Береніка IV
| Береніка IV | |
|---|---|
| грец. Βερενίκη | |
| Ім'я при народженні | грец. Irypatet Werethesut Berenice IV Epiphaneia |
| Народилася | 77 до н. е. або не раніше 79 до н. е. і не пізніше 75 до н. е. Александрія |
| Померла | 55 до н. е., січень 55 до н. е.[1] або лютий 55 до н. е.[1] Александрія |
| Поховання | Александрія |
| Країна | Елліністичний Єгипет |
| Діяльність | політична діячка |
| Титул | фараон і принцеса |
| Посада | правляча королева |
| Рід | Птолемеї |
| Батько | Птолемей XII |
| Мати | Клеопатра V |
| Брати, сестри | Клеопатра Тріфаїнаd, Клеопатра VII, Арсіноя IV, Птолемей XIII і Птолемей XIV |
| У шлюбі з | Архелай[2][3] і Селевк VII |
Береніка IV Епіфанея (77 до н. е. —55 до н. е.) — правляча цариця Єгипту у 58 до н. е.—55 до н. е..
Походила з династії Птолемеїв. Донька Птолемея XII, царя Єгипту, та Клеопатри VI.
Про молоді роки відомо замало. У 58 до н. е., коли внаслідок інтриг її матері Клеопатри VI батько разом з іншою сестрою Клеопатрою VII вимушені були тікати на Родос, вона стає однією з співправительок держави. Вже у 57 до н. е. Береніка IV отруїла свою матір Клеопатру VI. Після цього правила самостійно.
Царицю змусили одружитися з Селевком VII з династії Селевкидів, проте Береніка IV наказала задушити свого чоловіка і продовжила самостійне правління. Але її знову змусили до шлюбу, тепер з Архелаєм, жерцем Комани (син Архелая, відомого військовика, або царя Мітридата VI).
У 55 до н. е. за домовленістю з Птолемеєм XII римляни на чолі із Авлом Габінієм вдерлися до Єгипту, перемогли армію Береніки та Архелая. Цариця потрапила у полон і за наказом батька була страчена.
- ↑ а б в г https://web.archive.org/web/20020508100505/http://www.tyndale.cam.ac.uk/Egypt/ptolemies/ptolemies.htm
- ↑ Архелай // Энциклопедический словарь Гранат — 7 — Александр Наумович Гранат, 1910. — Т. 3.
- ↑ Архелай // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 221.
- Ulrich Wilcken: Berenike (14). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band III,1, Stuttgart 1897, Sp. 286–287.