міноборони Криму Владислав Селезньов повідомив, що Денис Березовський увірвався з псевдокозаками з російськими триколорами у штаб Військово-морських сил України у Севастополі і вимагав від керівного складу перейти на бік окупаційних військ Росії, пропонуючи високу зарплату. У відповідь перед офіцерами командування військово-морських виступив контр-адмірал Сергій Гайдук. Після його виступу офіцери виконали державний гімн України та присяглися служити народу України, а Березовського разом з супроводом виштовхали за межі командування.[19]

Матіосом Анатолієм оголошено рішення про арешт за державну зраду Березовського Дениса[20].

Нагороди[ред.ред. код]

Україна[ред.ред. код]

Російська Федерація[ред.ред. код]

  • Пам'ятний знак «230 років Чорноморському флоту Російської Федерації» (Чорноморський флот ВМФ Росії, 2013) — за активну участь у ході підготовки і проведення спільного Українсько-Російського навчання «Фарватер мира 2013», показанний високий рівень теоретичної підготовки, морської, польової і літньої виучки[22].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Страна должна знать своих "героев". Березовский Денис Валентинович – предатель присяги и своей Родины // Элита Страны. — 03.03.2014.
  2. Указ Президента України № 684/2012 від 6 грудня 2012 року «Про присвоєння військових звань»
  3. а б Контр-адмірал Березовський Д.В. відсторонений від виконання обов’язків командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України. 2014-03-02, 19:36. Архів оригіналу за 2014-03-03. Процитовано 2014-03-02. 
  4. Аксенов заявил о создании ВМС Крыма, командующим которыми назначен Березовский // Подробности по материалам Интерфакс-Украина, 02 марта 2014(рос.)
  5. Указ Президента РФ от 20.04.2014 № 258 «О назначении на должность военнослужащих Вооружённых сил Российской Федерации»(рос.)
  6. Українська правда: ГПУ завела справу на Березовського — державна зрада
  7. Генпрокуратура доручила затримати екс-командувача ВМС України
  8. Фрегат «Гетман Сагайдачный» ВМС Украины // Сайт «ВМС Украины» (www.vmsu.info)(рос.)
  9. Указ Президента України № 684/2012 від 6 грудня 2012 року «Про присвоєння військових звань»
  10. Антипіратський удар морпіхів // Народна Армія, № 128 (4980), 20 липня 2012 року
  11. Навчання «Сі Бриз-2013» завершено! // Офіційний сайт Міністерства оборони України, 22.07.2013
  12. Указ Президента України № 188/2014 від 1 березня 2014 року «Про призначення Д.Березовського командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
  13. Призначення
  14. Назначенный властями Киева командующим ВМС Украины принес присягу на верность народу Крыма(рос.)
  15. Березовський був відсторонений ще вранці - за наказ не чинити опору військам РФ і скласти зброю. pravda.com.ua. 2014-03-02. Процитовано 2014-03-02. 
  16. Генпрокуратура начала уголовное производство в отношении отстраненного командующего ВМС Украины Березовского за госизмену – замсекретаря СНБО. 2014-03-02, 19:58. Процитовано 2014-03-02. (рос.)
  17. Указ Президента України № 227/2014 від 2 березня 2014 року «Про звільнення Д.Березовського з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
  18. "Под дулом автомата": Березовского заставили предать Украину, взяв в заложники его семью. censor.net.ua. 2014-03-02, 21:16. Процитовано 2014-03-02. 
  19. Адмірала-зрадника з «казакамі» за російську агітацію виштовхали зі штабу ВМС України
  20. Изменник Денис Березовский будет пойман и арестован, — Матиос, 05.02.2016 (рос.)
  21. Указ Президента України № 567/2007 від 27 червня 2007 року «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
  22. В Севастополе подведены итоги российско-украинского учения «Фарватер мира-2013»

Посилання[ред.ред. код]