Бермейн Стіверн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бермейн Стіверн Boxing pictogram.svg
Загальна інформація
Прізвисько англ. B. Ware
Громадянство Канада Канада
Народився 1 листопада 1978(1978-11-01) (39 років)
Гаїті Ла Плаін, Гаїті
Вагова категорія Важка 90.8 кг
Стійка Шульга
Зріст 188 см.
Розмах рук 203 см.
Промоутер Дон Кінг
Професійна кар'єра
Перший бій 29 липня 2005
Останній бій 4 листопада 2017
Боїв 29
Перемог 25
Перемог нокаутом 21
Поразок 3
Нічиїх 1

Бе́рмейн Стіверн (англ. Bermane Stiverne; народився 1 листопада 1978, Ла Плаін, Гаїті) — канадійський боксер-професіонал, що виступає у важкій вазі. Чемпіон світу ( WBC, 2014—2015).

Професійна кар'єра[ред.ред. код]

Стіверн проти Аріоли II[ред.ред. код]

Після того, як Віталій Кличко вирішив завершити кар'єру боксера, його титул чемпіона WBC залишився вакантний. Його в бою, що відбувся 10 травня 2014, розіграли перший та другий номери рейтингу - Бермейн Стіверн та Кріс Ареола. В шостому раунді потужнім правим боковим відправив Ареолу в нокдаун, але американець підвівся. Вже в наступній серії ударів, Ареола знову був у нокдауні. Рефері дозволив продовжити бій, але після наступних ударів Стіверна рефері зупинив бій. Бермейн Стіверн став наступним чемпіоном WBC. Вперше за багато років один із чотирьох основних поясів не є в сім'ї братів Кличків.

Стіверн проти Вайлдера[ред.ред. код]

Бій відбувся 17 січня 2015 року в Лас-Вегасі. На кону стояв титул чемпіона WBC, що належав Стіверну. Перед поєдинком було багато словесних перепалок між боксерами[1]. Зокрема Стіверн ставив під сумнів рекорд суперника 32 перемоги, з яких усі нокаути. Але незважаючи на чемпіонський статус Стіверна він отримав менший гонорар ніж суперник(1 мл. у Вайлдера і 900 тис. у Стіверна)[2]. Бій відбувся під повним домінуванням американця, який був близький до дострокової перемоги. Одним з вирішальних факторів був джеб Вайлдера, який він успішно використовував. Вайлдер переміг одноголосним рішенням суддів 120-107, 119-108.118-119 [3]. Він став першим американським чемпіоном з 2006 року.

Таблиця боїв[ред.ред. код]

25 Перемог (21 нокаутом, 4 за рішення суддів), 3 Поразки (2 нокаутом, 1 за рішення суддів), 1 нічия
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Поразка 25–3–1 США Деонтей Вайлдер KO 1 (12) 2:59 4 листопада 2017 США Barclays Center, Нью-Йорк
Перемога 25–2–1 США Деррік Россі[en] UD 10 14 листопада 2015 США Хард Рок[en], Парадайс, Невада
Поразка 24–2–1 США Деонтей Вайлдер UD (12) 17 січня 2015 США MGM Grand Garden Arena, Лас-Вегас, Невада Втратив титул чемпіона WBC у важкій вазі
Перемога 24–1–1 США Кріс Ареола TKO 6 (12) 2:02 10 травня 2014 США Galen Center, Лос-Анджелес, Каліфорнія Виграв вакантний титул чемпіона WBC у важкій вазі
Перемога 23–1–1 США Кріс Ареола UD 12 27 квітня 2013 США Citizens Business Bank Arena, Онтаріо, Каліфорнія
Перемога 22–1–1 США Віллі Херрінг UD 8 14 квітня 2012 США Miami Jai Alai Fronton, Маямі, Флорида
Перемога 21–1–1 США Рей Остін TKO 10 (12) 0:43 25 червня 2011 США Family Arena, Сент-Луїс, Міссурі Виграв титул чемпіона WBC Silver у важкій вазі .
Перемога 20–1–1 Тринідад і Тобаго Кертсон Мансвелл TKO 2 (10) 1:52 29 січня 2011 США Silverdome, Понтіак, Мічиган Виграв титули WBA Fedelatin, WBC USA & International у важкій вазі .
Перемога 19–1–1 США Рамон Хайес KO 1 (8) 2:08 11 листопада 2010 Канада Corona Theatre, Монреаль, Квебек
Перемога 18–1–1 Багамські Острови Джеррі Батлер KO 7 (8) 1:34 31 жовтня 2009 США Treasure Island Hotel & Casino, Лас-Вегас, Невада
Нічия 17–1–1 США Чарльз Девіс MD 6 29 квітня 2009 США Scottrade Center, Сент-Луїс, Міссурі
Перемога 17–1 США Роберт Хоукінс UD 8 14 лютого 2009 США BankAtlantic Center, Санрайз, Флорида
Перемога 16–1 США Ліл Макдовел KO 1 (8) 2:43 20 грудня 2008 Швейцарія Hallenstadion, Цюрих
Перемога 15–1 США Бред Грегорі TKO 1 (8) 2:35 11 липня 2008 Канада Uniprix Stadium, Монреаль, Квебек
Перемога 14–1 США Джіммі Хайнес KO 1 (8) 2:08 27 березня 2008 США Scottrade Center, Сент-Луїс, Міссурі
Перемога 13–1 США Едвард Гутьєрес ТKO 1 (8) 2:58 6 жовтня 2007 США Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
Поразка 12–1 США Деметріс Кінг TKO 4 (8) 1:59 7 липня 2007 США Webster Bank Arena, Бріджпорт, Конектикут
Перемога 12–0 США Ерл Ладсон KO 3 (8) 2:10 28 квітня 2007 США Foxwoods Resort Casino, Конектикут
Перемога 11–0 США Джон Кларк TKO 1 (6) 2:59 2 березня 2007 США Belterra Casino & Resort, Белтерра, Індіана
Перемога 10–0 США Гарольд Сконіерс KO 1 (6) 2:05 3 лютого 2007 США Silver Spurs Arena, Кіссіммі, Флорида
Перемога 9–0 США Отіс Міллс TKO 1 (6) 1:48 6 січня 2007 СШАSeminole Hard Rock Hotel & Casino, Голівуд, Флорида
Перемога 8–0 США Чарльз Браун KO 2 (6) 2:03 7 жовтня 2006 США Allstate Arena, Росемонт, Іллінойс
Перемога 7–0 США Франклін Лавренс TKO 1 (4) 0:57 8 липня 2006 США Savvis Center, Сент-Луїс, Міссурі
Перемога 6–0 США Маркус Діар TKO 3 (4) 2:44 8 квітня 2006 США Thomas & Mack Center, Лас-Вегас, Невада
Перемога 5–0 США Джон Тарлінгтон TKO 1 (4) 2:23 7 січня 2006 США Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
Перемога 4–0 США Джеймс Харрісон TKO 1 (4) 1:16 1 грудня 2005 США The Plex, Північний Чарлестон, Південна Кароліна
Перемога 3–0 США Гарі Лавендер TKO 1 (4) 2:32 27 жовтня 2005 США The Plex, Північний Чарлестон, Південна Кароліна
Перемога 2–0 США Бенні Бланд TKO 1 (4) 1:02 9 вересня 2005 США The Frosted Mug, Моргантаун, Західна Вірджинія
Перемога 1–0 США Рой Метьюс TKO 1 (4) 1:26 29 липня 2005 США The Plex, Північний Чарлестон, Південна Кароліна

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]