Берестовець (Ніжинський район)
| село Берестовець | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Комарівська сільська громада |
| Облікова картка | картка ВР |
| Основні дані | |
| Населення | 1017 мешканців[1] |
| Площа | 4 км²[1] |
| Поштовий індекс | 16440 |
| Телефонний код | +380 4653 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°15′ пн. ш. 32°12′ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
119 м |
| Водойми | р. Смолянка |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16442, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Комарівка, вул. Соборна, буд. 4 |
| Карта | |
  Берестовець | |
 Берестовець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Берестове́ць — станове козацьке село у Борзнянському районі Чернігівської області України. До 2016 орган місцевого самоврядування — Берестовецька сільська рада. Населення — 1017 осіб (2012 рік)[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на заході району, за 16 км від районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 26 км[2]) та за 22 км від залізничної станції Крути. Село розташоване над притокою Десни — річкою Смолянка. Висота над рівнем моря — 119 м[3].
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про Берестовець — 1690 року. Село входило до складу Ніжинського полку Гетьманщини.
У 1873—1874 роках у земській школі працював народник Іван Ходько. Окрім викладання він займався революційною пропагандою серед селян. Наприкінці серпня його діяльність була викрита владою[4].
1917 року — у складі Сіверської землі УНР. 1920 — захоплене комуністичними військами. В умовах російсько-більшовицької окупації в селі розгорнувся потужний рух за автокефалію Української Православної Церкви, відкрито парафію УАПЦ.[5]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933. Мешканець села Володимир Лозейко свідчить (1924 р.н.):
[6]Всі ми вижили, бо мати наша працювала на кухні у колгоспній їдальні, тому приносила додму кришки з хліба та лушпиння картопляне. Ми з сестрою бігали до мусору біля їдальні і пили помиї. Мати розказувала, шо наша сусідка… з’їла двох своїх дітей, але піймалася на перідній дочці, яка прийшла з її провідати. Міліція (сусідку) забрала, і більше про неї не чули. У їдальні, мама розказувала, за дуже низькими цінами районному начальству продавали білий хліб, м’ясо, вино, цукерки, птицю.
На фронтах Другої світової війни були 654 місцевих жителя, 337 повернулися з поля бою, 252 — відзначені. За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з нацизмом, Павлу Івановичу Іллюшко — командиру артилерійського дивізіону — присвоєне звання Героя Радянського Союзу. У 1955 році на братській могилі відкрито пам'ятник солдатам, загиблим у Берестовці у 1943 році. Споруджено і пам'ятник односельцям.
У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Правда», за яким було закріплено 4864 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3050 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, цукровий буряк, льон, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.
У Берестовці розташоване лісництво. У селі є школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, відділення зв'язку.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Іллюшко Павло Іванович, учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу (1914—1996)
- Бальченко Володимир Іванович, український військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України (1992 — 2017)
- Постернак Микола Якович, Відмінник лісового господарства, Заслужений лісівник України
Декомунізація[ред. | ред. код]
У відповідності до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» голова Чернігівської облдержадміністрації Валерій Куліч підписав розпорядження[7] згідно якого вулиці селища були перейменовані:
- вул. Жовтнева — вул. Майданівська
- вул. Червоний шлях — вул. Центральна
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берестовець (Ніжинський район) |
- ↑ а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Маршрут від Берестовця до Борзни. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2012.
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Берестовець [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Буда, 1926, с. 79—80.
- ↑ «В Українській Церкві велика була духовна сила…» Становлення УАПЦ в описах самовидців та учасників церковно-визвольного руху на Сіверщині та в Середньому Подніпров'ї. 1917—1925. Ніжин, 2012. С. 48-49. ISBN 978-966-2185-17-1
- ↑ Уроки історії. Злочини комуністів у селі Берестовець[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 21 травня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Буда С. О. До історії революційно-народницького руху на Україні в першій половині 70-х років. Іван Трезвінський, один з «193-х» // Україна. — 1926. — № 4. — С. 65—97.
Посилання[ред. | ред. код]
- Берестовець на вебсайті Верховної Ради України [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Прогноз погоди в селі Берестовець [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
