Берестейський проспект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берестейський проспект
Київ
Берестейський проспект в районі Повітрофлотського шляхопроводу
Берестейський проспект в районі Повітрофлотського шляхопроводу
Берестейський проспект в районі Повітрофлотського шляхопроводу
МісцевістьШулявка, Грушки, Казенні дачі, Ґалаґани, Нивки, Святошин, Біличі
РайонШевченківський, Святошинський, Солом'янський
Назва на честьміста Берестя
Колишні назви
Брест-Литовське шосе, Брест-Литовський проспект, проспект Перемоги
Загальні відомості
Протяжність11,8 км
Координати початку50°26′49″ пн. ш. 30°29′26″ сх. д. / 50.447194° пн. ш. 30.490611° сх. д. / 50.447194; 30.490611Координати: 50°26′49″ пн. ш. 30°29′26″ сх. д. / 50.447194° пн. ш. 30.490611° сх. д. / 50.447194; 30.490611
Координати кінця50°27′12″ пн. ш. 30°19′39″ сх. д. / 50.453500° пн. ш. 30.327556° сх. д. / 50.453500; 30.327556
поштові індекси01135, 03047, 03056, 03057, 03062, 03113, 03115, 03179, 03680, 04116
Транспорт
Найближчі станції метро «Політехнічний інститут»,
 «Шулявська»,
 «Берестейська»,
 «Нивки»,
 «Святошин»,
 «Житомирська»
АвтобусиА 2, 23, 31, 37, 37А, 50, 90, 97, 118
Трамваїлінія існувала з 1899 по 1982 рік
ТролейбусиТр 5, 5Д, 7, 8, 17, 36, 92Н, 93Н, 94Н
Маршрутні таксіМт 186, 187, 188, 189, 201, 202, 228, 411, 417, 427, 429, 433, 437, 442, 442Д, 455, 465, 477, 510, 517, 518, 558, 575, 581 Приміський 306, 369, 373, 376, 377, 386, 388, 400, 423, 424, 716, 719, 720, 721, 727, 743, 747, 748, 749, 750, 759, 760, 761, 762, 765, 768, 769, 770, 773, 774, 778, 800, 824
Зупинки громадського транспорту«Проспект Перемоги», «Повітрофлотський шляхопровід», «Центральний палац урочистих подій», «Вулиця Шолуденка», «ст.м. Політехнічний інститут», «Зоопарк», «Парк ім. Пушкіна», «ст.м. Шулявська», «Гарматна вулиця», «Вулиця Полковника Шутова», «ст.м. Берестейська», «Парк «Нивки», «ст.м. Нивки», «Вулиця Данила Щербаківського», «Невська вулиця», «ст.м. Святошин», « Вулиця Авіаконструкторська», «Бульвар Академіка Вернадського», «Вулиця Івана Крамського», «ст.м. Житомирська», «Проспект Академіка Палладіна», «Автостанція «Дачна», «Вулиця Миколи Ушакова», «Кемпінг»
Найближчі залізничні станціїКиїв-Пасажирський (на початку), з. п. Рубежівський (у середині), Святошин
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятникиТ. Г. Шевченку, О. С. Пушкіну, В. І. Вернадському, О. О. Богомольцю, П. М. Нестерову, викладачам і студентам Політехнічного інституту, Миколі Святоші, Шулявській республіці, героям-танкістам — визволителям міста Києва
ХрамиСвято-Благовіщенський собор УПЦ (МП)
Державні установиМіністерство освіти і науки України, Міністерство інфраструктури України, Вищий антикорупційний суд України, Святошинська районна державна адміністрація, Києво-Святошинська районна державна адміністрація
Навчальні закладиНаціональний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського», Національний медичний університет ім. О. Богомольця, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана"
Заклади культуриКиївський зоопарк, Музей Київського метрополітену, Політехнічний музей, Центральний Палац урочистих подій
КомерціяЦентральний гастроном, супермаркет «Фуршет», виставковий центр «АККО Інтернешнл»
ПідприємстваПерший київський машинобудівний, завод «Антонов», кіностудія ім. О.Довженка
ПаркиПолітехнічний парк, Парк «Нивки», Парк імені Пушкіна
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11260
У проєкті OpenStreetMapr1753054
Мапа
Мапа
CMNS: Берестейський проспект у Вікісховищі
Анотаційний напис

Берестейський проспект[1] — проспект у Шевченківському, Солом'янському та Святошинському районах Києва. Одна з найдовших магістралей міста (11,8 км). Пролягає від Галицької площі до Берестейського шосе.

До проспекту прилучаються:

Історія

[ред. | ред. код]

Проспект відомий з першої половини XIX століття як Житомирське і Києво-Брестське шосе. Із кінця XIX століття, від початку його забудови, мав назву Брест-Литовське шосе, з 1964 року — Брест-Литовський проспект[2] (наприкінці Берестейського шосе фактично і нині зберегла попередню назву). Поєднував місто із дачною зоною (приватні хутори Стрельна, Сан-Сусі — зліва, Сант-Марі, Нивки — справа). У 1857 році на проспекті було зведено Тріумфальну браму (згодом розібрано).

Назва Проспект Перемоги — з 1985 року[3], на честь 40-річчя перемоги радянського народу у німецько-радянській війні. Того ж року до проспекту приєднано частину бульвару Шевченка (на ділянці Галицька площа — Повітрофлотський шляхопровід) і на будинку № 2 зроблено анотаційний напис про те, що проспект названий на честь 40-річчя перемоги радянського народу у німецько-радянській війні. У 1970-х — першій половині 1980-х років XX століття Брест-Литовський проспект був ґрунтовно реконструйований — розширений до 30 м, споруджено транспортні розв'язки та підземні переходи (головний інженер проєкту — Б. С. Романенко).

Забудова Брест-Литовського проспекту почалася наприкінці XIX століття, у зв'язку із спорудженням на ньому Політехнічного інституту та заводу Гретера і Криванека. 1899 року було прокладено трамвайну лінію до Польової вулиці (нині — вулиця Академіка Янгеля), 1900 року — відкрито лінію Святошинського трамвая (проходила від Тріумфальних воріт до 4-ї Просіки), 1923 року ці дві лінії були об'єднані в одну. 1978 року було закрито лінію від Повітрофлотського шляхопроводу до станції метро «Шулявська» (тоді — Завод «Більшовик»), 1982 року — решту лінії — від заводу до проспекту Академіка Палладіна (колишня 4-та Просіка).

У 1899 році на проспекті було відкрито Парк імені Івана Багряного, у 1908 році — Зоологічний сад. Поблизу Пушкінського парку знаходився аеродром (Сирецький іподром), де в квітні 1910 року здійснював перші у Києві повітряні польоти Сергій Уточкін. У червні 1910 року тут відбувся перший у російській імперії політ російського авіаконструктора Олександра  Кудашева на літаку власної конструкції та вітчизняного виробництва. На тому ж аеродромі у 19111913 роках починав свої далекі перельоти Петро Нестеров, на якому він здійснив свою «петлю Нестерова». У 19271928 роках на місці аеродрому були побудовані приміщення Кіностудії художніх фільмів.

У 2015 році на місці зруйнованих будинків, в одному з яких мешкав із сім'єю Василь Стус, відкрили сквер його імені.

26 лютого 2022 року, приблизно о 4 ранку, в ході російсько-української війни на блокпості на проспекті Перемоги в районі станції метро «Берестейська» відбулася перестрілка між військовими 101-ї окремої бригади охорони Генерального Штабу, в якій загинуло не менше 10 осіб[4][5].

Сучасна (відновлена історична) назва на честь давньоукраїнського міста Берестя (нині у складі Білорусі), яке у часи Російської імперії називалося Брест-Литовськ[6] — з березня 2023 року[7].

Пам'ятки архітектури, історично цінні та визначні споруди

[ред. | ред. код]

Меморіальні дошки

[ред. | ред. код]

На території кіностудії ім. О. П. Довженка (буд. № 44) встановлено кілька меморіальних дощок на честь митців, які тут працювали:

На території НТУУ «КПІ» (буд. № 37) знаходиться багато меморіальних дощок на честь вчених, які викладали тут, та відомих випускників:

Також на стіні головного корпусу встановлено пам'ятну дошку зі словами Д. І. Менделеєва, який у 1903 році очолював екзаменаційну комісію під час першого випуску інституту:

Такої загальної сукупності... спеціальних праць... яку я бачив у студентів першого випуску київської політехніки не зустрінеш у відомих мені університетах і технологічних інститутах…

На головному корпусі Національного медичного університету встановлено дві меморіальні дошки — на честь першого декана медичного факультету Університету Святого Володимира (згодом виокремлений у медичний університет), хірурга, професора В. О. Караваєва (бронза; барельєф) та на честь випускника 1903 року В. Ф. Войно-Ясенецького, який згодом став архієпископом Лукою (бронзовий барельєф, відкритий 15 жовтня 2010 року).

На фасаді Санітарно-гігієнічного корпусу також встановлено низку меморіальних дощок, всі вони виготовлені з граніту в одному стилі та відкриті 1 лютого 2007 року. Вони увічнюють пам'ять про вчених, які викладали у цьому університеті:

Пам'ятники та меморіали

[ред. | ред. код]

Біля входу до парку «Нивки» неподалік від станції метро «Берестейська» 13 жовтня 2019 року активісти та ветерани встановили меморіал на честь жителів Шевченківського району, що поклали свої життя під час російсько-української війни[9].

Установи та заклади

[ред. | ред. код]

Непарна (південна сторона)

Парна (північна сторона)

Культові споруди

[ред. | ред. код]

За адресою «Берестейський проспект, 111», у кварталі між вулицями Івана Крамського та Федора Кричевського будується Свято-Благовіщенський собор, який належить Українській православній церкві Московського партріархату (благочиніє західного округу Київської митрополії). Парафія собору сформувалася у 2000 році, після відділення з парафії церкви Зачаття Іоанна Предтечі на вулиці Чорнобильській. Служби проходять у пристосованому приміщенні коло будівельного майданчика собору. Перша літургія пройшла 7 січня 2001 року. Престольне свято — 25 березня (7 квітня)

Ділянка під собор була виділена ще у 1992 році, у 1995 році відбулося урочисте закладення, але будівництво почалося лише у 1999 році. Проект собору, розроблений «УкрНДІпроектреставрації» передбачає, що храм буде двоярусний, заввишки 50 м та вміщати близько 1500 парафіян. У соборі заплановано один престол на честь преподобного Миколи Святоші.

У літературі

[ред. | ред. код]

Берестейський проспект фігурує в романі Михайла Булгакова «Біла гвардія» під назвою Політехнічне шосе (рос. Политехническое шоссе), яке доручено охороняти полковникові Най-Турсу з юнкерами від військ Петлюри[11].

Зображення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про повернення історичної назви проспекту Перемоги у Шевченківському, Святошинському та Солом’янському районах міста Києва. kmr.gov.ua. Процитовано 14 квітня 2023.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24 березня 1964 року № 379 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 324. Арк. 277, 278. [Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.]
  3. Решение исполнительного комитета Киевского городского Совета народных депутатов от 27 марта 1985 года № 235 «О переименовании Брест-Литовского проспекта и части бульвара Шевченко на проспект Победы» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2928. Арк. 402, 403. (рос.) [Архівовано з першоджерела 20 жовтня 2013.]
  4. Наслідки нічних протистоянь у Києві // Суспільне Новини. — 2022. — 26 лютого. — Дата звернення: 27 лютого 2022.
  5. По своїх. Як "дружній вогонь" вбиває військових і чи є в цьому винні / Михайло Кригель, Соня Лукашова // Українська правда. — 2023. — 4 травня.
  6. Пояснювальна записка до рішення Київської міської ради від 9 лютого 2023 року № 5955/5996 «Про повернення історичної назви проспекту Перемоги у Шевченківському, Святошинському та Солом'янському районах міста Києва» [Архівовано з першоджерела 2 березня 2023.]
  7. Рішення Київської міської ради від 9 лютого 2023 року № 5955/5996 «Про повернення історичної назви проспекту Перемоги у Шевченківському, Святошинському та Солом'янському районах міста Києва» (дата публікації 02.03.2023) [Архівовано з першоджерела 2 березня 2023.]
  8. Демчук, Сергей (2 травня 2013). На проспекте Победы в праздничный день снесли 100-летний дом. Взгляд. Архів оригіналу за 5 травня 2013. Процитовано 7 травня 2013.
  9. У Шевченківському районі Києва відкрито меморіал в пам’ять про полеглих за незалежність України. www.medbat.org.ua. Перший Добровольчий Мобільний Шпиталь імені Миколи Пирогова. 13 жовтня 2019. Процитовано 11 серпня 2020. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. Будинки культури. Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація.
  11. А. Кончаковский, Д. Малаков. Киев Михаила Булгакова. К., «Мыстэцтво», 1990

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Брест-Литовський просп. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 28.
  • Брест-Литовський просп. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 37.