Бермейн Стіверн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бермейн Стіверн
Загальна інформація
Прізвисько англ. B. Ware
Громадянство Канада Канада
Народився 1 листопада 1978(1978-11-01) (45 років)
Гаїті Ла Плаін, Гаїті
Вагова категорія Важка 90.8 кг
Стійка Шульга
Зріст 188 см.
Розмах рук 203 см.
Промоутер Дон Кінг
Професіональна кар'єра
Перший бій 29 липня 2005
Останній бій 29 січня 2021
Боїв 31
Перемог 25
Перемог нокаутом 21
Поразок 5
Нічиїх 1

Бе́рмейн Стіверн (англ. Bermane Stiverne; народився 1 листопада 1978, Ла Плаін, Гаїті) — канадійський боксер-професіонал, що виступав у важкій вазі. Чемпіон світу ( WBC, 2014—2015).

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Стіверн проти Аріоли II[ред. | ред. код]

Після того, як Віталій Кличко вирішив завершити кар'єру боксера, його титул чемпіона WBC залишився вакантний. Його в бою, що відбувся 10 травня 2014, розіграли перший та другий номери рейтингу - Бермейн Стіверн та Кріс Арреола. В шостому раунді потужнім правим боковим відправив Арреолу в нокдаун, але американець підвівся. Вже в наступній серії ударів, Арреола знову був у нокдауні. Рефері дозволив продовжити бій, але після наступних ударів Стіверна рефері зупинив бій. Бермейн Стіверн став наступним чемпіоном WBC. Вперше за багато років один із чотирьох основних поясів опинився не в сім'ї братів Кличків.

Стіверн проти Вайлдера[ред. | ред. код]

Бій відбувся 17 січня 2015 року в Лас-Вегасі. На кону стояв титул чемпіона WBC, що належав Стіверну. Перед поєдинком було багато словесних перепалок між боксерами[1]. Зокрема Стіверн ставив під сумнів рекорд суперника 32 перемоги, з яких усі нокаути. Але незважаючи на чемпіонський статус Стіверна він отримав менший гонорар ніж суперник(1 мл. у Вайлдера і 900 тис. у Стіверна)[2]. Бій відбувся під повним домінуванням американця, який був близький до дострокової перемоги. Одним з вирішальних факторів був джеб Вайлдера, який він успішно використовував. Вайлдер переміг одноголосним рішенням суддів 120-107, 119-108.118-119 [3]. Він став першим американським чемпіоном з 2006 року.

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

25 Перемог (21 нокаутом, 4 за рішення суддів), 6 Поразок (4 нокаутом, 2 за рішення суддів), 1 нічия
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Поразка 25–6–1 США Джонатан Гудрі UD 10 21 січня 2023 США Casino Miami, Маямі
Поразка 25–5–1 США Тревор Браян TKO 11 (12) 29 січня 2021 США Seminole Hard Rock Hotel and Casino, Голлівуд Бій за титул «звичайного» чемпіона WBA у важкій вазі
Поразка 25–4–1 Велика Британія Джозеф Джойс TKO 6 (12) 23 лютого 2019 Велика Британія О2 Арена, Лондон Бій за титул чемпіона Співдружності у важкій вазі
Поразка 25–3–1 США Деонтей Вайлдер KO 1 (12) 2:59 4 листопада 2017 США Barclays Center, Нью-Йорк Бій за титул чемпіона WBC у важкій вазі
Перемога 25–2–1 США Деррік Россі[en] UD 10 14 листопада 2015 США Хард Рок[en], Парадайс, Невада
Поразка 24–2–1 США Деонтей Вайлдер UD (12) 17 січня 2015 США MGM Grand Garden Arena, Лас-Вегас, Невада Втратив титул чемпіона WBC у важкій вазі
Перемога 24–1–1 США Кріс Арреола[en] TKO 6 (12) 2:02 10 травня 2014 США Galen Center, Лос-Анджелес, Каліфорнія Виграв вакантний титул чемпіона WBC у важкій вазі
Перемога 23–1–1 США Кріс Арреола[en] UD 12 27 квітня 2013 США Citizens Business Bank Arena, Онтаріо, Каліфорнія
Перемога 22–1–1 США Віллі Геррінг UD 8 14 квітня 2012 США Miami Jai Alai Fronton, Маямі, Флорида
Перемога 21–1–1 США Рей Остін TKO 10 (12) 0:43 25 червня 2011 США Family Arena, Сент-Луїс, Міссурі Виграв титул чемпіона WBC Silver у важкій вазі .
Перемога 20–1–1 Тринідад і Тобаго Кертсон Мансвелл TKO 2 (10) 1:52 29 січня 2011 США Silverdome, Понтіак, Мічиган Виграв титули WBA Fedelatin, WBC USA & International у важкій вазі .
Перемога 19–1–1 США Рамон Хаєс KO 1 (8) 2:08 11 листопада 2010 Канада Corona Theatre, Монреаль, Квебек
Перемога 18–1–1 Багамські Острови Джеррі Батлер KO 7 (8) 1:34 31 жовтня 2009 США Treasure Island Hotel & Casino, Лас-Вегас, Невада
Нічия 17–1–1 США Чарльз Девіс MD 6 29 квітня 2009 США Scottrade Center, Сент-Луїс, Міссурі
Перемога 17–1 США Роберт Гокінс UD 8 14 лютого 2009 США BankAtlantic Center, Санрайз, Флорида
Перемога 16–1 США Ліл Макдовел KO 1 (8) 2:43 20 грудня 2008 Швейцарія Hallenstadion, Цюрих
Перемога 15–1 США Бред Грегорі TKO 1 (8) 2:35 11 липня 2008 Канада Uniprix Stadium, Монреаль, Квебек
Перемога 14–1 США Джіммі Гайнес KO 1 (8) 2:08 27 березня 2008 США Scottrade Center, Сент-Луїс, Міссурі
Перемога 13–1 США Едвард Гутьєрес TKO 1 (8) 2:58 6 жовтня 2007 США Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
Поразка 12–1 США Деметріс Кінг TKO 4 (8) 1:59 7 липня 2007 США Webster Bank Arena, Бріджпорт, Конектикут
Перемога 12–0 США Ерл Ладсон KO 3 (8) 2:10 28 квітня 2007 США Foxwoods Resort Casino, Конектикут
Перемога 11–0 США Джон Кларк TKO 1 (6) 2:59 2 березня 2007 США Belterra Casino & Resort, Белтерра, Індіана
Перемога 10–0 США Гарольд Сконіерс KO 1 (6) 2:05 3 лютого 2007 США Silver Spurs Arena, Кіссіммі, Флорида
Перемога 9–0 США Отіс Міллс TKO 1 (6) 1:48 6 січня 2007 СШАSeminole Hard Rock Hotel & Casino, Голівуд, Флорида
Перемога 8–0 США Чарльз Браун KO 2 (6) 2:03 7 жовтня 2006 США Allstate Arena, Росемонт, Іллінойс
Перемога 7–0 США Франклін Лавренс TKO 1 (4) 0:57 8 липня 2006 США Savvis Center, Сент-Луїс, Міссурі
Перемога 6–0 США Маркус Діар TKO 3 (4) 2:44 8 квітня 2006 США Thomas & Mack Center, Лас-Вегас, Невада
Перемога 5–0 США Джон Тарлінгтон TKO 1 (4) 2:23 7 січня 2006 США Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
Перемога 4–0 США Джеймс Гаррісон TKO 1 (4) 1:16 1 грудня 2005 США The Plex, Північний Чарлестон, Південна Кароліна
Перемога 3–0 США Гарі Лавендер TKO 1 (4) 2:32 27 жовтня 2005 США The Plex, Північний Чарлестон, Південна Кароліна
Перемога 2–0 США Бенні Бланд TKO 1 (4) 1:02 9 вересня 2005 США The Frosted Mug, Моргантаун, Західна Вірджинія
Перемога 1–0 США Рой Метьюс TKO 1 (4) 1:26 29 липня 2005 США The Plex, Північний Чарлестон, Південна Кароліна

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Стиверн очень жестко высказался в адрес Уайлдера. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.
  2. Гонорари за бій. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.
  3. Вайлдер-чемпіон світу. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]