Бернардо Пасквіні
| Бернардо Пасквіні | |
|---|---|
| італ. Bernardo Pasquini | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 грудня 1637[1][2] або 8 грудня 1637[3] |
| Місце народження | Масса-е-Коцциле, Провінція Пістоя, Тоскана, Італія[4][2] |
| Дата смерті | 22 листопада 1710[3][5][…] (72 роки) |
| Місце смерті | Рим, Папська держава[4][3][2] |
| Поховання | Сан Лоренцо ін Лучина |
| Громадянство | Італія |
| Професії | органіст, композитор, клавесиніст |
| Вчителі | Loreto Vittorid |
| Відомі учні | Франческо Ґаспаріні, Tommaso Bernardo Gaffid і Floriano Maria Arrestid |
| Інструменти | орган, орган[d], музичний інструмент і клавесин |
| Жанри | опера |
 Файли у Вікісховищі | |
Бернардо Пасквіні (італ. Bernardo Pasquini; 7 грудня 1637, Масса-е-Коцциле, Тоскана, Італія — 22 листопада 1710, Рим, Папська держава)[7] — італійський композитор, клавесиніст і органіст.[8]
Народився в Масса-е-Коцциле (Тоскана). Був учнем Антоніо Честі і Лорето Вітторіо в 1650. Приїхав до Риму ще дуже молодим і увійшов до свити принца Боргезе; пізніше він став органістом церкви Санта-Марія-Маджоре. Він користувався захистом шведської королеви Христини, на честь якої 1679 року він написав оперу Dov'è amore è pieta з лібрето авторства Христофоро Івановича.
Під час другого перебування Алессандро Скарлатті в Римі (1703-1708) Паскуіні та Кореллі часто співпрацювали зі Скарлатті на музичних виставах, особливо пов'язаних з Аркадською Академією, членами якої були всі троє. Паскуіні помер у Римі і був похований у церкві Сан-Лоренцо-ін-Лучина. Найбільше музичних творів написав для клавесина.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б в Г. Риман Пасквини // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 994.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118789791 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Morelli, Arnaldo (2014). PASQUINI, Bernardo. Dizionario Biografico degli Italiani (італ.). Т. 81. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ Пасквини, Бернардо // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література[ред. | ред. код]
- Пасквини, Бернардо // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)