Берлінська конференція 1884—1885

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берлінська конференція
Отто фон Бісмарк, головуючий на засіданнях конференції[1]

Берлінська конференція 1884—1885 (нім. Kongokonferenz «конференція по Конго») — міжнародна конференція, що була скликана 15 листопада 1884 р. в Берліні для обговорення розподілу Африки між європейськими державами в умовах так званої «бійки за Африку». Продовжувалася до 26 лютого 1885 р.

Конференція[ред.ред. код]

Ініціатором скликання конференції був португальський уряд, що надав до уваги інших колоніальних держав так звану «Рожеву мапу», яка передбачала об'єднання португальських володінь в Анголі та Мозамбіку в єдину колонію. Плани португальців заблокувала Велика Британія, що розглядала всю Африку на Південь від Екватора як власну сферу впливів. Франція та Німеччина розраховували підняти на конференції проблему демаркації сфер впливу в Сахарі. Однак, головним питанням конференції став статус Вільної держави Конго, що слугувала ширмою для бельгійської колоніальної експансії в басейні р. Конго, незадовго до цього дослідженого Генрі Мортоном Стенлі та П'єром де Бразза. Активність у басейні Конго бельгійців та французів призводила до витиснення з регіону португальців, що з давніх часів співпрацювали з конголезькими правителями.

Генеральний акт, що був прийнятий конференцією з подання німецького канцлера Бісмарка, який головував на конференції, не тільки визнав законність колоніальних захоплень, але й вперше письмово закріпив обов'язки держав, що накладалися на них наявністю сфер впливу. Зокрема, проголошувався принцип ефективної окупації, що закликав країни здобувати сировину в своїх колоніях і пускати її в обіг, а за неможливості самостійно освоювати багатства колонії — допускати до господарювання на її території інші держави та їх картелі. Проголошення конференцією принципу ефективної окупації призвело до небувалої експансії колоніалізму на Чорному континенті. Вже за 10 років, у 1895 році, єдиними суверенними державами в Африці залишилися Ліберія та Ефіопія.

Учасники[ред.ред. код]

Вільна держава Конго

Примітки[ред.ред. код]

  1. Louis, Wm. Roger. Ends of British Imperialism: The Scramble for Empire, Suez, and Decolonization. I.B. Tauris, May, 2007
  2. 140.112.142.79/publish/pdfs/22/22_08.pdf
  3. http://lril.oxfordjournals.org/content/3/1/31.full

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Tapiwa Michael Njitimana, Erald Yomisi (2013)The Demise Of Germany
  • Chamberlain, Muriel E. (1999). The Scramble for Africa. London: Longman, 1974, 2nd ed. ISBN 0-582-36881-2.
  • Crowe, Sybil E. (1942). The Berlin West African Conference, 1884–1885. New York: Longmans, Green. ISBN 0-8371-3287-8 (1981, New ed. edition).
  • Förster, Stig, Wolfgang J. Mommsen, and Ronald Edward Robinson (1989). Bismarck, Europe, and Africa: The Berlin Africa Conference 1884–1885 and the Onset of Partition. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-920500-0.
  • Nuzzo, Luigi. "Colonial Law," in: European History Online (EGO), published by the Leibniz Institute of European History (IEG), Mainz 2012-04-16. URL: http://www.ieg-ego.eu/nuzzol-2011-en URN: urn:nbn:de:0159-2012041215 [2012-04-16].
  • Petringa, Maria (2006). Brazza, A Life for Africa. ISBN 978-1-4259-1198-0.