Берлоги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Берлоги
Церква Пречистої Діви Марії (освячена в 2007 році).
Церква Пречистої Діви Марії (освячена в 2007 році).
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Рожнятівський район
Рада/громада Берлогівська сільська рада
Код КОАТУУ 2624880301
Облікова картка картка

село Берлоги 

Основні дані
Засноване 1387
Населення 1238
Площа 13,346 км²
Густота населення 92,76 осіб/км²
Поштовий індекс 77630
Телефонний код +380 03474
Географічні дані
Географічні координати 48°57′51″ пн. ш. 24°14′51″ сх. д. / 48.96417° пн. ш. 24.24750° сх. д. / 48.96417; 24.24750Координати: 48°57′51″ пн. ш. 24°14′51″ сх. д. / 48.96417° пн. ш. 24.24750° сх. д. / 48.96417; 24.24750
Водойми Лімниця, Рокшин, Виснівка
Відстань до
обласного центру
46 км
Відстань до
районного центру
18 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Грушевського,35, с. Берлоги, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77630, тел. 2-06-65
Карта
Берлоги. Карта розташування: Україна
Берлоги
Берлоги
Берлоги. Карта розташування: Івано-Франківська область
Берлоги
Берлоги
Мапа

Берло́ги — село Рожнятівського району Івано-Франківської області. Населення становить 1238 осіб. Орган місцевого самоврядування — Берлогівська сільська рада.

Село розташоване на правому березі річки Лімниця, на відстані 18 кілометрів від районного центру Рожнятів і 46 кілометрів від Івано-Франківська.

Історія[ред. | ред. код]

З уст в уста люди переповідають, що перші жителі тут поселилися ще за князя Данила Галицького, хоча тільки даний переказ заважав їм жити в селі ще до Данила Галицького.

Перша письмова згадка про поселення належить до 1387 року, яке є одним із п'яти документально найстаріших поселень на території Рожнятівського району. Село належало до Галицького староства, а з 1549 року до — Калуського.

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[1].

За австрійських часів та у міжвоєнні роки польської окупації село належало до Калуського повіту. Активно діяло Товариство «Рідна школа» у Берлогах, яке очолював Федір Саґан. До його складу входило 92 члени[2].

У 1939 році в селі проживало 1650 мешканців (1640 українців-грекокатоликів і 10 українців-латинників)[3].

У вересні 1944 року в акції протиповстанського терору НКВД убило 70 мирних жителів села[4].

До 1972 року село належало до Тужилівської сільської ради Калуського району[5] попри твердження сайту Верховної Ради про існування Берлогівської сільської ради з 1387 року. Також не відповідає дійсності твердження цього сайту про незмінність назви села, адже до ХІХ ст. воно називалося Рожани.

20.09.2019 обласна рада погодила входження села Берлоги до Новицької ОТГ.[6]

Церква[ред. | ред. код]

Церква святого Юра згадується 1685 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[7].

У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. Церква Різдва Христового описується як дерев'яна давня, збудована коштом пароха з підтримкою людей побожних у 1720 році, парох — Сава Камінський, висвячений у 1733 році Митрополитом Атаназієм Шептицьким, 40 парохіян-господарів.

У селі знаходиться велика духовна спадщина, яку залишили прадіди для сьогоднішніх поколінь. Це — дерев'яна церква Різдва Богородиці, пам'ятка архітектури місцевого значення № 887[8], перевезена з Василіанського монастиря з-під Рожнятова (тепер: урочище Підмонастир)[9] в 1786 році та Ікона Матері Божої з маленьким Ісусиком у цій церкві. Церква оточена 400-літніми дубами. Неподалік старого храму, біля давнього джерела, яке всі називають «Біля кадуба», є велична ротонда Пресвятої родини[10]. Це і дерев'яна капличка, яку поставили сплавники дерева в 1901 році. Ще одна історична пам'ятка — це хрест, який стоїть біля церкви і поставлений товариством «Просвіта» в 1878 р. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у берлогівській церкві 5 дзвонів діаметром 86, 77, 44, 34, 37 см, вагою 160, 57, 25, 13, 7 кг, виготовлених у 1848-1851 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[11]

Персоналії[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 172, 176, 214, 237, 238, 241 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  2. Діяльність кружків українського педагогічного товариства «Рідна школа» на Калущині 30-ті рр. ХХ ст.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
  4. Округа Калуш. Звіт від 25.ІХ. — 8.Х.1944 р.
  5. Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с.
  6. До складу Новицької ОТГ включили село Берлоги. ДОКУМЕНТ. — «Вікна», 2019.09.21.
  7. Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  8. Церква Різдва Пр. Богородиці 1786
  9. Рожнятівщина туристичн. Пам'ятки історії та архітектури. «Замок Скарбка»
  10. Бібліотека села Берлоги Рожнятівської ЦБС. Історія села Берлоги.
  11. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.

Література[ред. | ред. код]

  • (укр.) Поташник Микола Дмитрович. Історія села Берлоги Рожнятівського району Івано-Франківської області. — Брошнів, 2011.

Посилання[ред. | ред. код]