Беренгер (граф Тулузи)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Беренгер Тулузький
Народився між 790 та 800
Жирона, Жирунес, Жирона, Каталонія, Іспанія
Помер 835
Національність франк
Діяльність граф[d]
Титул граф Тулузи
Посада граф Барселони
Термін 832—835 роки
Попередник Бернард Септиманський
Наступник Бернард Септиманський
Конфесія католицтво
Батько Унрош II
Мати Інгельтруда Паризька
Рід Унрошинги
Брати, сестри Ебергард
Діти 1 донька

Беренгер I Мудрий (*Berenguer el Savi між 790 та 800 —835) — граф Тулузи у 814835 роках, герцог Септиманії, граф Барселони, Ампуріаса у 832-835 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив зі знатного роду Унрошингів. Син Унроша II, маркграфа Фріульського, та Інгельтруди Паризької.

У 814 році франкський імператор Людовик I Благочестивий призначив його графом Тулузи замість Раймунда Рафінеля, ставленика Карла I Великого. З 816 року Беренгер входив до ради аквітанського короля Піпіна. У 819 році разом з Варіном II, графом Овернським, придушив заколот Лупо III, герцога Васконії.

У листопаді 831 року Піпін I Аквітанський, незважаючи на намагання Беренгера, повстав проти свого батька, імператора Людовика. Заколотник отримав підтримку з боку Бернарда, герцога Септиманії та графа Барселони. У 825 та 827 роках призначається палацовим інспектором імператора (missus dominicus) за дотримання правосуддя і інтересів імператора в містах Реймс, Суассон, Санліс, Бове, Лан і Католон та єпархіях Ам'єна, Камбре, Сен-Поль-сюр-Тернуаз.

Під час війни Беренгер Тулузький залишився вірним імператору. На чолі війська рушив проти Бернарда Септиманського, графа Барселони. Беренгер захопив графства Руссільон, Разес і Конфлент. 2 лютого 832 року він зайняв Ельну. Восени того ж року заколотники були розбиті. Піпіна I було захоплено в полон і позбавлений влади, а усе володіння Бернарда були передані Беренгерові.

Ставши графом Барселони та герцогом Септиманії він стикнувся з амбіціями арагонських графів.У 833 році Аснар I, граф Арагону, захопив Сердань і Уржель. У цей час повстав Бернард Септиманський. Після значних успіхів у 834 році Бернард зажадав повернення всіх своїх володінь, хоча частина з них (Серданья, Уржель, Ампурьяса і Руссільон) вже знаходилися в руках інших власників. Для вирішення спору імператор Людовик викликав Бернадра і Беренгера до Кремьйо (поблизу Ліону), але по дорозі туди в червні 835 року Беренгер несподівано помер.

Родина[ред.ред. код]

  • Регелінда, донька

Джерела[ред.ред. код]

  • Collins, Roger. Pippin I and the Kingdom of Aquitaine. Charlemagne's Heir: New Perspectives on the Reign of Louis the Pious, edd. P. Godman and Roger Collins. Oxford: Oxford University Press, 1990. Reprinted in Law, Culture and Regionalism in Early Medieval Spain. Variorum, 1992. ISBN 0-86078-308-1.
  • René Poupardin, Ludovico il Pio, in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 558–582