Беренгарія (королева Кастилії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беренгарія I
Беренгарія I
Беренгарія I
Королева Кастилії
Попередник: Енріке I
Наступник: Фернандо III
 
Народження: 1 червня 1180
Сеговія, Кастилія і Леон, Іспанія
Смерть: 8 листопада 1246 (66 років)
Abbey of Santa María la Real de Las Huelgas[d], Бургос, Кастилія і Леон, Іспанія
Громадянство: Кастилія
Віросповідання: християнство
Династія: Бургундська
Батько: Альфонсо VIII
Мати: Eleanor of England, Queen of Castile[d]
У шлюбі з: Альфонсо IX
Діти: 2 сини та 2 доньки

Медіафайли у Вікісховищі?

Беренга́рія (ісп. Berengaria, бл. 1180 — 8 листопада 1246) — королева Кастилії і Толедо (1217). Представниця кастильської Бургундської династії. Донька кастильського короля Альфонсо VIII. Сестра португальської королеви Урраки. Прізвисько — Велика (ісп. el Grande).

Біографія[ред. | ред. код]

Походила з Бургундської династії. Донька Альфонсо VIII, короля Кастилії та Толедо, й Леонори Плантагенет. У 1187 році було домовлено про її шлюб з Конрадом Швабським, сином Фрідриха I, імператора Священної Римської імперії. У 1188 році було підписано шлюбний контракт, за яким Альфонсо VIII зобов'язувався сплатити як посаг 42 тис. мараведі. Того ж року відбулися святкування у м. Карріон з прибуттям нареченого Конрада. Фактичний шлюб не відбувся через незначний вік молодят.

Після швидкої загибелі першого чоловіка, герцога Швабії у 1196 році, 1197 року Беренгарія повторно вийшла заміж за свого стрийка Альфонса IX, короля Леону. Весілля відбулися у Вальядоліді.

У 1204 році папа римський Інокентій III розлучив їх через близьке споріднення. Беренгарія повернулася до Кастилії, забравши дітей з собою, при цьому стала черницею монастиря Санта-Марія-ла-Реаль-де-Лас-Уельгас в Бургосі. Альфонсо IX намагався позбавити їх прав на престол на користь доньок від першого шлюбу.

Водночас під час воєн її батька з колишнім чоловіком активно сприяла перемогам над останнім, спираючись на підтримку деяких представників леонської знаті. За угодами 1205, 1207 та 1209 років зуміли розширити власні володіння в королівстві Леон. Найзначущішими з володінь були замок Вільяльпамдо, міста Саламанка і Кастроверде. Останні міста Беренгарія передала синові Фердинанду у 1206 році.

Після смерті батька у 1214 році Беренгарія очолила партію прихильників свого брата (після 24-денного регентства матері) — молодого короля Енріке I проти графа Альваро Нуньєса де Лари, але зазнала поразки й поступилася регентством останньому. У 1216 році на чолі із низкою магнатів створила союз проти графа де Лара. Втім бойові дії велися кволо.

Після раптової загибелі короля у 6 червня 1217 році регент Альваро нуньєс намагався приховати цей факт, проте це не вдалося. Була королевою Кастилії та Толедо трохи більше місяця, 31 серпня зреклася на користь сина Фернандо, допомагаючи тому порадами.

У 1218 році допомогла викрити змову роду де Лара на користь королівства Леон. Беренгарія того ж року сприяла укладанню угоди в Торо між Леоном і Кастилією. У 1222 році допомогла королю укласти Конвенцію Сафра з родом де Лара, за яким влаштовано шлюб між Альфонсо, сином Беренгарії, та Мафальдою, донькою Гонсало Переса де Лара.

Водночас Беренгарія багато уваги приділяла тому, щоб її син король Фердинанд III успадкував королівство Леон. Водночас леонська корона за наміром Альфонсо IX була обіцяна Жану де Брієнну, який повинен був одружитися на Санчи. Але спритна Беренгарія у 1224 році вмовила Брієнна взяти в дружини свою доньку, яку також звали Беренгарією.

Після того як в 1230 році помер король Альфонс IX, Беренгарія сприяла синові зайняти Леонський трон, уклавши угоди Лас-Теркеріас. Надалі вона всіляко допомагала Фердинанду III управляти державою, угамовуючи непокірну знать, організувала обидва шлюби сина — 1219 року з Єлизаветою Гогенштауфен, донькою імператора Філіпа, та Жанною Дамартін.

В подальшому виконувала обов'язки регента під час походів свого сина проти мусульманських володінь. В останній раз у 1245 році зустріла сина неподалік від Толедо. Померла у 1246 році.

Сім'я[ред. | ред. код]

1. Чоловік — Конрад, герцог Швабський, син імператора Фрідриха I Гогенштауфена

2. Чоловік — Альфонсо IX, король Леону

Діти:

  • Елеонор (1198/1199—1202)
  • Констанція (1200—1242), черниця
  • Фернандо III (1201—1252), король Кастилії у 1217—1252 роках, Леону у 1230—1252 роках
  • Альфонсо (1202—1272), сеньйор Моліни
  • Беренгарія (1204—1237), дружина Жана де Брієнна, регента Латинської імперії

Джерела[ред. | ред. код]

  • de la Cruz, Valentín (2006). Berenguela la Grande, Enrique I el Chico (1179—1246). Gijón: Ediciones Trea. ISBN 978-84-9704-208-6.
  • Odilo Engels: Berenguela (Berengaria), Königin von Léon, Infantin von Kastilien. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 1, Artemis & Winkler, München/Zürich 1980, ISBN 3-7608-8901-8, Sp. 1941—1942.
  • Shadis, Miriam (2010). Berenguela of Castile (1180—1246) and Political Women in the High Middle Ages. Palgrave Macmillan. ISBN 978-0-312-23473-7. Explores Berenguela's use of authority as both queen and regent, at varied times, for the Spanish thrones of Castile and León.

Посилання[ред. | ред. код]

́ Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Беренгарія (королева Кастилії)