Бернардо Дадді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернардо Дадді
Народження 1290[1][2][3]
Флоренція, Флорентійська республіка[4][2]
Смерть 1348[5][6][2]
  Флоренція, Флорентійська республіка[7][4][2]
(чума)
Національність італійці[4][8]
Жанр сакральне мистецтво[4]
Діяльність художник
Напрямок Раннє Відродження[d][9]
Вчитель Джотто[9]
Твори Madonna and Child Enthroned with Angels and Saintsd і Saint Pancras Polyptychd
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен, Галерея Академіїd, Museo Bardinid, Національні галереї Шотландіїd, Галерея Уффіці, Брера, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Музей мистецтв Філадельфії, Національна галерея, Боннефантенмузеумd, Баварські державні колекції картинd, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Художня галерея Єльського університету, Державні художні зібрання Дрездена, Художній музей Сієтла, Вустерський музей мистецтв, Центр Ґетті, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Гарвардський художній музей, Зібрання Воллеса, Художній музей Фогга[d], Берлінська картинна галерея, Dumbarton Oaksd, Національна галерея Шотландії, Музей фюрера, Lindenau-Museumd, Галерея палацу Чиніd, Національна галерея, Музей Чорторийських, Courtauld Galleryd, Манчестерська художня галереяd і Ліхтенштейнський музейd

CMNS: Бернардо Дадді у Вікісховищі

Бернардо Дадді (італ. Bernardo Daddi, відомий як Бернард Флорентинець (італ. Bernardus Florentinus); бл. 1280, Флоренція — 1348, там само) — італійський живописець доби Раннього Відродження.

Біографія[ред. | ред. код]

Ймовірно, був учнем Джотто ді Бондоне, вплив якого помітний у живописному стилі Дадді.

Художник очолював у Флоренції майстерню, що активно працювала і спеціалізувалась на невеликих картинах на біблейський сюжет і переносних вівтарних перегородках. Стиль Дадді являє собою пом'якшену версію суворої джоттівської манери і відрізняється більшою вишуканістю, а у пізній період творчості наближається до сієнської школи живопису.

«Поліптих святого Панкратія; пределла зі сценою Різдва», після 1338. Галерея Уффіці, Флоренція

Художник надавав перевагу зображувати мадонн і немовлят, що бавляться і посміхаються. Роботи Дадді відрізняє безліч кольорів і спадаюче драпірування, а лірична, дещо екзальтована манера виконання така легка і граціозна, що була популярна аж до кінця XIV століття. Серед датованих і підписаних робіт виділяється поліптих «Розп'яття з вісьмома святими» (1348); також його пензлю приписується цикл фресок на тему мучеництва святих Лаврентія і Стефана у соборі Санта-Кроче у Флоренції.

Художник помер у 1348 році, очевидно, під час епідемії чуми.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • «Мадонна з немовлям і святими Матвієм і Миколаєм», 1328
  • «Розп'яття», 1325/1330
  • «Благовіщення», бл. 1335
  • «Заручення Марії», 1336/1340.
  • «Поліптих святого Панкратія», після 1338. Галерея Уффіці, Флоренція

Література[ред. | ред. код]

  • Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]