Березівка (Тисменицький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Березівка
Berezivka tys gerb.png Berezivka tys prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Тисменицький район
Рада/громада Березівська сільська рада
Код КОАТУУ 2625880101
Основні дані
Засноване 1964
Населення 1364
Площа 11,25 км²
Густота населення 121,24 осіб/км²
Поштовий індекс 77461
Телефонний код +380 03436
Географічні дані
Географічні координати 48°49′29″ пн. ш. 24°41′44″ сх. д. / 48.82472° пн. ш. 24.69556° сх. д. / 48.82472; 24.69556Координати: 48°49′29″ пн. ш. 24°41′44″ сх. д. / 48.82472° пн. ш. 24.69556° сх. д. / 48.82472; 24.69556
Водойми Бистриця Надвірнянська
Найближча залізнична станція Братківці (станція)
Відстань до
залізничної станції
1 км
Місцева влада
Адреса ради 77461 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Березівка вул. Шевченка, 18 , тел. 61-4-53
Карта
Березівка. Карта розташування: Україна
Березівка
Березівка
Березівка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Березівка
Березівка

Березі́вка — село Тисменицького району Івано-Франківської області.

Назва[ред. | ред. код]

На рахунок назви села уже довший час ведеться дискусія. Існує кілька версій щодо першого найменування населеного пункту. Одну з яких пропонує краєзнавець Миронюк. На думку краєзнавця, назва населеного пункту походить від імені боярина Хом’яка. Що ж стосується наступної версії походження першого найменування населеного пункту, то у селі існує кілька легенд, що до першої назви - Хом’яків. В одній із легенд йде мова про те, що село назване в честь перших поселенців братів Хоми і Якова, однак в іншій легенді основний акцент ставиться не на імені, а на прізвищі. В ній розповідається, що назва населеного пункту походить від прізвищ перших поселенців Хом’яків, що сплавляли ліс по річці Бистриці – Надвірнянській і з часом осіли на її березі в околиці Василькових городів. Що до інших версій походження назви села, то багато хто переконаний в тому, що назва походить від того, що нібито колись в цій місцевості водилося багато гризунів - хом’яків, однак ця точка зору не здається правильною. Як відомо, у 988 році Русь була охрещена. Наші предки після хрещення Русі мали практично по двоє власних імен: церковне і світське. Наприклад: Семен, Іван, Михайло, Петро і друге - Хом’як, Муха, Хрущ, Вовк. Так, дещо пізніше починають утворюватись найархаїчніші прізвища, бо і християнські і язичницькі імена у церковні книги нерідко попадали разом: пара слів Пилип Тур, Микола Хрущ, Юрій Вовк починають означати власні ім’я (перша особова назва) і прізвище (друга особова назва). Не вдаючись в полеміку про те, чи прізвище, чи ім’я слово тип «Хом’як», мусимо, однак визнати: в основі топоніму «Хом’яків» - особова назва. Ономаст Д.Г.Бичко у книзі «Походження назв населених пунктів Покуття» схильний виводити назву обговорюваного поселення від «Хомик», або «Хом’як». Присвійний суфікс «ів» (Хом’яків) яскраво говорить нам про приналежність населеного пункту якомусь Хом’яку.

Досліджуючи топоніміку походження назв населеного пункту, не можна не згадати й про топоніми найменувань урочищ Хом’якова (Березівки). Одним із таких в Березівці є урочище «Гора» - це підвищення поверхні землі, що має плоску форму. Це урочище своє найменування отримало від свого природного підвищення. І лише в 1964 році село Хом’яків було перейменоване на Березівку. Перейменуванню села послужило те, що в цей час з укрупненим Тисменицького району в ньому виявилось два села з тотожними назвами Хом’яківка і Хом’яків.

Історія[ред. | ред. код]

За свідченням львівського краєзнавця Петра Сіреджука вперше село Хом’яків згадується в документах під 1433 р. Цього дня «польський король Владислав Ягайло надав свою власність – села Монастирчани і Хом’яків своєму вірному слузі разом з 200 гривнями (на гривню йшло 48 грош, а за грош можна було купити корову) князю Миткові зі Смоленська». Однак, ця згадка не визначає вік села. Болгарський ономаст В.Заімов свого часу зазначав, що першофіксація назви населеного пункту на сто-двісті років, а то й більше молодша від часу заснування відповідного поселення.

Досліджуючи вік села у статті «Хом’якову (Березівці) - 555 років» краєзнавець М. Миронюк вказує кілька дат - першофіксацій населеного пункту. Спираючись на свідчення львівського краєзнавця П. Сіреджука він вказує 1497 р. під яким зафіксована письмова згадка про с. Хом’яків. Однак цей факт, як і багато інших неточний. Далі автор пише про 1462 рік[1]. У документі, який зафіксований під цією датою згадується село Хом’яків і село Черніїв. Однак все-таки краєзнавець найпершу письмову згадку про цей старовинний населений пункт відносить до 9 вересня 1433 року, про яку уже згадувалось раніше.

З дарчої королівської грамоти 1433 року Миронюк у своїй топонімічній розвідці доходить до такого висновку: поселення Хом’яків було засноване боярином Хом’яком ще задовго до загарбання нашого краю польськими феодалами в 1349 році, а пізніше забрано у нащадків русича Хом’яка і передане в тимчасове володіння різним особам за певні заслуги перед королем.

До 1964 року село називалося Хом'яків і належало до Черніївської сільської ради Богородчанського району[2].

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Форма герба у вигляді розпростертої берестяної грамоти (польська форма герба) у верхній частині якого знаходиться напис про дату заснування села – 1433 рік; в нижній частині – синя стрічка річки Бистриця з написом «Березівка», під написом 5 листків берези (п’ять беріз які росли в центрі села, що послужило наступній назві села при перейменуванні у 1964 році), ліворуч і праворуч зображення великих листків берези та китиць калини, ближче до середини з обох боків старослов’янські літери «Х» і «Я» (літери імен засновників села братів Хоми і Якова); в центрі – зображення старої дерев’яної церкви села з куполами.

Прапор[ред. | ред. код]

Прапор стандартної прямокутної форми синьо-жовтого кольору (два з’єднані трикутники, що утворюють правильної форми прямокутник, у верхній частині світло-синього кольору, у нижній частині жовтого кольору. По периметру з’єднання кольорів – світло-зелена полоса у розмірі 15% стандартної площі прапора, з лівого нижнього до правого верхнього кінця зображення прапора. У лівому верхньому кінці прапора (1/4 частина прапора) на світло-синьому фоні зображення Берези – Березині – Богородиці – мироносиці у вишиванці з голубом у руках у золотистому крузі зірки Сонця з 8-ми променями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.280, №3055 (лат.)
  2. Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с.

Посилання[ред. | ред. код]