Берестейська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берестейська область
Брэ́сцкая во́бласць
Бре́стская о́бласть
Coat of Arms of Brest Region.svg Flag of Brest Voblast, Belarus.svg
Герб Берестейської області Прапор Берестейської області
Основні дані
Країна: Білорусь Білорусь
Утворена: 4 грудня 1939
Населення: 1 388 500 (1 липня 2014 р.[1])
Площа: 32 790,68 (4-те місце) км²
Густота населення: 42 осіб/км²
Телефонні коди: +375-BY-BR
Обласний центр: Берестя
Райони: 16 районів
Міста:

обласного значення
районного значення


Берестя • БарановичіПінськ
БелоозерськБерезаВисокеГанцевичіДавид-ГородокДрогичинЖабинкаІвановоІвацевичіКам'янецьКобринКосовоЛунинецьЛяховичіМалоритаМікашевичіПружаниСтолін
Райони в містах: 5
Смт: 9
Села: 2 178
Селища:
Селищні ради: 9
Сільські ради: 225
Номери автомобілів: 1
Інтернет-домени:
Мапа області
Обласна влада
224006, м. Берестя, вул. Леніна 11
Веб-сторінка: http://www.brest-region.by/
Голова ОДА: Сумар Костянтин Андрійович
Голова обл. ради:

Бересте́йська о́бласть (біл. Брэ́сцкая во́бласць) — область у Білорусі. Розташована на південному заході країни. Адміністративний центр — Берестя.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Площа області становить 32,790,68 тис. км², що робить її за цим показником четвертою в країні. Населення — 1 388 500 осіб, густота населення — 42 особи/км².

Історія[ред. | ред. код]

Утворена 4 грудня 1939 року.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

До складу Берестейської області входять 16 районів, 21 місто (з них три обласного підпорядкування — Берестя, Барановичі, Пінськ), 8 селищ міського типу, 2178 сільських населених пунктів. Берестя — обласний адміністративний центр.[2]

Найбільші міста[ред. | ред. код]

Міста з населенням понад 20 тисяч осіб:

Назва міста Населення,
осіб (2009[3])
Берестя 318000
Барановичі 168900
Пінськ 131200
Кобрин 51300
Береза 29600
Івацевичі 24400
Лунинець 24300

Природа[ред. | ред. код]

Ландшафт області назагал рівнинний. На півдні — заболочена Поліська низовина, на північному заході і півночі — слабопогорбовані Прибузька та Барановицька рівнини. На північному сході — невисокі відроги Новогрудської височини. Корисні копалини: торф (близько 6 млрд м³; 2-е місце в Білорусі), керамічна сировина (глини, піски), крейда.

Клімат помірно континентальний, вологий, із м'якою зимою та помірно теплим літом (пересічні температури січня — 4°, липня +18°), опадів близько 600 мм на рік.

Річки повноводні, з повільною течією. Найбільші: Прип'ять з притоками — Ясельдою, Піною, Стиром, Горинню (сточище Чорного моря) і Західний Буг (сточище Балтійського моря).

Ґрунти в Поліській низовині слабопідзолисті, піщані; на заході і півночі області — дерново-підзолисті, значні масиви дерново-підзолистих глейових ґрунтів зустрічаються в центральних районах області; на сході поширена смуга дерново-перегнійно-карбонатних ґрунтів.

12236,23 км² % території обіймають ліси (головно сосна, береза, вільха й дуб). У Берестейській області розташована частина заповідника Біловезька пуща. Луки й пасовиська охоплюють майже 25 % території (частково заболочені). Загальна площа боліт — 2558,94 км², водойм — 842,4 км².

Населення[ред. | ред. код]

Етнічний склад та мови[ред. | ред. код]

За відомостями перепису 1999 року білоруси становили 85 % населення, росіяни — 8,7%, українці — 3,8%, поляки — 1,8%, представники инших національностей — 0,7% (передовсім це євреї, цигани, татари-липки й вірмени). Питома вага євреїв, котрі здебільшого емігрували до Ізраїлю, Німеччина та США, зменшилася.

Середня густота — 42 чол. на 1 км². Найгустіше заселена середня частина області, найменше — південні райони Поліської низовини. Міського населення 23 % (1959). Найважливіші міста: Берестя, Барановичі, Пінськ, Кобринь, Лунинець.

Національний склад за переписом 2009 року
Регіон Білоруси Росіяни Українці Інші
м. Берестя 82,1 % 10,7 % 4,2 % 3.0 %
м. Барановичі 82,2 % 9,7 % 1,6 % 6.5 %
м. Пінськ 90,0 % 5,8 % 2,2 % 2.0 %
Барановицький р-н 86,9 % 5,2 % 1,1 % 6.8 %
Березівський р-н 90,8 % 5,7 % 1,8 % 1.7 %
Берестейський р-н 83,0 % 8,1 % 6,9 % 2.0 %
Ганцевицький р-н 95,6 % 2,2 % 0,6 % 1.6 %
Дрогичинський р-н 95,1 % 2,1 % 2,1 % 0.7 %
Жабинківський р-н 88,6 % 5,5 % 4,3 % 1.6 %
Іванівський р-н 95,5 % 1,8 % 2,2 % 0.5 %
Івацевицький р-н 94,4 % 3,7 % 0,9 % 1.0 %
Кам'янецький р-н 83,2 % 6,7 % 7,4 % 2.7 %
Кобринський р-н 87,9 % 6,1 % 4,5 % 1.5 %
Лунінецький р-н 96,2 % 2,5 % 0,8 % 0.5 %
Ляховицький р-н 88,4 % 3,5 % 0,9 % 7.2 %
Малоритський р-н 88,3 % 3,7 % 7,1 % 0.9 %
Пінський р-н 92,2 % 2,6 % 2,6 % 2.6 %
Пружанський р-н 87,5 % 6,4 % 3,4 % 2.7 %
Столінський р-н 97,3 % 1,2 % 0,9 % 0.6 %
Берестейська обл. 88,0 % 6,4 % 2,9 % 2.7 %
Розмовна мова за переписом 2009 року
Регіон Білоруська Російська Інша/не вказали
м. Берестя 2,7 % 94,1 % 3.2 %
м. Барановичі 13,3 % 81,6 % 5.1 %
м. Пінськ 4,8 % 92,5 % 2.7 %
Барановицький р-н 64,8 % 32,8 % 2.4 %
Березівський р-н 28,8 % 67,9 % 3.3 %
Берестейський р-н 13,7 % 83,8 % 2.5 %
Ганцевицький р-н 73,6 % 23,4 % 3.0 %
Дрогичинський р-н 55,1 % 43,2 % 1.7 %
Жабинківський р-н 15,1 % 81,3 % 3.6 %
Іванівський р-н 57,6 % 41,9 % 0.5 %
Івацевицький р-н 48,2 % 50,7 % 1.1 %
Кам'янецький р-н 17,6 % 80,2 % 2.2 %
Кобринський р-н 15,7 % 79,1 % 5.2 %
Лунінецький р-н 45,5 % 53,1 % 1.4 %
Ляховицький р-н 78,2 % 17,6 % 4.2 %
Малоритський р-н 28,1 % 68,6 % 3.3 %
Пінський р-н 39,6 % 57,0 % 3.4 %
Пружанський р-н 39,6 % 57,8 % 2.6 %
Столінський р-н 67,4 % 29,1 % 3.5 %
Берестейська обл. 26,7 % 70,1 % 3.2 %

Демографічна динаміка[ред. | ред. код]

Зниження народжуваності, що з кінця 50-х спостерігається в області (як і загалом у країні), призвело до старіння населення та скорочення його чисельності з 1990 року. Через природний спад (-0,7%), а також у результаті міграційних втрат в обміні з Мінськом, кількість мешканців регіону зменшується (останніми роками цей процес поступово сповільнюється).

  • 1989—1.537.921 людина[4]
  • 1995–1518 тис.
  • 1996–1494,3 тис.
  • 2001–1477,4 тис.
  • 2002–1469,8 тис.
  • 2003–1461,0 тис.
  • 2004–1450,2 тис.
  • 2005–1439,3 тис.
  • 2006–1426,8 тис.
  • 2007–1417,8 тис.
  • 2008–1409,7 тис.
  • 2009–1404,5 тис.
  • 2010–1399,2 тис.
  • 2011–1394,8 тис.
  • 2012–1391,4 тис.
  • 2013–1390,4 тис.
  • 2014–1388,6 тис.[5]

Господарство[ред. | ред. код]

Берестейська область входить до Білоруського економічного адміністративного району. Валова продукція промисловості Берестейської області зросла 1958 в 4,8 рази проти рівня 1940-го. Розвиток промисловості області тісно пов'язаний з використанням місцевої сільгосп- і мінеральної сировини. Понад половину всієї продукції дає харчова промисловість (м'ясокомбінати в Бересті, Барановичах, Пінську, птахокомбінати в Кобрині, Пінську), масло- та крохмалепатокові, спиртові заводи розташовані в багатьох населених пунктах. За виготовленям м'яса область посідала 1-е, масла — 2-е місце в Білорусі.

Важливе значення мають лісозаготівлі й деревообробна промисловість, що дають майже чверть промпродукції області (сірникові, фанерні, мебльові та інші підприємства в Пінську, Бересті та ін.). Легка промисловість представлена швейними й трикотажними фабриками та взуттярнями в Барановичах, Бересті й Пінську. Значного розвитку набула промисловість будівельних матеріалів: виготовлення вапна (Березовський завод), облицьовувальної кераміки (Горинський завод), силікатних блоків (Барановицький завод), цегельні заводи. Металообробна промисловість обслуговує переважно потреби області в ремонті устаткування, найпаче потреби транспорту. В Пінську працює судноремонтний завод, що випускає також річкові баржі. В області видобувається близько 600 тис. т торфу на рік. В області працює Прибузьке підземне газове сховище.

У вересні 1967 року збудовано одна з найпотужніших у Білорусі Березовську електростанцію. Працюють комбінат штучної шкіри в Пінську, килимовий комбінат, льонопрядильна фабрика, підприємства будівельної індустрії в Бересті тощо. Берестейська область — важливий сільсько-господарський район з розвиненим молочно-м'ясним тваринництвом, зерновим господарством, технічними культурами (льон, конопля, цукровий буряк), роль яких дедалі зростає. Загальна посівна площа (в тис. га станом на 1957) — 666, в тому числі під зерновими (жито, пшениця, кукурудза) — 376, технічними — 44, картоплею — 140, кормовими — 98. В області проведені великі роботи з осушення заболочених земель. Поголів'я (на \ січня 1958, в тис. голів): великої рогатої худоби — 554 (в тому числі корів — 293), свиней — 414, овець і кіз — 271, коней — 88.

Сукупна довжина залізниць — 992 км. Основна магістраль Москва—Берестя. Значна сітка автошляхів (в тому числі автомагістраль Москва—Берестя). Судноплавство по Прип'яті, Піні, Горині, Мухавцю і Дніпровсько-Бузькому каналу. Серед ВИШів області — педагогічний інститут та 16 середніх спеціальних навчальних закладів. Налічується 5 музеїв.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

size Гродненська область size Мінська область
Польща Польща Gray compass rose.svg size Гомельська область
Україна Україна