Берислав
| Берислав | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
_02.jpg) | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Херсонська область | ||||||||
| Район | Бериславський район | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 6520610100 | ||||||||
| Засноване | |||||||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||||||
| Населення | ▼ 12 417 (01.01.2019)[1] | ||||||||
| Площа | 9 км² | ||||||||
| Поштові індекси | 74300 | ||||||||
| Телефонний код | +380-5546 | ||||||||
| Координати | 46°50′29″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 46.84139° пн. ш. 33.42944° сх. д.Координати: 46°50′29″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 46.84139° пн. ш. 33.42944° сх. д. | ||||||||
| Водойма | Каховське водосховище | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Козацька | ||||||||
| До станції | 12 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 107 км | ||||||||
| - автошляхами | 77,7 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 573 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Бериславська міська рада | ||||||||
| Адреса | 74300, Херсонська обл., Бериславський р-н, м. Берислав, вул. 1 Травня, 246 | ||||||||
| Міський голова | Шаповалов Олександр Миколайович | ||||||||
|
| |||||||||
Берисла́в (до середини XV ст. — Вітовтова митниця; середина XV сторіччя–1784 рік — Кизикермен, Qızı Kermen, також Таванська переправа) — місто, центр Бериславського району Херсонської області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 Берислав внесено до Списку історичних населених місць України, як найдавніше поселення Херсонської області.
Географія[ред. | ред. код]
Пристань на правому березі Каховського водосховища, за 20 км на північний захід від залізничної станції Каховка.
Автомобільний зв'язок із Херсоном і Новою Каховкою (Автошлях E58).
Історія[ред. | ред. код]
Біля Берислава знаходяться кургани бронзової доби 3-2 тис. до н.е[2]
Литовсько-руське князівство[ред. | ред. код]
Заснований на початку XV століття князем Вітовтом як фортеця і державна митниця під назвою «Вітовтова митниця» (майже на крайньому південному сході Великого князівства Литовського).
Козацькі і кримськотатарські часи[ред. | ред. код]
У середині XV століття зайняте кримськими татарами, а в кінці XVI століття— османами, які збудували тут кілька фортець, однією з яких була Кизикермен[3] (Казикермен) для оборони Кримського ханства і Османської імперії від походів запорозьких козаків. У 1695 р. фортецю здобули козацькі полки гетьмана Івана Мазепи. Давня запорозька назва Берислава — Таванська переправа (Таванський Перевоз), що отримала назву від острова Тавань.
Російські часи[ред. | ред. код]
Після російсько-турецької війни приєднане до Росії (1774) місто значно зруйноване.
У 1775—1783 роках Казикермен був центром Казикерменського повіту. У 1784 році на руїнах Казикермена відновлено місто під нинішньою назвою.
У 1858 році для міста було створено проект герба з екзотичною символікою: в золотому щиті, на чорній горі, — червона кругла вежа, на якій стоїть дівчина в блакитному убранні; у вільному куті щита — герб Херсонської губернії. Герб мав символізувати колишню назву фортеці (османське «Кизикермен» — «Дівоча фортеця»).
Перші визвольні змагання[ред. | ред. код]
28 травня 1917 року у місті відбувся мітинг українців[4].
Голодомор[ред. | ред. код]
У міжвоєнний період Берислав мав статус селища міського типу, був адміністративним центром Бериславської селищної ради Бериславського району Одеської області.
У селищі відбувались арешти українців органами ДПУ за розповсюдження чуток про голод[5]. За даними різних джерел у місті під час Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках, загинуло близько 10 осіб. Встановлено імена шести. Мартиролог, укладений на підставі свідчень очевидців Голодомору, опублікований у Національній книзі пам'яті України[6].
Німецька окупація[ред. | ред. код]
Берислав був окупований 26 серпня 1941 р. У балках поряд з скотобойнею на півночі міста відбувалися масові розстріли у 1941—1943 рр. (більше 1200 військовополонених та 400 цивільних)[7]. Знищення євреїв тривало у вересні-жовтні 1941 р.[8], потім настала черга віськовополонених. Також відбувалися окремі групові розстріли у ближніх селах. Поряд з Бериславом було створено концтабір для військовополонених[9], який містив близько 4000 ув'язнених. Бургомістром міста був призначений етнічний німець Йосип Йосипович Фальман, колишній бригадир, про якого у населення залишилися переважно добрі спогади[10]. Під час відступу у листопаді 1943 р. німці примусово евакуювали більшість населення, яка повернулася після визволення.
Повоєнні роки[ред. | ред. код]
Незалежність[ред. | ред. код]
Економіка[ред. | ред. код]
Берислав має розвинуту промисловість: механічний, масло-сироробний заводи, промкомбінат (виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів), харчокомбінат.
У районі — посіви зернових (головним чином пшениці), виноградарство, розведення м'ясо-молочної худоби, рибальство.
У січні 2018 року, запрацювала перша у місті сонячна електростанція потужністю 8,2 МВт. Більше 30 тис. сонячних модулів генеруватимуть близько 10 МВт*год «чистої» електроенергії у рік.[11]
Освіта і культура[ред. | ред. код]
Берислав має розвинену систему освітніх закладів — дошкільних, шкільних, позашкільних і навіть декілька вишів І—ІІ рівнів атестації[12].
У місті діє 3 дитсадки № 3 (вул. 1 Травня, 238), № 4 (вул. Введенська, 95а), і № 5 (пров. Севастопольський, 1).
Школи Берислава:
- Бериславська ЗОШ І-ІІІ ст № 1 (вул. 1 Травня, 266);
- Бериславська ЗОШ І-ІІІ ст № 3 (вул. 1 Травня, 236);
- Бериславська ЗОШ І-ІІ ст № 4 (вул. Херсонська, 163);
- Бериславська ЗОШ І-ІІ ст № 5 (вул. Шкільна, 49).
Також у місті діє міжшкільний навчально-виробничий комбінат (вул. 1 Травня, 227).
Бериславські заклади позашкільної освіти:
- Районна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа імені В. К. Сергєєва (вул. Шевченка, 20);
- Станція юних техніків (вул. Шевченка, 8);
- Центр юнацької та дитячої творчості м. Берислав (вул. 1 Травня, 205).
Вищу освіту в місті можна здобути в:
- Комунальний заклад «Бериславський медичний коледж» (вул. 1 Травня, 173);
- Комунальний вищий навчальний заклад «Бериславський педагогічний коледж» (вул. Слобідська, 45);
- Бериславський професійний аграрний ліцей, с. Червоний Маяк (вул. Центральна, 22).
Головним закладом культури міста і району є Бериславський районний будинок культури.
У місті діє декілька бібліотек.
Зберігачем народної пам'яті Бериславщини є Бериславський історичний музей (вул. Воскресенська, 2).
Пам'ятки історії та культури[ред. | ред. код]
.jpg)
Поблизу Берислава розташовані важливі об'єкти української культурної спадщини — Кам'янська Січ та могила кошового отамана Костя Гордієнка, Григоріє-Бізюків монастир та залишки фортеці Тягинь. Збереглась братська могила героїв Кримської війни 1853—1856 р. з меморіальною каплицею.
У 1996 р. на місці Кизи-Кермена встановлено пам'ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у 1695 р.
Цінна історико-архітектурна пам'ятка у Бериславі — дерев'яна Свято-Введенська церква, заснована у першій половині (XVIII ст.). Тоді вона стояла у фортеці Переволочній, на місці переправи через Дніпро. В 1782 році, після кримської війни, церкву було переправлено у Берислав[13] (за легендою, її сплавили на плотах по Дніпру) і встановлено біля пристані. Згодом її ще раз перенесли на нове місце, де вона стоїть і дотепер. У наш час — це діючий храм УПЦ МП[14].
Також, у Бериславі існує пам'ятник захисникам незалежності України, відкритий у 2016 році[15][16].
Населення[ред. | ред. код]
Національний склад населення (за результатами перепису 2001 року): українці — 89.4 %, росіяни — 8.7 %, цигани — 0.5 %
| Рік | 1897 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність | 12 149 | 10 507 | 14 587 | 16 337 | 17 523 | 15 455 | 12 828 |
| українська мова | російська |
|---|---|
| 89,53 % | 10,11 % |
Цікавий факт[ред. | ред. код]
- Назву «Берислав» носили також бойовий фрегат ескадри Федора Ушакова, який відзначився у битві 1788 року поблизу острова Фідонісі (Зміїний), колісний буксирний пароплав початку ХХ сторіччя, радянський океанічний танкер 70-х років ХХ сторіччя.
- У 1890 році місто відвідав відомий американський мандрівник Томас Стівенс, про що написав у книзі «Через Росію на мустанзі» (англ. Through Russia on a Mustang).[17]
Галерея[ред. | ред. код]
Меморіал козакам Війська Запорозького
Меморіальний знак козакам
_01.jpg)
Люди[ред. | ред. код]
- Кучер Володимир Петрович — директор комунального закладу «Бериславський медичний коледж», заслужений працівник освіти України[18].
У місті народилися[ред. | ред. код]
- Бабич Ісай Якович (1902-1948) — радянський працівник НКВС та МДБ.
- Горіккер Михайло Львович (1895-1955) — генерал-майор, винахідник інженерних протитанкових загороджень «їжак».
- Дмитрук Микола Ілліч (*1961) — Народний депутат України 7-го скликання.
- Забєлін Кирило Валерійович (1992-2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Литвинов Олімпій Олімпійович (1905—1990) — український радянський вчений у галузі будівельного виробництва, професор.
- Южда Григорій Григорович (*1956) — український журналіст.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- ↑ Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Тимченко В. М. Таванська переправа на Дніпрі у XVI—XVII ст. (за даними археологічних та писемних джерел)/Археологічні відкриття в Україні 2001—2002 рр. К., 2003 ISBN 966-650-078-7
- ↑ Херсон. Хроніка подій 1917 року. Упорядник Орлова З. С. // Довідка державного архіву Херсонської області. — С. 4
- ↑ Державний архів Херсонської області ф. Р — 4033, оп.7, спр.612
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. — Херсон: Наддніпрян. правда, 2008. — с. 247
- ↑ https://prosvita-ks.co.ua/narisi-z-istoriyi-berislavshchini-vipusk-9/z-aktu-pro-zlochinstva-nimecko-fashistskih-zagarbnikiv-u
- ↑ https://prosvita-ks.co.ua/geyko-s-tragediya-yevreyiv-beryslavshchyny
- ↑ https://prosvita-ks.co.ua/reshetnykov-v-peklo-beryslavskogo-konctaboru
- ↑ https://prosvita-ks.co.ua/gryshenko-v-burgomistr-falman
- ↑ В Бериславі ввели в експлуатацію фотоелектричну сонячну електростанцію потужністю 8,2 МВт. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Інформація на сайті Херсонської обласної державної адміністрації[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Інгульський степ. Збірник / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с.
- ↑ Введенська церква у Бериславі на сайті «Дерев'яні храми України»
- ↑ Пам'ятник захистникам незалежності України відкрили у Бериславі
- ↑ Допис Користувача Вадим Чепурной у мережі Facebook
- ↑ Through Russia on a mustang. archive.org. Процитовано 24 серпня 2017.
- ↑ Указ президента України № 731/2019
Джерела[ред. | ред. код]
- Паталах О. Відлуння Великого Степу. Історія Північного Причорномор'я в особах. — Херсон : Наддніпряночка, 2009. — 200 с.
- УРЕ
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в місті Берислав
- Нариси з історії Бериславщини
- Берислав // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гончара
- Банк даних Державної служби статистики України
- Cities & towns of Ukraine
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
|
